Рішення

від 31.03.2015 по справі 910/3721/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015Справа №910/3721/15-г

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Благодійної організації «Благодійний фонд «Родина Левицьких»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про розірвання договору оренди № 847 від 20.11.2012 та виселення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Хлівнюк М.М, - по дов. № 155/1/03-28/8 від 06.01.2015

від відповідача Рязанцев Р.В. - пог дов. № 07-03 від 07.03.2015

від третьої особи Круть В.О. - по дов. № 062/02/07-875 від 29.01.2015

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Благодійної організації «Благодійний фонд «Родина Левицьких» про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 847 від 20.11.2012; про виселення Благодійної організації «Благодійний фонд «Родина Левицьких» з нежилих приміщень загальною площею 83,8 кв. м. в тому числі 1 поверх - 4,10 кв. м., 2 поверх - 19,50 кв. м., підвал - 1,30 кв. м., мезонін - 58,9 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ бул Т.Шевченка, 4.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3721/15-г, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено справу до розгляду на 10.03.2015.

Третя особа у поданих 05.03.2015 до відділу діловодства поясненнях підтримує позовні вимоги, оскільки відповідач неналежним чином виконує умови договору та з серпня 2014 року не сплачує вчасно і в повному обсязі орендні платежу за користування приміщеннями, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Зазначає, що згідно з п. 9.6. договору договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань. Невнесення відповідачем плати за користування річчю протягом трьох місяців відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України є підставою для відмови від договору найму та повернення речі.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 10.03.2015 відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та зазначає, що згідно акту будівельної лабораторії Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» орендоване приміщення, а саме мезонін та дах потребують капітального ремонту та незадовільний. Неодноразові звернення до позивача стосовно неможливості використання приміщень не виконані. Враховуючи п. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України вважає, що відповідач не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає.

В судовому засіданні 10.03.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.03.2015.

Відповідач у поданих в судовому засіданні 17.03.2015 додаткових поясненнях до відзиву зазначає, що є добровільною, громадською, благодійною організацією. Основним завданням - є практична робота у сфері соціального захисту, підтримка військовослужбовців звільнених в запас або відставку, участь у військово-патріотичному вихованні молоді. Не звертаючи уваги на дотримання та виконання нашим фондом усіх законних вимог, весь час зустрічає прикре затягнення строків надання згоди на капітальній ремонт даху та приміщення яке вкрай необхідне для роботи Фонду та виконання статутних завдань. На звернення письмових відповідей не отримано. Так як Фонд має позитивний досвід медико-соціальної допомоги, його необхідно використати в охороні здоров'я учасників бойових дій, які відбуваються сьогодні на території нашої Вітчизни. Проект створення веб-сайта розроблений науковцями-практиками та активістами - волонтерами у співпраці з державним інститутом психології ім. Г.С.Костюка, соціологами та медиками - практиками національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

В судовому засіданні 17.03.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 31.03.2015.

Позивач у поданих до відділу діловодства суду 30.03.2015 додаткових поясненнях зазначає, що ним на звернення відповідача було надано відповідь № 155/1/24-4886 від 15.10.2013 що для складання кошторисної документації на ремонтно-будівельні роботи необхідно надати в КП «Київжитлоспецексплуатація» на погодження дефектний акт та укласти договір про надання послуг на виготовлення кошторисної документації. Подальших дій відповідач не вчиняв та продовжував сплачувати орендну плату до серпня 2014 року. Компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач не сплачував з моменту підписання договору. Відповідач наполягає на проведенні ремонту, оскільки має на меті влаштувати в орендованому приміщені обладнання для хостингу сайтів, що не відповідає цільовому призначенню згідно договору.

Відповідач у поданих 30.03.2015 до відділу діловодства суду поясненнях зазначає, що порушені істотні умови договору в частині розміру площі приміщення, які передано в орендне користування. Користування відповідачем приміщеннями сходових клітин та підвалу, коридору, що є місцями загального користування нежитлової будівлі, на підставі договору оренди - є неможливим з точки зору актів законодавства України, які регулюють право інших співвласників та орендарів на користування місцями загального користування для доступу до своїх приміщень, їх утримання та обслуговування, а також доступу до них інших осіб, оскільки в такому випадку відповідач по справі мав би право усувати будь-які перешкоди пов'язані з користуванням будь-якими особами цими приміщеннями як орендар, який має гарантії прав власника цих приміщень в частині володіння та користування, крім права вільно розпоряджатися ними. При цьому на відповідача фактично припадають місця загального користування, площею 24,9 кв. м., що випливає з експлікації до поверхових планів внутрішніх площ нежитлових приміщень, розробленої та затвердженої самим позивачем по справі, який під час розгляду справи в суді не заперечував з приводу вказаних обставин та вважав правомірним, хоча при цьому своїх вимог не уточнив. При таких обставинах, згода ТОВ «СПБ ИНВЕСТ» як власника частини будівлі та співвласника частини допоміжних приміщень - утому числі підвалу, на укладення договору оренди приміщень загального користування надана не була, а тому позивач по справі безпідставно розпорядився цими приміщеннями без згоди іншого співвласника, що є порушенням ст. 369 Цивільного кодексу України. Зазначає, що позивачем та третьою особою порушені положення п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідні пропозиції не подані та матеріали справи не містять виконання такого зобов'язання. Просить в розірванні договору та виселення відмовити.

Відповідач у поданих в судовому засіданні 31.03.2015 додаткових поясненнях до відзиву зазначає, що згідно п. 2.3 Статуту Благодійного фонду головними завданнями є - участь у надання консультаційної, науково-методичної допомоги, у точу числи засобами телекомунікацій без мети одержання прибутку. Висновок сертифікованого інженера-проектувальника із створення об'єктів архітектури містить суттєве для вирішенню справи по суті висновку, що приміщення «не відповідає вимогам до експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення». Тому вважає необґрунтованими та безпідставними послання позивача на розміщення хостингу як від прибуткової діяльності Благодійного фонду.

В судовому засіданні 31.03.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

20.11.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Благодійною організацією «Благодійний фонд «Родина Левицьких» (орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 847 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011 та протоколу постійної комісії КМР з питань власності № 133 від 30.10.2012 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 4, літ Б для розміщення благодійної організації.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 83,80 кв. м., в т.ч. 1 поверх - 4,10 кв. м., 2 поверх - 19,50 кв. м., підвал 1,30 кв. м., мезонін - 58,90 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов'язку орендаря, внаслідок чого виникла заборгованість, що в свою чергу є підставою для розірвання договору та виселення відповідача з приміщень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Згідно акту приймання-передачі від 20.11.2012, підписаного та скріпленого печатками всіх сторін договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно загальною площею 83,80 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 4, літ Б. Стан приміщення зазначено, як такий що потребує ремонту.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 9.1. договору договір діє з 20.11.2012 по 18.11.2015.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 встановлено 1 грн. на рік на площу 50 кв. м.

Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору за липень 2012 року становить 1 464,00 грн.

Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що крім орендної плати орендар сплачує

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди, яка за липень 2012 року складає 590,93 грн. на місяць,

- компенсацію витрат підприємства на площу 50 кв. м., яка за липень 2012 року складає 136,66 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства (позивача) починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата та компенсації витрат підприємства сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати та компенсації витрат підприємства, в результаті чого виникла заборгованість за період з серпня 2014 року по січень 2015 року, яка за розрахунками позивача становить 11 829,74 грн. та відповідно 6 740,78 грн.

Позивач в обґрунтування вимоги про розірвання договору оренди посилається на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати та наявності боргу за більше ніж за три місяці оренди.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема розірвання договору.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендна плата згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Згідно з п. 6.7. договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

За умовами п. 9.6. договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення.

Матеріали справи містять докази порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати та компенсації витрат підприємства (не сплачено більше ніж за три місяці оренди).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одер жання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Доказів того, що орендодавець або підприємство звертались до відповідача з вимогою розірвати договір не подано.

При цьому, недотримання позивачем вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його розірвання, не може бути підставою для відмови у позові про розірвання договору, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 15-пр/2002 від 09.07.2002 направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Аналогічне застосування наведеної норми міститься в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-74гс11.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Оскільки договором передбачена можливість його дострокового розірвання внаслідок порушення термінів здійснення орендної плати, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що передбачений ст. 783 Цивільного кодексу України перелік випадків в яких наймодавець має право вимагати розірвання договору найма, не виключає права сторін згідно ст.ст. 6, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України встановлення в договорі інших підстав для розірвання договору, що знайшло своє відображення в п. 6.7. договору. Доказів визнання договору в цій частині недійсним матеріали справи не містять.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 7.6. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачу його в оренду з урахуванням його фізичного зносу.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями не має, то вимога позивача про виселення відповідача з приміщень підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне

Відповідно до п. 5.3. договору орендар на час проведення ремонту може отримати пільгову орендну ставку для часткової компенсації своїх витрат на ремонт з урахуванням вимог п. 3.8. цього договору.

Згідно з п. 3.8. договору за клопотанням орендаря відповідним рішенням орендодавця на період виконання капітального ремонту чи переобладнання об'єкта оренди орендарю може бути надана пільгова орендна плата, яка не повинна бути менше витрат підприємства на утримання об'єкта оренди. У такому випадку вносяться відповідні зміни до договору оренди.

Відповідно до п. 3.12. договору орендар має право звернутися до орендодавця з клопотання щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умов, передбачені цим договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди не з вини орендаря.

Згідно з п. 4. ст. 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Пункт 6 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлює, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається з акту приймання-передачі приміщення від 20.11.2012 в момент передачі приміщення відповідач був обізнаний про недоліки орендованого приміщення.

При цьому, відповідачем не подано доказів звернення до орендодавця щодо зменшення розміру орендної плати. Також відповідачем не подано належних доказів в підтвердження того, що в певний період орендованими приміщеннями відповідач взагалі не користувався.

Стосовно площ переданих відповідачу в користування в т.ч. приміщень загального користування суд вважає відзначити, що відповідач підписуючи редакцію договору фактично погодився з передбаченими ним умовами. Відповідач на момент укладення договору не скористався наданим йому законом правом, за наявності заперечень щодо окремих умов договору, скласти протокол розбіжностей (ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 847 від 20.11.2012, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Благодійною організацією «Благодійний фонд «Родина Левицьких» та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація».

3. Виселити Благодійну організацію «Благодійний фонд «Родина Левицьких» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 84, кв. 12, код ЄДРПОУ 35379478) з нежилих приміщень загальною площею 83,8 кв. м. в тому числі 1 поверх - 4,10 кв. м., 2 поверх - 19,50 кв. м., підвал - 1,30 кв. м., мезонін - 58,9 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ бул Т.Шевченка, 4.

Стягувач - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500).

4. Стягнути з Благодійної організації «Благодійний фонд «Родина Левицьких» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 84, кв. 12, код ЄДРПОУ 35379478) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 07.04.2015.

Суддя В.В.Сівакова