Ухвала

від 08.04.2015 по справі 646/11810/14-к

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/11810/14-к

№ провадження 1-кп/646/82/2015

УХВАЛА

Іменем України

08.04.15р.м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12014220060001936 від 24.07.2014р., відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст.187 КК України,

встановив:

В провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова знаходиться вищевказана кримінальна справа. Відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався судом до 21 квітня 2015 року.

Прокурор у судовому засіданні вважає, що строк обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути продовжений, посилаючись на тяжкість обвинувачення та наявність процесуальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у тому числі, щодо можливості ухилитися від суду, вчинити вплив на потерпілого.

Захисники та обвинувачені вважають, що для запобігання процесуальним ризикам у даному кримінальному провадженні достатньо такого запобіжного заходу як домашній арешт.

Потерпілий покладався на розсуд суду.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що підстав для зміни чи скасування обраного обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу немає з урахуванням обставин та умов, визначених ст.ст.177, 178 КПК України.

Так, на цей час не змінилися обставини, які були підставою для прийняття судом рішення про продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

У даному випадку існує обґрунтована підозра щодо вчинення обвинуваченими інкримінованого їм злочину (без попереднього висновку про їх винуватість).

Злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , є тяжким злочином, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років з конфіскацією майна.

Більш того, цей злочин є насильницьким, посягає на одну з найвищих цінностей у суспільстві та державі життя та здоров`я людини, і тяжкість злочину є достатньою причиною, разом з обставинами особистої ситуації обвинувачених, для продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не працюють, неодружені, не мають на утриманні непрацездатних осіб. Тобто в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про наявність міцних соціальних зв`язків кожного з обвинувачених, що дозволяли б суду зробити однозначний висновок щодо гарантування такими зв`язками належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Ці обставини свідчать про наявність ризику переховування від суду.

Таким чином, проаналізувавши всі вищевказані обставини у їх сукупності та взаємозв`язку суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, у тому числі, домашній арешт, не зможуть гарантувати належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень по справі.

У даному випадку суспільний інтерес у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінальної справи у встановлений законом строк, виконанні обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганню їх спробам ухилитися від суду, не дивлячись на презумпцію невинуватості, має більшу вагу, ніж правило про повагу до свободи особи.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , є насильницьким, суд вважає за недоцільне визначати заставу.

Суд не ігнорує доводів сторонни захисту, але вважає, що вони не перевищують вищевказаного суспільного та процесуального інтересів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 331 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до 20 червня 2015 року.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1