Постанова

від 08.04.2015 по справі 826/1857/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2015 року 14:50 № 826/1857/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золота Балка» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання неправомірними дій, скасування рішень,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золота Балка» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

- визнати неправомірними дії ДПІ щодо накладення на ТОВ «ТД «Злота Балка» штрафних санкцій;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.10.2014 року:

№ 000210/21, відповідно до якого за затримку на 22 календарних дні сплати грошового зобов'язання у розмірі 66 954 грн. товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 6 695,40 грн. за платежем «збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»,

№ 000211/21, відповідно до якого за затримку на 52 календарних дні сплати грошового зобов'язання у розмірі 87 794 грн. товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 17 558,80 грн. за платежем «збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

Позивач зазначає, що 08.09.2014 р. отримав акт перевірки ДПІ згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем строків сплати збору та застосувала санкції.

Між тим, позивач зазначає, що відповідні податкові зобов'язання були задекларовані та були своєчасно сплачені, а відтак підстав для нарахування санкцій не вбачається. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов.

У свою чергу ДПІ заперечила проти задоволення позову, зазначивши по суті, що кошти позивачем було перераховано не на той рахунок, у зв'язку з чим виникла прострочка виконання грошового зобов'язання та, відповідно, були нараховані штрафні санкції.

У судове засідання 25.03.2015 р. представник ДПІ не з'явився, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи продовжений без участі представника ДПІ.

Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено перевірку податкової звітності зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства ТОВ «Торговий дім «Золота балка» (код з ЄДР 39144010).

За результатами перевірки складено акт від 01.09.2014 р. № 201/26-55-21 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства протягом строків, визначених п. 57.1. ПК України.

Зокрема, в Акті зазначено наступні відомості:

Самостійно визначене платником грошове зобов'язання, грн.Граничний термін сплатиДата сплатиКількість днів затримки сплатиВідсотковий розмір штрафної санкціїСума сплаченого податкового боргу 1 2 3 4 5 6 66 954,00 30.07.2014 21.08.2014 22 10 66 954,00 87 794,00 30.06.2014 21.08.2014 52 20 87 794,00 Зазначено в Акті перевірки, що за порушення термінів сплати податків і зборів у строки, визначені законодавством, передбачена відповідальність платника за ст. 126 ПК України.

У наведеному розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій при цьому міститься посилання на документи, на підставі яких виникла заборгованість:

- звіт про суму нарахованого збору від 17.07.2014 р. № 9041083892 із сумою зобов'язань 66 954,00 грн. Санкція склала 6 695,40 грн.

- звіт від 20.06.2014 р. № 9035567509 із сумою зобов'язання 87 794,00 грн. Санкція склала 17 558,80 грн.

Виходячи з положень п. 16. Перехідних положень ПКУ, п/п. 49.18.1., п. 57.1. ПК України, збір має бути сплачений протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторонами визнається та не заперечуються обставини щодо дати подання звітів, визначених в них сум податкових зобов'язань, самостійності їх декларування позивачем, а також граничні строки сплати зобов'язань.

Між сторонами наявний спір щодо фактичної дати сплати зобов'язань та, відповідно, правомірності нарахування штрафних санкцій.

Зокрема, позивач у зв'язку з наведеним надав до матеріалів справи копії наступних платіжних доручень:

- № 82 від 26.06.2014 р. на суму 87 794,19 грн. із призначенням платежу «*; 101; 39144010; 19060100; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за травень 2014 р.», яка сплачена на рахунок № 31112029700007 . Платіж проведений банком 26.06.14 р.

- № 259 від 30.07.2014 р . на суму 66 954,00 грн. із призначенням платежу «*; 101; 39144010; 19060100; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за червень 2014 р.», яка сплачена на рахунок 31112029700007. Платіж проведений банком 30.07.2014 р.

У той же час, надавши картку особового рахунку (а.с. 28), ДПІ зазначає, що суми збору були сплачені 21.08.2014 р., а саме: платіжним дорученням № 401 від 21.08.2014 р. у сумі 87 794,19 грн. та платіжним дорученням № 400 на суму 66 954 грн.

Враховуючи це та виходячи з положень ПК України, а саме: п/п. 14.1.175 (податковий борг), 14.1.152. (погашення податкового боргу), 87.9. (щодо зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення, п. 126.1. (щодо нарахування штрафних санкцій та їх розмір), ДПІ вважає, що податкові зобов'язанні сплачені з прострочкою у зв'язку з чим вважає нарахування санкцій правомірним.

З урахуванням відомостей, наведених у роз'ясненні ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.04.2014 р. щодо реквізитів рахунків для зарахування платежів до державного та місцевого бюджетів у 2014 році в розрізі районів м. Києва, під час розгляду справи встановлено, що кошти за платіжними дорученнями від 26.06.2014 р. та від 30.07.2014 р. сплачені позивачем на рахунок № 31112029700007 , призначений для зарахування ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). При цьому, одночасно у платіжних дорученнях вказано код бюджетної класифікації № 19060100 , за яким класифікується «Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, нарахований до 1 січня 2015 року». При цьому, власне збір мав сплачуватись на рахунок 31112018700007 .

Тобто, в даному випадку має місце помилкове зарахування коштів на сплату збору за вищевказаними платіжними дорученнями на інший, ніж передбачено рахунок. При цьому, обидва рахунки знаходяться в ГУ ДКСУ у м. Києві.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до п/п. 9.1.15 та п/п. 9.1.3. ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) збір та ПДВ належать до категорії загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України та абзацу другого статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції на час виникнення спірних відносин) до доходів загального фонду Державного бюджету України належить ПДВ та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства .

При цьому, відповідно до Наказу Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 «Про затвердження інструктивної бази» та згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів вбачається кодування надходжень до загального фонду державного бюджету за символами 3111П «Надходження до загального фонду державного бюджету», тобто за планом рахунків наведені вище рахунки для сплати ПДВ та збору належать до рахунків, на які зараховуються надходження до загального фонду держбюджету.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 45. Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

При цьому, частиною 5 ст. 45 Кодексу передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок .

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок , затвердженого наказом Державного казначейства України 26.06.2002 № 122 (у редакції наказу від 30.11.2010 № 449), Єдиний казначейський рахунок, це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків , що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України (далі - субрахунки ЄКР).

На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Суд окремо також зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів , митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 № 609 у разі заповнення поля "Призначення платежу " з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ береться до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати "101") .

В даному випадку, як вбачається із призначення платежу у платіжних дорученнях від 26.06.2014 р. та від 30.07.2014 р. позивачем вірно визначено призначення платежу із зазначенням коду бюджетної класифікації та зазначено про сплату саме збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, кошти за зазначеними платіжними дорученнями перераховані через казначейство в рахунок доходів Державного бюджету. Відповідачем під час розгляду справи не спростовано їх зарахування в рахунок доходів Державного бюджету та не доведено повернення цих коштів з бюджету на рахунок позивача.

Сплата цих коштів не на той рахунок, ніж передбачено власне для збору, а зарахування на рахунок, передбачений для перерахування ПДВ, не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок та до відповідного бюджету.

Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків Державного бюджету України.

В контексті наведеного суд також зазначає, що норми ПК України, зокрема, ст. 35 цього Кодексу («Порядок сплати податків та зборів»), не містить положень щодо сплати податків на конкретні рахунки та за конкретними кодами за якими перераховуються окремі податки.

Зазначені ДПІ положення ПК України встановлюють відповідальність за несплату податку (несвоєчасну сплату), у той же час зазначені положення не встановлюють відповідальності за перерахування коштів до бюджету не на той рахунок надходжень доходів Державного бюджету.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем сплачено задекларовані суми податкових зобов'язань до Державного бюджету і ці податкові зобов'язання сплачені за платіжними дорученнями від 26.06.2014 р. та від 30.07.2014 р. у встановлений строк, а відтак судом не встановлено наявності обставин сплати задекларованих зобов'язань із порушенням встановленого строку та, відповідно, підстав для застосування санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність з боку ДПІ законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України шляхом визнання спірних рішень протиправними та їх скасування, чим охоплюється і вирішення вимоги щодо визнання неправомірними дій ДПІ щодо накладення на позивача штрафних санкцій.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.10.2014 року № 000210/21 та № 000211/21.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін