Рішення

від 08.04.2015 по справі 906/119/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" квітня 2015 р. Справа № 906/119/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: Терехов О.Л.- дов. № 2565-О від 16.08.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Байлі" (м. Житомир)

про стягнення 12080,44 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 12080,44 грн., з яких: 1000,00 грн. заборгованості за кредитом, 3324,01 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7756,43 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.03.2015р.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2015р. в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору до 08.04.2015р. та відкладено розгляд справи на 08.04.2015р.

08.04.2015р. позивачем на адресу суду подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по простроченому тілу кредиту в сумі 1000,00грн. на підставі п. 2 ст.80 ГПК України.

За приписами п.2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказав, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011р. (а.с. 36-37) заявлену за позовом суму заборгованості по простроченому тілу кредиту в сумі 1000,00грн. було стягнуто в солідарному порядку з ТОВ "Байлі" та ТОВ "Українське Фінансове Агенство "Верус".

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011р. за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Українське Фінансове Агенство "Верус", ТОВ "Байлі" про стягнення 24595,14грн., суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 1000,00грн. заборгованості по простроченому тілу кредиту на підставі п. 2 ст.80 ГПК України.

Водночас, 08.04.2015р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача 4484,96грн. заборгованості за кредитним договором, з яких: 3324,01грн. заборгованість по процентам за користування кредитом та 1160,95грн. пені.

За приписами ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки подана позивачем заява не суперечить нормам ГПК України, суд приймає її до розгляду та вирішує спір в межах зменшених позовних вимог.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Надав для огляду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з тим представником позивача надано довідку про стан заборгованості відповідача, за даними якої заборгованість відповідача станом на 08.04.2015р. становить 11080,44грн.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалі від 24.03.2015р. не виконав.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалсь відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.10.2007р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Байлі" було укладено договір банківського рахунку № DО36НЕ (а.с.28-31), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті ( у тому числі картковий) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов договору. За договором банківського розрахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок , відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з розрахунку здійснювати інші операції за рахунку і в порядку та на інших умовах, передбачених договором. (1.1, 1.2 договору).

19.10.2007 до договору №DО36НЕ банківського рахунку було укладено додаток №7, відповідно до п. 13 якого, відповідачу надається кредитний ліміт у розмірі 10000,00грн. (а.с.32-35).

Банк виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту в сумі 10000,00грн. в повному обсязі.

За умовами п. 12 Додатку №7 до Договору, кредит надавався в обмін на зобов'язання відповідача повернути кредит, дебіторську заборгованість, сплату відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до Договору терміни.

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за цим договором належним чином не виконав.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Байлі" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за договором № БО 36НЕ банківського рахунку від 19.10.2007р., яка виникла станом на 11.03.2011 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011 у справі №5005/4531/2011 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Байлі" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" 9204,06 грн. заборгованості із простроченого кредиту, 8610,05 грн. заборгованості по прострочених відсотках, 5781,03 грн. пені та солідарно 1000,00грн. заборгованості із простроченого кредиту.

Тобто має місце рішення суду, яким встановлено факт неналежного виконання зобов'язання за договором.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 1.5 Додатку №7 до договору, клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.1,3.2,3.3 цього додатку до договору.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Додатку до договору, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта після закриття банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 (за термін користування кредитом протягом 1-3 днів - 13,5%, протягом 4-7 днів - 14,5%, протягом 8-15 днів-18,5%, протягом 16-30днів-20,5%). У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань погашення кредиту, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу 16-30 днів від суми залишку непогашеної заборгованості.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році (п. 3.10 додатку №7).

Як вбачається з розрахунку позивача нарахування відсотків відповідачу припинено з 01.01.2012 р.

Станом на 17.12.2014р. заборгованість відповідача по відсоткам за користування кредитом за період з 12.03.2011 р. по складає 11934,06 грн.

Із врахуваням стягнутої заборгованості за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011 у справі №5005/4531/2011 в сумі 8610,05 грн. заборгованість становить 3324,01грн.

Пунктом 2.2.10 договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату за виконання Банком операцій і надання послуг за договором згідно з тарифами, строками та порядком оплати, передбаченим додатком №1.

Розділом 5 Договору передбачений порядок нарахування та сплати штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до п. 5.8 передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим Договором, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Пунктом 5.3 додатку до договору, сторони визначили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

На підставі вищевказаних пунктів договору, із врахування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011 у справі №5005/4531/2011, згідно якого з відповідача стягнуто заборгованість, яка виникла станом на 11.03.2011 р., за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 12.03.2011р. по 05.08.2011р. в сумі 1160,95грн.

Пунктом 6.1 договору банківського рахунку передбачено, що даний договір укладений на невизначений строк, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов даного договору та чинного законодавства.

Оскільки відповідач належним чином не виконав умови договору, позивач з метою захисту свого порушеного права звернувся з позовом до суду.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представника позивача судового процесу, господарський суд наголошує наступне.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № ДО36Не банківського рахунку від 19.10.2007р. та Додатку №7 до нього "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту (а..с 28-35), який за своє суттю можна віднести до кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Так, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо встановлення ліміту на банківському рахунку в сумі 10000,00грн.. В свою чергу відповідач зобов'язання щодо повернення отриманих грошових коштів не виконав.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Перевіривши розрахунок процентів (а.с. 39-40) за користування кредитом станом на 17.12.2014р. суд встановив, що їх нараховано арифметично вірно, у відповідності до умов договору та норм чинного законодавства.

Доказів погашення нарахованих відповідачу процентів за користування кредитом матеріали справи не містять.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 3324,01грн. процентів за користування кредитом є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що п. 5.8 Договору сторони передбачили відповідальність відповідача у вигляді сплати Банку за кожен випадок порушення пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Пунктом 5.3 додатку до договору погодили, що нарахування неустойки здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Як вбачається з банківської виписки позивача за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, пеню заявлено за період з 04.08.2008р. по 05.08.2011р., залишок якої (з врахуванням суми стягнутої за рішенням господарського суду Дніпропетровської області) складає 1160,95грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним, тому вимога в цій частині позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив. Своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів погашення заборгованості не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до норм чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в сумі 4484,96грн., з яких 3324,01грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 1160,95грн. пені.

В частині стягнення 1000,00 грн. заборгованості суд припиняє провадження у справі за п. 2 ст. 80 ГПК України.

В порядку ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Байлі" (10009, м. Житомир, вул. Космонавтів,24, кв.46, ідентифікаційний код 35410601)

на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570)

- 3324,01 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом,

- 1160,95 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

- 1827,00грн. судового збору.

3. В частині стягнення 1000,00грн. заборгованості по простроченому тілу кредиту провадження у справі припинити на підставі п. 2 ст.80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.04.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу,

2 - позивачу (рек.)

3- відповідачу (рек. з повід)