Ухвала

від 07.04.2015 по справі 133/785/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія:

Справа № 133/785/14-ц Провадження № 22-ц/772/806/2015Головуючий в суді першої інстанції Проць В. А. Категорія 5Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання права власності на частинку будинку, земельних ділянок та зняття арешту,-

встановила:

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частину житлового будинку загальною площею - 349, 5 кв.м, житловою площею - 134, 5 кв.м, зазначеного на плані літерою «А» з ґанком, сарай - «Б», літню кухню - «В», гараж - «Г», вбиральню - «Д», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; 1/2частину земельної ділянки площею - 0, 25 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер - НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; 1/2частину земельної ділянки, площею - 0,1515 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 на інші 1/2 частину вищевказаних об'єктів нерухомості, а задоволенні вимог про зняття арешту з них - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ КБ «Надра», через свого представника, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «Надра» -Ковальчук Є.М. вимоги апеляційної скарги підтримав і просив задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 листопада 2011 року шлюб, укладений між сторонами, розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів Хортицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького мicького управління юстиції було зроблено актовий запис №200.

Під час перебування у шлюбі, сторонами на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 13 червня 2007 року було придбано житловий будинок по АДРЕСА_1.

Згідно із п. 7 даного договору продаж вказаного житлового будинку було вчинено за 328250 гривень і від iмені покупця був підписаний відповідачкою.

Нa підставі договору купівлі - продажу майна Козятинським структурним підрозділом «ВООБТІ» 13 червня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 було видано реєстраційне посвідчення.

13 червня 2007 року сторонами, на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі - продажу було придбано земельні ділянки, площею - 0, 25 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею - 0, 1515 га, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу (п.4) продаж вказаних земельних ділянок було вчинено за 151000 гривень.

13 вересня 2007 року між ВАТ (в даний час ПАТ) КБ «Надра» та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний догoвip №13/09/2007/840-K/66, відповідно до умов якого банк надав останній у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти, в cyмі - 62500 доларів США, строком до 13.09.2022 року.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 13 вересня 2007 року між тим ж сторонами був укладений договір іпотеки предметом якого були житловий будинок та земельні ділянки, які були придбані подружжям у шлюбі, при цьому, ОСОБА_2 надав свою письмову згоду на його укладення дружиною.

Оскільки вищевказане зобов'язання ОСОБА_3 належним чином не виконувалось, 25.12.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на вищевказане нерухоме майно, а 07.03.2014 року дані предмети іпотеки мали бути реалізовані з прилюдних торгів ПП «Нива - В.Ш.», яке уклало відповідний договір з ВДВС Козятинського МРУЮ №0214069 від 18.02.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Аналогічна норма закріплена і в частині 3 статті 368 ЦК України.

Частиною першою статті 69 СК України встановлено, що дружина i чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на пpaвi спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В силу частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.25 Постанови №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд може визнати ідеальні частки подружжя в спільному майні без його реального поділу i залишити майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця i має вci його права i несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі i на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, правильно їх оцінив, і прийшов до вірного висновку про те, що фактичне перебування житлового будинку та земельних ділянок під іпотекою не означає, що в судовому порядку не можна здійснити розподіл майна подружжя шляхом визнання права власності на його частки за кожним з подружжя.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не вказують на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно з статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М. Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.