Ухвала

від 09.04.2015 по справі 365/268/15-ц

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/268/15-ц Номер провадження: 2/365/139/15

У Х В А Л А

09.04.2015 смт. Згурівка Київської області

Суддя Згурівського районного суду Київської області

ОСОБА_1,

вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «РИСК» Згурівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 Держземагенства у Згурівському районі Київської області про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

6 квітня 2015 року уповноважений представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 березня 2010 року між сторонами було підписано договір оренди землі за № 283 (далі - Договір), який набирає чинності після підписання та державної реєстрації (п. 37 Договору). 11.05.2012 Договір зареєстрований відділом Держкомзему у Згурівському районі за № 322190004000967, тобто є вчиненим з цього моменту відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», які були чинними до 01.01.2013. Позивач передала відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області та належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 № 246076, виданого Турівською сільською радою 20.03.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів направо приватної власності на землю за № 601. Площа земельної ділянки 3,5376 га, кадастровий номер якої 3221986400:07:008:0031. Проте спірний Договір є недійсним у зв'язку із відсутністю в ньому обов'язкових умов: кадастрового номера, строків передачі земельної ділянки в оренду, розміру пені за несвоєчасну сплату орендної плати, умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, додатки до Договору не містять плану або схеми земельної ділянки, що передається в оренду, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів та акту визначення меж в натурі, тому просить визнати недійсним спірний Договір та стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

Позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ч. 5 ст. 119 ЦПК України, тобто до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Проте уповноважений представник позивача додав до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, однак за формою не відповідає встановленим вимогам, тому не може бути належним доказом сплати судового збору, оскільки не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір.

Таким чином, до позовної заяви повинен бути доданий документ із зазначенням відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп. на розрахунковий рахунок в ГУ ДКУ у Київській області 31217206700274, МФО 821018, ідентифікаційний код 23570438.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Згідно з п. 26 цієї Постанови законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «РИСК» Згурівського району Київської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 Держземагенства у Згурівському районі Київської області про визнання договору оренди землі недійсним залишити без руху, про що її повідомити.

Надати ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, та роз'яснити їй, що в разі, якщо вказані недоліки до зазначеного строку не будуть усунені, заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Н.О.ДЕНИСЕНКО