Постанова

від 06.04.2015 по справі 910/19186/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року Справа № 910/19186/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О. суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) від відповідача:Ткаченко Т.О. (дов. від № 20/10 від 20.10.2014р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" на рішення та на постановуГосподарського суду міста Києва від 24.11.2014р. Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р. у справі№ 910/19186/14 Господарського суду міста Києва за позовомОСОБА_6 доТовариства з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" прозобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" про зобов'язання відповідача надати аудиторам Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Регістр" всі необхідні для перевірки річних фінансових звітів ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" за 2011, 2012 та 2013 роки документи бухгалтерського, фінансового та податкового обліку протягом п'яти робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

До розгляду справи по суті позовних вимог до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив суд зобов'язати ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" в особі виконавчого органу провести аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства за 2011, 2012, 2013 роки із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками, надавши аудиторам всі необхідні для такої перевірки документи бухгалтерського, фінансового та податкового обліку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2014р. у справі №910/19186/14 (суддя Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р. (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.), позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" провести аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства за 2011, 2012 та 2013 роки із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2014р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р., Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 18 Закону України "Про господарські товариства" та статті 146 Цивільного кодексу України та наголошує на тому, що рішення про проведення аудиторської перевірки ТОВ "С.П.Е.К. Інтернешнл Ко" приймається виключно за рішенням загальних зборів учасників товариства. Також відповідач також зауважує на тому, що статутом товариства не передбачено порядку та строків проведення аудиторської перевірки, і відповідно проведення перевірки є правом, а не обов'язком товариства, а оскільки річний господарський оборот товариства складає більше 250 неоподатковуваних мінімумів, у останнього не виникає обов'язку проводити аудиторську перевірку кожні 3 роки.

Крім того відповідач зазначає, що ОСОБА_6, звертаючись до господарського суду з позовом, обрав не передбачений чинним законодавством, зокрема статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту своїх прав.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріально та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" діє на підставі статуту, затвердженого протоколом учасників загальних зборів № 2/11 від 26.07.2011р. (державна реєстрація змін до установчих документів проведена 21.06.2012р.), відповідно до пункту 1.1. якого товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Згідно з пунктом 1.2. статуту товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, торговельну марку (знак для товарів та послуг), іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді, третейському суді.

Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами товариства (пункт 1.3 статуту).

Пунктом 1.5 статуту передбачено, що учасниками товариства є:

- фізична особа - громадянин Греції, ОСОБА_7, що проживає за адресою: АДРЕСА_1; тимчасова посвідка на постійне проживання: серія НОМЕР_4, видана УГІРФО ГУ МВС України в місті Києві 12.03.2004р.; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 (пункт 1.5.1 статуту);

- фізична особа - громадянин Греції, ОСОБА_6, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_5, виданий Центральною установою Грецької поліції, паспортним управлінням - національним паспортним центром 22.02.2008 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_3 (пункт 1.5.2 статуту).

Відповідно до пункту 6.3 статуту розподіл статутного капіталу між учасниками товариства відбувається наступним чином: ОСОБА_7 володіє часткою у розмірі 1000 гривень, що відповідає 50% статутного капіталу товариства, та відповідає вкладу ОСОБА_7 до статутного капіталу товариства у розмірі 1000 гривень; ОСОБА_6 володіє часткою у розмірі 1000 гривень, що відповідає 50% статутного капіталу товариства, та відповідає вкладу ОСОБА_6 до статутного капіталу товариства у розмірі 1000 гривень.

Згідно пункту 5.1 статуту учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства (пункт 5.1.1 статуту); висувати на розгляд органів управління товариства пропозиції з питань діяльності товариства (пункт 5.1.4 статуту); одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів (пункт 5.1.6 статуту).

Відповідно до пункту 14.1 статуту товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку, несе відповідальність за їх достовірність та подає державним органам згідно з установленими формами та строками.

Пунктом 14.2 статуту передбачено, що в разі необхідності для перевірок фінансової та господарської діяльності товариства можуть залучатися спеціалізовані служби, в тому числі й аудиторські.

Предмет спору у даній справі становить вимога ОСОБА_6 про зобов'язання ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" провести аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства за 2011, 2012, 2013 роки із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками, надавши аудиторам всі необхідні для такої перевірки документи бухгалтерського, фінансового та податкового обліку.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що відповідач, не зважаючи на неодноразові звернення позивача про проведення аудиторської перевірки товариства, таких перевірок не проводив, внаслідок чого були порушені корпоративні права позивача на одержання інформації про діяльність товариства та на участь в управлінні справами товариства.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_6 звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" в особі директора товариства ОСОБА_7 з листом від 25.07.2013р., в якому вимагав негайно провести аудиторську перевірку діяльності товариства за 2011 та 2012 роки та надати результати такої перевірки.

В свою чергу, ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" листом № 02-09/2013-4 від 02.09.2013р. повідомило ОСОБА_6 про те, що проведення аудиту для товариства є необов'язковим, до того ж жодного рішення про проведення аудиту загальними зборами товариства не приймались та проведення такої перевірки не передбачене бюджетом товариства у 2013 році.

Наведені обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_6 - учасника ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, обґрунтував своє рішення приписами статті 18 Закону України "Про господарські товариства" з огляду на те, що ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" з 2011 по 2013 рік не було проведено жодної аудиторської перевірки фінансової звітності, а ухилення від проведення аудиту на вимогу ОСОБА_6, порушує право останнього як учасника товариства, спрямоване на контроль за фінансовою діяльністю товариства, як це передбачене статтею 146 Цивільного кодексу України. В частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" надати аудиторам всі необхідні для такої перевірки документи бухгалтерського, фінансового та податкового обліку, судами було відмовлено з огляду на невідповідність такого способу захисту прав як зобов'язання надати документи для проведення аудиторської перевірки нормам чинного законодавства.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено що, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що визначають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю або акціонерів, що у сукупності володіють більше ніж 10 відсотками акцій, про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства згідно з статтями 146, 162 Цивільного кодексу України господарським судам належить враховувати, що передбачене зазначеними статтями право учасників (акціонерів) спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

Права брати участь в управлінні товариством особа набуває з моменту набуття нею корпоративних прав, тобто з моменту, коли вона стала учасником товариства або акціонером. (Рекомендації президії Вищого господарського суду України № 04-06/83 від 18.06.2009р. "Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з витягу інформаційно-ресурсного центру, ОСОБА_6 є учасником ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" з розміром внеску до статутного фонду товариства у 1000 гривень, що відповідає 50% статутного капіталу товариства.

Згідно вимог ч. 3, 4 статті 146 Цивільного кодексу України для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про господарські товариства" перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про господарські товариства" товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством. Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

У розумінні ч. 2-5 статті 3 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

У відповідності до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" проведення аудиту є обов'язковим для: 1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету; 2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

Разом з тим, як правомірно зауважили суди попередніх інстанцій, слід врахувати, що установчі документи, так само як і будь-які внутрішні документи господарського товариства не можуть обмежувати права учасників товариства, що передбачені законодавством, а при наявності таких обмежень такі положення не повинні застосовуватися.

Зважаючи на ті обставини, що ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" не було надано доказів проведення аудиторських перевірок за 2011-2013 роки, за умови ухилення відповідача від проведення таких перевірок, що свідчить про порушення корпоративних прав ОСОБА_6, суди дійшли правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства за 2011, 2012, 2013 роки із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі ТОВ "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" доводи щодо невірного застосування судами попередніх інстанцій приписів статті 18 Закону України "Про господарські товариства" та статті 146 Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного перегляду даної справи та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Доводи заявника касаційної скарги щодо невірно обраного позивачем та не передбаченого нормами чинного законодавства способу захисту своїх прав, визнаються касаційною інстанцією непереконливими з огляду на вимоги статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України, якими передбачено право на судовий захист корпоративних прав у разі їх порушення, оспорювання або невизнання.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують правильні висновки судів та фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваних судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення та постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.ЕК. Інтернешнл Ко" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р. у справі №910/19186/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова