Рішення

від 07.04.2015 по справі 915/317/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 915/317/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21560766)

адреса для листування: ПАТ «Укртелеком»/ Миколаївська філія, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22437619)

до відповідача Споживчого товариства «Південне споживче товариство», вул. Андрієва, с. Капустине, Жовтневий район, Миколаївська область, 57243 (код ЄДРПОУ 31715858)

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 21-6/238 від 28.05.2014 року в розмірі 8 058, 83 грн., суми заборгованості з відшкодування витрат за використану електроенергію в розмірі 5 298, 72 грн.; пені в розмірі 1 402, 52 грн.; інфляції в розмірі 1 517, 83 грн.; 3 % річних в розмірі 178, 18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко Микола Олександрович, довіреність № 4085 від 03.11.2014 року;

від відповідача: представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Споживчого товариства «Південне споживче товариство» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 21-6/238 від 28.05.2014 року в розмірі 8 058, 83 грн., суми заборгованості з відшкодування витрат за використану електроенергію в розмірі 5 298, 72 грн.; пені в розмірі 1 402, 52 грн.; інфляції в розмірі 1 517, 83 грн.; 3 % річних в розмірі 178, 18 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 19.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року відкладено розгляд справи на 07.04.2015 року.

В судовому засіданні 07.04.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

28.05.2014 року між ПАТ "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" та Споживчим товариством «Південне споживче товариство» було укладено Договір № 21-6/238 оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення), відповідно до умов якого на підставі акту приймання-передачі від 01.06.2014 року позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення «Комори спортивного інвентарю», що розташовані в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області на 1 поверсі 1 поверхового будинку № 21 по пр. Курортний, загальною площею 89, 6 кв. м. для розміщення сезонного кафе.

Відповідач умови Договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати за липень та серпень 2014 року в розмірі 8 058, 83 грн., з відшкодування витрат за використану електроенергію за червень та серпень 2014 року в розмірі 5 298, 72 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем була нарахована пеня відповідно до норм чинного законодавства та умов договору в розмірі 1 402, 52 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 517, 83 грн., а також 3 % річних в розмірі 178, 18 грн.

Із посиланням на вищевикладене, на приписи ст. 526, 530, 625, 629, 759, 762, 795 ЦК України, ст. 193 ГК України та на умови Договору позивач просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив. Письмового відзиву по суті спору суду не подано.

Ухвали господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі від 04.03.2015 року та про відкладення розгляду справи від 19.03.2015 року, направлені на адресу відповідача, повернуті поштовою установою із відміткою причини повернення «відсутня така організація» (арк. справи 38-40; 47-49).

Процесуальні документи направлялись на правильну адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у Витязі з ЄДР, а саме: Споживче товариство «Південне споживче товариство», вул. Андрієва, с. Капустине, Жовтневий район, Миколаївська область, 57243 (арк. справи 31-33).

При цьому, судом враховано наступне.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 10.07.2014 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 вищевказаної Постанови).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

28.05.2014 року між ПАТ "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" (орендодавець) та Споживчим товариством «Південне споживче товариство» (орендар) було укладено Договір № 21-6/238 оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення «Комори спортивного інвентарю», що розташовані в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області на 1 поверсі 1 поверхового будинку № 21 по пр. Курортний, загальною площею 89, 6 кв. м. для розміщення сезонного кафе (п. 1.1 Договору) (арк. справи 8-14).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 року № 786.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток № 1), вказаного в п. 1.1 цього Договору. При цьому, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.1.1, п. 3.1.2 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і становить за перший місяць оренди майна 87, 50 грн. за 1 кв. м. орендованої площі. Крім того, ПДВ (20 %) - 17, 50 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 105 грн. з 1 кв. м. орендованої площі. Орендна плата за перший місяць оренди за 89, 6 кв. м. всієї орендованої площі - 9 408 грн.

За кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування її розміру за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір орендної плати може бути переглянуто у випадках, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.3 Договору додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату окремо в строк, зазначений у п. 3.6 Договору згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендар відшкодовує витрати на електроенергію в порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.6 Договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 3.7 Договору щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100 % орендної плати та витрат на утримання за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

Відповідно до п. 3.9 Договору у разі закінчення строку дії цього договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта передачі-приймання орендованого майна та фактичних витрат на його утримання за поточний період. У разі відсутності на дату повернення майна з оренди даних про фактичні витрати на його утримання вартість таких витрат розраховується на підставі чинних тарифів за середнім рівнем споживання або пропорційно до розміру займаної орендарем загальної площі. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання Акта передачі-приймання та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.

Відповідно до п. 5.1 Договору орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди майна.

Відповідно до п. 6.1.3 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір укладено на період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року включно. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Відповідно до п. 12.7.1 Договору дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до Розділу 13 Договору передбачені цим договором права і обов'язки ПАТ "Укртелеком", у тому числі проведення розрахунків, виконуються Миколаївською філією товариства.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі майна від 01.06.2014 року у будинку № 21 по пр. Курортний у с. Коблево Березанського району Миколаївської області нежитлові приміщення загальною площею 89, 6 кв. м.

Акт приймання-передачі майна від 01.06.2014 року підписано сторонами та скріплено печатками (арк. справи 12).

За період користування майном з червня по серпень 2014 року відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 28 374, 83 грн., а також витрати за використану електроенергію за період з червня по серпень 2014 року в розмірі 9 284, 02 грн., що підтверджується поданими суду рахунками, які наявні в матеріалах справи (арк. справи 18-21). Факт направлення позивачем відповідачу рахунків підтверджується поданими суду реєстрами відправлення листів та фіскальними чеками (арк. справи 44-46).

Відповідачем проведено часткову оплату за оренду приміщення за червень-серпень 2014 року в сумі 20 316 грн., що спричинило заборгованість за оренду приміщення в сумі 8 058, 83 грн., в тому числі борг за оренду приміщення за липень 2014 року в сумі 37, 63 грн. та борг за оренду приміщення за серпень 2014 року в сумі 8 021, 20 грн.

Крім того, відповідачем проведено часткову оплату з відшкодування витрат за використану електроенергію за липень 2014 року в сумі 3 985, 30 грн., що спричинило заборгованість з відшкодування витрат за використану електроенергію за червень 2014 року та за серпень 2014 року в сумі 5 298, 72 грн., в тому числі борг з відшкодування витрат за використану електроенергію за червень 2014 року в сумі 1 768, 88 грн. та борг з відшкодування витрат за використану електроенергію за серпень 2014 року в сумі 3 529, 84 грн.

Факт проведення відповідачем часткової оплати за оренду приміщення та з відшкодування витрат за використану електроенергію за червень-серпень 2014 року підтверджується поданими суду копіями банківських виписок, в яких зазначено призначення платежу за відповідні послуги та періоди (арк. справи 25-29).

Детальний розрахунок заборгованості за оренду приміщення та з відшкодування витрат за використану електроенергію наявний в матеріалах справи (арк. справи 15).

Відтак, відповідач умови Договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи у відповідача існує заборгованість за оренду приміщення в сумі 8 058, 83 грн. та заборгованість з відшкодування витрат за використану електроенергію в сумі 5 298, 72 грн.

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано та не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по Договору, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за оренду приміщення в сумі 8 058, 83 грн. та заборгованості з відшкодування витрат за використану електроенергію в сумі 5 298, 72 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1 402, 52 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі наявності заборгованості по орендній платі, платі за комунальні послуги та іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 28.07.14 року по 28.02.15 року в сумі 1 402, 52 грн. (арк. справи 16). Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення відповідно до умов п. 8.2 Договору. При розрахунку розміру пені позивачем також враховано здійснені відповідачем проплати. Розрахунок здійснено позивачем арифметично правильно. Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення пені в сумі 1 402, 52 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 178, 18 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 517, 83 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64).

Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних за період з 28.07.14 року по 28.02.15 року в сумі 178, 18 грн. та інфляційних втрат за період з серпня 2014 року по січень 2015 року включно в сумі 1 517, 83 грн. (арк. справи 17). Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що період нарахування визначено позивачем правильно відповідно до умов п. 8.2 Договору з урахуванням здійснених відповідачем проплат. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Отже, вимога про стягнення 3 % річних в сумі 178, 18 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 517, 83 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Споживчого товариства «Південне споживче товариство», вул. Андрієва, с. Капустине, Жовтневий район, Миколаївська область, 57243 (код ЄДРПОУ 31715858) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21560766) (відомості про банківські реквізити: одержувач ПАТ «Укртелеком»/ Миколаївська філія, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 22437619, банк одержувача АТ «Райффайзен Банк «Аваль» в м. Києві, МФО банку 380805, р/р 26006440521):

- 8 058, 83 грн. (вісім тисяч п'ятдесят вісім грн. 83 коп.) - заборгованості за оренду приміщення за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 21-6/238 від 28.05.2014 року;

- 5 298, 72 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто вісім грн. 72 коп.) - заборгованості з відшкодування витрат за використану електроенергію;

- 1 402, 52 грн. (одна тисяча чотириста дві грн. 52 коп.) - пені;

- 178, 18 грн. (сто сімдесят вісім грн. 18 коп.) - 3 % річних;

- 1 517, 83 грн. (одна тисяча п'ятсот сімнадцять грн. 83 грн.) - інфляційних втрат;

- 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.04.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш