Рішення

від 10.09.2008 по справі 15/359-пн-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10.09.2008                                                       

  Справа №  15/359-ПН-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Клепай З.В. при секретарі

Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

до

ОСОБА_2, м.Херсон 

про

  зобов'язання вчинити певні дії та стягнення

28350 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - ОСОБА_1 (паспорт серіїНОМЕР_1

виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 29.10.1997р.)

від 

відповідача - ОСОБА_3- представник, 

довір. від 01.07.2008р.

          На підставі розпорядження голови

господарського суду №456 від 01.09.08р. справа прийнята до провадження суддею

Клепай З.В.

        Розгляд справи проводився

з перервою від 02.09.08р. до 10.09.08р. на підставі ст.77 ГПК України.

          Позивач звернувся з позовом, в якому

просить стягнути з відповідача 28350 грн. на відшкодування моральної шкоди,

завданої йому приниженням ділової репутації арбітражного керуючого у зв'язку з

поширенням  відповідачем недостовірної

інформації про недобросовісне виконання позивачем обов'язків арбітражного

керуючого та обвинуваченням його у вчиненні дій, які підпадають під норми

кримінального кодексу.

          Відповідач проти позову заперечує на

тій підставі, що вимоги позивача про спростування недостовірної інформації,

зазначеної в листах до Херсонської обласної адміністрації від 24.06.08р. №166

та до Державного департаменту з питань банкрутства від 24.06.08р. не

відповідають чинному законодавству, оскільки поширення інформації - це

розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку

документованої або публічно оголошуваної інформації, що відповідач не робив.

Він звертався до компетентних органів, до компетенції яких входить повноваження

щодо ліцензування діяльності фізичних осіб - приватних підприємців, які

здійснюють діяльність як арбітражні керуючі, тому такі звернення не є

поширенням інформації.

          Розглянувши

матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в

и в:

          Позивач звернувся з позовом про

стягнення з відповідача 28350грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої

йому приниженням ділової репутації арбітражного керуючого у зв'язку з

поширенням  відповідачем  недостовірної інформації про недобросовісне

виконання позивачем обов'язків арбітражного керуючого та обвинуваченням його у

вчиненні дій, які підпадають під норми Кримінального кодексу. Зважаючи на те,

що для розгляду по суті позову необхідно спочатку встановити факт

поширення  інформації, або відсутність

такого факту, господарський суд за власною ініціативою виходить за межі

позовних вимог та досліджує наявність чи відсутність факту поширення

відповідачем недостовірної інформації.

          Відповідно до ст.23 ЦК України особа

має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її

прав. Відповідно до ч.4 цієї статті моральна шкода відшкодовується якщо вона

спричинена внаслідок приниження честі, гідності, а також ділової репутації

фізичної або юридичної особи, тобто вимоги позивача стосуються умов,

передбачених цією статтею.

          Оскільки позивач вважає, що

приниження його ділової репутації допущено відповідачем шляхом поширення

негативної інформації, то він свої вимоги повинен ґрунтувати ст.200 ЦК України,

яка передбачає, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості

про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та

навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати

усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди,

завданої такими правопорушеннями. 

Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється

законом.

          Відповідно до ст.14 Закону України  поширення 

інформації  -  це 

розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом

порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

          Стаття 47-1 Закону України "Про

інформацію" (2657-12)  передбачає,

що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних

суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання,

які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також

висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані,

з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол,

алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх

правдивості.

          Відповідно до п.3 Постанови

Пленуму  Верховного суду України  під поширенням відомостей слід розуміти

опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших

засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах,

адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій

формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Поширенням відомостей також є вивішування (демонстрація) в громадських

місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само розповсюдження серед людей

листівок, що за своїм змістом або формою ганьблять честь, гідність або ділову

репутацію громадянина або організації.

          Доказів того, що відповідач поширив

недостовірну інформацію вказаним шляхом, позивач не надав.

          Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного

суду України від 31.03.1995 № 4 (v0004700-95) "Про судову практику в

справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що

відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності

обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної

(немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її

заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням

заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати,

чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань

або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями

(бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну

йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають

значення для вирішення спору.

          Щодо звернення відповідача до

Херсонської обласної адміністрації, то звернення особи до органу державної

влади, яке йому гарантовано Конституцією, незважаючи на те, що до компетенції

цього органу не входить контроль за роботою арбітражних керуючих.

          Щодо звернення відповідача до

Державного департаменту з питань це банкрутства, то це звернення особи до

органу, який здійснює перевірку дотримання арбітражним керуючим умов

ліцензування, та перевірки діяльності арбітражного керуючого, тобто до

компетентного органу, який має право перевірки роботи позивача в якості

арбітражного керуючого і таке звернення не є розповсюдженням недостовірної

інформації у розумінні Закону України "Про інформацію" та ст.200 ЦК

України.

          Окрім того, відповідно до чинного

законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі,

гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з

ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі

інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з

незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих

зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні

стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

          Під моральною  шкодою 

розуміються  втрати  немайнового характеру внаслідок моральних чи

фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній

особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода пов'язана

з порушенням  немайнових прав. Під

немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, 

слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку,

зокрема, з приниженням її ділової репутації, а також вчиненням дій, спрямованих

на зниження  престижу  чи 

підрив  довіри до її діяльності.

          Позивач не вказав, які негативні

наслідки немайнового характеру настали для нього та яким чином порушена його

ділова репутація  після звернення

відповідача з листами до Херсонської обласної адміністрації та до           Державного департаменту з питань

банкрутства.

          За таких умов позивачем не доведений

факт поширення відповідачем 

недостовірної інформації про недобросовісне виконання позивачем

обов'язків арбітражного керуючого та обвинуваченням його у вчиненні дій, що

підпадають під норми Кримінального кодексу, та не доведено наявності факту

порушення ділової репутації.

          За таких умов позов задоволенню не

підлягає.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и

в:

          1.В задоволенні позову

відмовити.  

          2.Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                     

З.В. Клепай

Дата

оголошення рішення

у

повному обсязі 10.09.2008р.