Рішення

від 23.03.2015 по справі 205/9102/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

23.03.2015 Єдиний унікальний номер 205/9102/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Шевцовій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімклінінг-Профі» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, 30.10.2014 року звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що вона працювала у відповідача з 05.05.2011 року по 01.02.2013 р. та була звільнена на підставі ст.. 38 КЗпП України. Заборгованість по заробітній платі за січень 2013 року складає 1563 грн. З вини відповідача їй завдана моральна шкода . Відповідач не виплатив їй в зазначений термін заробітну плату, що спричинило їй моральні переживання.

Тому, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з лютого 2013 року по день винесення рішення та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився про день місце та час проведення судового засідання сповіщені належним чином. Письмово просили справу розглядати за відсутності.

Суд , вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1, працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрхімклінінг» з 04.05.2011 року по 01.02.2013 року./а.с.4/

01.02.2013 року позивач була звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (наказ №19-К від 01.02.2013 року /-а.с.4/

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства у строки, що зазначені ст. 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки, є підставою для відповідальності, яка передбачена ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв»язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред»явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, яка передбачена ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що відомості виплати заробітної плати з 01.07.2009 року по 30.06.2013 року ТОВ «Укрхімклінінг-Профі», було втрачено, що підтверджується Висновком Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві від 16.08.2013 року./а.с.15/

Згідно витягу відомостей за січень 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 було перераховано кошти за січень 2013 року у розмірі 643,99 грн, що також підтверджується витягом з розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000006 за січень 2013 року./а.с.29,16-21/

Як слідує із наведених доказів, остання виплата заборгованості по заробітній платі відбулась 07.03.2013 року, що підтверджується випискою ПАТ КБ «Приватбанк» за березень 2013 року, також факт перерахування коштів підтверджується витягом з видаткового касового ордера /а.с.33,30/

При розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного:

Згідно з п. 2,3,5,8 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньоденний заробіток позивача становить 40,87 грн./а.с.35/

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.02.2013 року по 07.03.2013 року , тобто 35 днів х 40,87 грн. становить 1 430,45 грн.

Таким чином позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені підлягає частковому задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 5000,00 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка полягала в тому, що невиплата відповідачем заробітної плати протягом тривалого часу, негативно вплинуло на її здоров'я, емоційний стан, оскільки відсутність коштів потребувало додаткових зусиль для організації її життя, суд вважає що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст.237-1 КЗпП позивач має право на стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки через несвоєчасне отримання заробітної плати він ніс моральні переживання. При визначені розміру такої шкоди, суд враховує характер та обсяг моральних страждань їх тривалість, розмір заборгованості, інші конкретні обставини справи

Таким чином, суд з огляду на ступінь, характер моральних переживань позивача, їхню тривалість дійшов висновку про те, що її позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів, що можуть об'єктивно довести завдання моральної шкоди.

На основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також у зв'язку з тим, що позивач в силу п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то в силу ст.ст.81, 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог необхідно стягнути судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст.ст.110, 116, 117,229-230, 237 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 11, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімклінінг-Профі» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімклінінг -Профі» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні з 01.02.2013 року по 07.03.2013 року у розмірі 1430 грн. 45 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімклінінг -Профі», ідентифікаційний код 35920488 на користь держави судові витрати у розмірі 243 грн.60 коп.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.Г. Остапенко