Рішення

від 17.03.2015 по справі 910/27527/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" березня 2015 р. Справа № 910/27527/14

за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» , м. Київ,

до відповідачів 1) Державної виконавчої служби України, м. Київ

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Лучите-1», м. Київ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві, м. Київ,

про зняття арешту з майна.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Міщенко Є.А., уповноважений, довіреність від 24.02.2015р. № 05-5/23;

від відповідача 1: Годинчук С.О., уповноважена, довір. від 29.12.2014р. № 314/4-1/1413 ;

від відповідача 2: не з'явився; від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «БМ-Банк», м. Київ, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом від 05.12.2014р. до відповідачів - відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», м. Київ, в якому просив суд зняти арешт з майна - земельної ділянки площею 17,7231 га (для житлової забудови та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором іпотеки нерухомого майна від 30.05.2007р. товариство з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» передало товариству з обмеженою відповідальністю «БМ Банк» (правонаступником якого є позивач) в іпотеку земельну ділянку площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3 в забезпечення виконання боржниками (Леончик Л.О., Леончик О.О., Токара О.Й та Гапона О.О., а в редакції договору про внесення змін від 24.10.2008р. - Леончик Л.О., Леончик О.О., Токара О.Й, Гапона О.О., ТОВ «Авангард Капітал Груп») зобов'язань за кредитними договорами № 242/300507, № 243/300507, № 244/300507, № 245/300507 від 30.05.2007р. та договору № 2008-47/DC від 27.08.2008р. 11.11.2009р. приватним нотаріусом Кондратенком М.І. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» в рахунок погашення зобов'язань боржників за кредитними договорами перед товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк». В межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса на земельну ділянку було накладено арешт. Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. визнано мирову угоду, укладену в цивільній справі, згідно якої в рахунок погашення кредитної заборгованості ПАТ «БМ Банк» стає власником зокрема земельної ділянки площею 17,7231 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, тобто судом визнано право власності позивача на спірну земельну ділянку. Разом із тим, арешт із вказаної земельної ділянки досі не знято, в результаті чого позивач отримав відмову державного реєстратора у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку. Посилаючись на частину 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», позивач просить суд зняти арешт з належної йому земельної ділянки з метою захисту свого права власності.

Частиною першою ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено поняття «тимчасова окупована територія України» і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2014р. у справі № 910/27527/14 позовну заяву публічного акціонерного товариства «БМ Банк» направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/27527/14 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 03.02.2015р. за клопотанням позивача здійснено заміну відповідача 1 - відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на належного відповідача - Державну виконавчу службу України, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - відділ Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві.

Відповідач 2 та третя особа в судові засідання жодного разу не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не подали.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом вжито всіх можливих передбачених законом заходів до належного повідомлення відповідача 2 та третьої особи про дату, час та місце проведення судових засідань.

Представник відповідача 1 - Державної виконавчої служби України в судовому засіданні проти позову заперечувала. Заперечення мотивовані тим, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, у разі закінчення виконавчого провадження, крім, зокрема, випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій . В межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса постановою від 07.07.2014р. повернуто виконавчий напис без виконання, а постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 16252783 від 22.07.2014р. виділено в окреме виконавче провадження. Постановою від 26.12.2014р. про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження про стягнення з боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» виконавчого збору було направлено до виконання до відділу ДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві, де воно зараз перебуває на виконанні. За таких обставин, у державного виконавця були відсутні правові підстави для зняття арешту з майна, що було підтверджено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2014р. у справі № 826/11099/14, якою відмовлено Публічному акціонерному товариству «БМ Банк» в позові про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо не зняття арешту з майна.

Крім того, відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», та позиції Вищого господарського суду України, викладеній у пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а не орган виконавчої служби. За таких обставин, представник відповідача 1 твердить, що позивачу в позові слід відмовити, оскільки ним невірно обрано спосіб захисту права.

Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «БМ Банк», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «БМ Банк»), до відповідачів - Державної виконавчої служби України, м. Київ (далі по тексту - ДВС України) та товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Лучисте») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві, м. Київ (далі по тексту - відділ ДВС Солом'янського РУЮ), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2007р. між ТОВ «БМ Банк» (правонаступником якого є позивач ПАТ «БМ Банк») та ТОВ «Лучисте» було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки нерухомого майна, згідно якого ТОВ «Лучисте» (іпотекодавець) передав ТОВ «БМ Банк» (іпотекодержателю) нерухоме майно - земельну ділянку площею 17,7231 га (для житлової забудови та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3. Відповідно до пунктів 6.2, 6.6 Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі рішення суду, або здійснити реалізацію предмету іпотеки від свого імені та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань. В подальшому в договір іпотеки нерухомого майна сторонами вносилися зміни щодо складу зобов'язань, на виконання яких укладено договір іпотеки. Так, договором №5 про внесення змін до договору іпотеки від 24.10.2008р. сторони домовились, що іпотекою забезпечуються зобов'язання боржників: Леончик Л.О. (кредитний договір № 242/300507); Леончик О.О. (кредитний договір № 243/300507); Токаря О.Й. (кредитний договір 244/300507); Гапона О.О. (кредитний договір 245/300507); товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард Капітал Груп» (договір № 2008-47/DC від 30.05.2008р.)

11.11.2009р. приватним нотаріусом Кондратенком М.І було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - земельної ділянки площею 17,7231 га (для житлової забудови та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0488 за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» в рахунок погашення зобов'язань боржників за кредитними договорами перед ТОВ «БМ Банк». За виконавчим написом нотаріуса відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України постановою від 04.12.2009р. ВП № 16252783 було відкрито виконавче провадження, в межах якого постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 16252783 від 05.02.2014р. було накладено арешт на вказану земельну ділянку. На підставі винесеної постанови до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.02.2014р. було внесено реєстраційний запис номер 4581276 про арешт зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. у справі № 101/5994/13-ц визнано мирову угоду, укладену в цивільній справі за позовом ПАТ «БМ Банк» до ТОВ «Лучисте», ТОВ «Авангард Капітал Груп», Леончик Л.О., Рогальової О.О., Гапона О.О., Рутьвана О.М., Грабовецького В.М , Басанька В.М., Токара О.Й. про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якої в рахунок погашення кредитної заборгованості ПАТ «БМ Банк» стає власником зокрема земельної ділянки площею 17,7231 га (для житлової забудови та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3.

Відповідно до частини 3 ст. 3, пункту 1) частини 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Позивач звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, із заявою від 09.07.2014р. з метою здійснити державну реєстрацію свого права приватної власності на зазначену земельну ділянку кадастровий номер 0110391400:03:001:0488. Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 18.07.2014р. № 14551540 позивачу було відмовлено в реєстрації права власності, оскільки вказану заяву про реєстрацію прав було подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2014р. № 57889177 встановлено, що арешт земельної ділянки кадастровий номер 0110391400:03:001:0480, накладений відповідно до постанови від 05.02.2014р. державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, знято не було.

Судом встановлено, що постановою про закінчення виконавчого провадження від 22.07.2014р. ВП № 16252783 у зв'язку із визнанням Алуштинським міським судом АР Крим мирової угоди виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 11.11.2009р. закінчено. Цією ж постановою виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника - ТОВ «Лучисте-1» виконавчого збору в сумі 2677627,13 грн. Постановою від 26.12.2014р. ВП № 4416499 виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Лучисте-1» виконавчого збору направлено для виконання до відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві.

Відповідно до частини 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби , офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій ), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

За таких обставин, оскільки згідно вищенаведених ст.ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації, у державного виконавця на момент закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса були відсутні підстави для зняття арешту з майна - спірної земельної ділянки. Виникла ситуація, коли державна реєстрація права власності позивача ПАТ «БМ Банк» не була проведена, оскільки чинним є запис про реєстрацію обтяження (арешту), а арешт не був знятий у зв'язку з тим, що не було проведено державну реєстрацію права власності позивача.

Разом із тим, відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання рішення в межах виконавчого провадження застосовується арешт майна саме боржника, тоді як відповідно до ухвали Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. право власності на арештовану земельну ділянку кадастровий номер 0110391400:03:001:0488 було визнано за позивачем, тобто арештоване майно не є майном боржника ТОВ «Лучисте», а належить іншій особі - ПАТ «БМ-Банк», що унеможливлює звернення стягнення на зазначене майно, яке боржнику не належить, в тому числі для стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією виконавчих дій.

Згідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду .

Суд звертає увагу на позицію Вищого господарського суду України, викладену у пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» щодо того, що відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

По-перше, ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. вже визнано право власності ПАТ «БМ Банк» на земельну ділянку площею 17,7231 га (для житлової забудови та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3. По-друге, спірні відносини сторін в даному випадку регулюються саме частиною 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», а не частинами 1 та 2 зазначеної статті.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Враховуючи положення ст.ст. 387, 391 ЦК України, відповідно до яких власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а також положення ст.ст. 95, 152 Земельного кодексу України, відповідно до яких власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, позивач правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом, вірно обрав спосіб захисту, відповідно суд вважає позов обґрунтованим, законним, та приймає рішення про зняття арешту з майна - земельної ділянки площею 17,7231 га (для житлової забудови та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача 2, який не вжив заходів до своєчасного належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за іпотечним договором, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною другою ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача 2 ТОВ «Лучисте-1» відшкодування позивачу судового збору в сумі 1218,00 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 32-34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «БМ Банк» задовольнити повністю.

2. Зняти арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 16252783 від 05.02.2014р. державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з майна - земельної ділянки площею 17,7231 га (для житлової забудови та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0488, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-3, яка належить Публічному акціонерному товариству «БМ Банк» (ідентифікаційний код 33881201).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» (03134, місто Київ, Святошинський район, вул. Булгакова, буд.16, ідентифікаційний код 34999253)

на користь публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 37/122, ідентифікаційний код 33881201)

1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 09.04.2015р.