Постанова

від 31.03.2015 по справі 01/650

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 01/650

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Шипка В.В.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від ліквідатора КС «Експресія»: Фонрабе Є.В. - довіреність б/н від 28.10.2014р.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року

за заявою ліквідатора Кредитної спілки «Експресія» арбітражного керуючого Левченка В.М.

про визнання недійсним кредитного договору № Б08/76

від 19.04.2008 року

у справі № 01/650 (суддя - Гура І.І.)

за заявою ОСОБА_5

до Кредитної спілки «Експресія»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року заяву ліквідатора банкрута про визнання недійсним кредитного договору № Б08/76 від 19.04.2008 року задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № Б08/76 від 19.04.2008 року, укладений між кредитною спілкою «Експресія» та ОСОБА_3, з моменту його вчинення; зобов'язано ОСОБА_3 повернути Кредитній спілці «Експресія» 197 297,98 грн.; зобов'язано кредитну спілку «Експресія» повернути ОСОБА_3 28 682,98 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року та ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року скасовано, а справу № 01/650 в частині розгляду заяви ліквідатора кредитної спілки «Експресія» арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича про визнання недійсним кредитного договору від 19.04.2008 року направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

За результатами нового розгляду ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року заяву ліквідатора банкрута про визнання недійсним кредитного договору № Б08/76 від 19.04.2008 року задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № Б08/76 від 19.04.2008 року, укладений між кредитною спілкою «Експресія» та ОСОБА_3, з моменту його вчинення; зобов'язано ОСОБА_3 повернути кредитній спілці «Експресія» 197 297,98 грн.; зобов'язано кредитну спілку «Експресія» повернути ОСОБА_3 28 682,98 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_3 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким у заяві ліквідатора банкрута відмовити в повному обсязі. Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просить застосувати наслідки пропуску ліквідатором КС «Експресія» строку позовної давності для звернення з вимогою про визнання недійсним кредитного договору № Б08/76 від 19.04.2008 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року колегією суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів Шипка В.В., Верховця А.А. вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

02.03.2015 року апеляційна скарга ОСОБА_3 надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 року зазначену апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Шипко В.В., Верховець А.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2015 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.03.2015 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 31.03.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України.

Представник ліквідатора КС «Експресія» в судовому засіданні 31.03.2015 року проти вимог ОСОБА_3, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року - без змін.

ОСОБА_3 та її представники в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується відміткою на зворотньому боці аркуша ухвали про відкладення розгляду справи від 17.03.2015 року, яка відправлена 19.03.2015 року на адресу скаржника, яка вказана в прохальній частині апеляційної скарги (АДРЕСА_1) та яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання».

Згідно п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

31.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника ліквідатора банкрута, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 слід відмовити, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 року, який вступив в дію з 19.01.2013 року, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В даному випадку застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області 27.02.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки «Експресія».

Постановою господарського суду Черкаської області від 12.02.2013 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича.

10.12.2013 року ліквідатор банкрута звернувся до суду в межах справи про банкрутство КС «Експресія» із заявою про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, у якій просить суд визнати недійсним кредитний договір № Б08/76, укладений 19.04.2008 року між кредитною спілкою «Експресія» та фізичною особою ОСОБА_3 з моменту його вчинення та зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, зокрема: повернути кредитній спілці «Експресія» 197 297,98 грн., повернути фізичній особі ОСОБА_3 28 682,98 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що спірний правочин було підписано від імені кредитної спілки «Експресія» головою правління Тертицею Л.Ф., діючою на підставі статуту, з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки всупереч п. 2.1. Статуту КС «Експресія» укладений з фізичною особою, яка не є членом даної спілки, а також тим, що даний договір укладено без дотримання умови його забезпечення, що передбачено п. 5.1.б Статуту.

За наслідками розгляду даної заяви ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року заяву ліквідатора банкрута про визнання недійсним кредитного договору № Б08/76 від 19.04.2008 року задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № Б08/76 від 19.04.2008 року, укладений між кредитною спілкою «Експресія» та ОСОБА_3, з моменту його вчинення; зобов'язано ОСОБА_3 повернути Кредитній спілці «Експресія» 197 297,98 грн.; зобов'язано кредитну спілку «Експресія» повернути ОСОБА_3 28 682,98 грн.

Приймаючи постанову від 03.04.2014 року за наслідками перегляду вищевказаної ухвали місцевого суду, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про недійсність оспорюваного ліквідатором правочину, однак, встановив що заявником, тобто ліквідатором КС «Експресія», було пропущено строк позовної давності для звернення з вимогою про визнання недійсним договору №Б08/76 від 19.04.2008 року, внаслідок чого дійшов до висновку про скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року та ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року скасовано, справу № 01/650 в частині розгляду заяви ліквідатора кредитної спілки «Експресія» арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича про визнання недійсним кредитного договору від 19.04.2008 року направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено вимоги норм процесуального права, оскільки у матеріалах справи відсутній такий письмовий доказ, як Статут КС «Експресія» або належним чином його завірена копія. Крім того, відсутні будь-які посилання на підставі яких доказів суди дійшли до висновку про те, що ОСОБА_3 не є членом КС «Експресія».

За результатами нового розгляду ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року заяву ліквідатора банкрута про визнання недійсним кредитного договору № Б08/76 від 19.04.2008 року задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № Б08/76 від 19.04.2008 року, укладений між кредитною спілкою «Експресія» та ОСОБА_3, з моменту його вчинення; зобов'язано ОСОБА_3 повернути кредитній спілці «Експресія» 197 297,98 грн.; зобов'язано кредитну спілку «Експресія» повернути ОСОБА_3 28 682,98 грн.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегією суддів встановлено наступне.

Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин визнаний судом не дійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Так, 19.04.2008 року між кредитною спілкою «Експресія» (кредитодавець за договором) та ОСОБА_3 (позичальник за договором) укладено кредитний договір № Б08/76, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі 204 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених даним договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 3.1. вказаного договору кредит надається строком на 36 місяців з 19.04.2008 року по 19.04.2011 року включно на умовах його повернення відповідно до положень даного договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний договір є укладеним з дати підписання сторонами його тексту та графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1) та діє до повного виконання ними своїх обов'язків за даним договором.

Відповідно до умов кредитного договору та графіку повернення кредиту та сплати процентів, що є невід'ємним додатком до кредитного договору, відповідач зобов'язаний протягом строку, на який надавався кредит, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та по закінченню цього строку повернути кредит.

На виконання умов вказаного договору кредитною спілкою «Експресія» видано ОСОБА_3 кредит в сумі 204 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 2590 від 19.04.2008 року.

ОСОБА_3 сплатила кредитній спілці «Експресія» по даному кредиту: 6 702,02 грн. - кредиту та 28 682,98 грн. - процентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Згідно п. 2.1. статуту кредитної спілки «Експресія» (копія якого надана до Вищого господарського суду України для долучення до матеріалів справи), затвердженого рішенням установчих зборів кредитної спілки, протокол № 1 від 08.12.2004 року, кредитна спілка «Експресія» - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка не має на меті одержання прибутку.

Згідно п. 2.2. статуту завдання кредитної спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитування та наданні фінансових послуг після здійснення діяльності, передбаченої підрозділом 5 цього Статуту.

Таким чином, головною умовою отримання кредиту, відповідно і укладання договору, є членство фізичної особи в кредитній спілці.

Згідно довідки кредитної спілки «Експресія» від 29.10.2014 року ОСОБА_3 не є членом кредитної спілки «Експресія», кредитна спілка немає жодного рішення Спостережної ради кредитної спілки, яким вирішено питання прийняття ОСОБА_3 в члени кредитної спілки «Експресія», що є обов'язковою умовою п. п. «і» п. 9.2. Статуту.

Доказів, які б спростували відсутність членства ОСОБА_3 в кредитній спілці, остання не надала.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не є членом кредитної спілки «Експресія», то відповідно посадові особи не мали права укладати з нею жоден з договорів предметом якого є передача коштів.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При цьому, доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Жодних схвалень про укладання даного договору повноважними представниками КС «Експресія» на адресу відповідача не направлялись.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказаний кредитний договір №Б08/76 від 19.04.2008 року вчинений з порушення вимог чинного законодавства, внаслідок чого останній підлягає визнанню недійсним із зазначених вище підстав.

Звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення відповідача про дату слухання справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали господарського суду Черкаської області про прийняття справи до провадження та наступні ухвали про відкладення розгляду справи направлялись на єдину відому суду адресу відповідача: АДРЕСА_2 та повертались до суду з довідками пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Як було зазначено вище, згідно п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 року № 01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що іншої адреси ОСОБА_3 матеріали справи не містять і суд першої інстанції під час нового розгляду справи не міг знати про зміну місця реєстрації та фактичного місця проживання скаржника, оскільки обов'язок повідомити суд про це лежить саме на стороні, то за таких обставин колегія суддів не вбачає порушень місцевим господарським судом норм процесуального права, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Як на іншу підставу для скасування оскаржуваної ухвали, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не застосовано строк позовної давності та в прохальній частині просить застосувати наслідки пропуску ліквідатором банкрута строку позовної давності для звернення з вимогою про визнання вказаного договору недійсним.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з даним твердженням ОСОБА_3, оскільки у спірному договорі визначено строк дії договору до 19.04.2011 року, отже строк позовної давності мав сплинути 19.04.2014 року, тоді як ліквідатор звернувся до суду з вказаною заявою про визнання недійсним кредитного договору №Б08/76 від 19.04.2008 року ще 10.12.2013 року. До того ж ліквідатор звернувся з вказаною заявою в межах справи про банкрутство, за спеціальними підставами, передбаченими у ст. 20 закону про банкрутство, як укладення оспорюваного правочину протягом одного року, що передував порушенню справ про банкрутство.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо непідсудності вказаного спору господарському суду також не заслуговують на уваги з огляду на таке.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 вказаного Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно розглянуто заяву ліквідатора про визнання недійсним кредитного договору №Б08/76 від 19.04.2008 року, відповідно до Закону про банкрутство, в межах справи про банкрутство КС «Експресія».

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи скаржника є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а ухвала господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року у даній справі є такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року у справі № 01/650 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року у справі № 01/650 - без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 01/650 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 06.04.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.В. Шипко

А.А. Верховець