Рішення

від 07.04.2015 по справі 915/309/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 915/309/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Прокурора Ленінського району м. Миколаєва, вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034

в інтересах держави в особі Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 22440076)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ», вул. Космонавтів, 82, кв. 192, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 19361539)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Миколаївська міська рада, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 26565573)

про стягнення заборгованості за договором оренди № 7487 від 21.10.2013 року у сумі 25 552, 65 грн. та розірвання договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради - Корнєва А.Ю., довіреність № 1079/10/01/08 від 17.09.2014 року;

від відповідача ТзОВ "Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» - представник не з'явився;

від третьої особи - Корнєва А.Ю., довіреність № 2012/02.02.01-22/01/14/14 від 19.09.2014 року;

у судовому засіданні бере участь прокурор прокуратури Миколаївської області Бескровна І.І., службове посвідчення № 027665, видане 29.07.2014 року.

До господарського суду Миколаївської області звернувся Прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» про:

- стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 25 552, 65 грн., в тому числі основного боргу у сумі 24 522, 91 грн. та пені в сумі 1 029, 73 грн.;

- розірвання договору оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності за №7487 від 21.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Миколаївську міську раду. Розгляд справи призначено на 19.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року відкладено розгляд справи на 07.04.2015 року.

В судовому засіданні 07.04.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи в судовому засіданні 07.04.2015 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

21.10.2013 року між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ», як Орендарем, укладено Договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7487, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7 площею 166, 9 кв.м. зі строком дії договору до 21.04.2015 року (в редакції додаткової угоди).

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі Акту приймання-передавання від 21.10.2013 року нежитлове приміщення.

В порушення умов договору відповідачем своєчасно не сплачується орендна плата. Так, за період користування майном з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року заборгованість становить 24 522, 91 грн.

За несвоєчасну сплату орендної плату відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 029, 73 грн. за період з 13.10.2014 року по 13.02.2015 року.

Несплата орендної плати протягом п'яти місяців є підставою для розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 549-551, 610, 611, 629, 762, 785 ЦК України, ст. 232, 286 ГК України, ст. 18, 26, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвали господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі від 04.03.2015 року та про відкладення розгляду справи від 19.03.2015 року отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (арк. справи 39, 43).

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

21.10.2013 року між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та ТзОВ «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» (орендар) укладено Договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7487, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, керуючись наказом орендодавця від 21.10.2013 року № 321/03, нежитлове приміщення (будівля, споруда) площею 166, 90 кв. м., розміщене за адресою м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7 (цоколь), вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить 166 900 грн. Майно передається в оренду з метою використання - ремонт аудіо-відеоапаратури (п. 1.1 Договору) (арк. справи 10-11).

Відповідно до п. 10.1 Договору договір укладено строком на 6 місяців, що діє з 21.10.2013 року до 21.04.2014 року включно.

Відповідно до п. 10.5 Договору у разі закінчення строку дії договору, останній продовжується шляхом укладання додаткової угоди за умови письмового звернення орендаря відповідно до вимог Положення.

Договором про внесення змін від 02.04.2014 року сторони виклали п. 10.1 Договору в наступній редакції: «Цей договір укладено терміном на 1 рік, що діє з 21.04.2014 року до 21.04.2015 року включно» (арк. справи 12).

Суду не подано доказів припинення дії Договору.

Договір та Договір про зміни підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ).

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1, 2.3 Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна. Власником Майна залишається територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 3.1-3.4 Договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 року № 10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3 477, 08 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 5.2, 5.9 Договору орендар зобов'язується: своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату; у разі вимоги орендодавця або власника майна проводити звірення розрахунків з орендної плати у триденний термін з дня звернення.

Відповідно до п. 6.7 Договору орендар має право вимагати від орендодавця проведення звірення розрахунків з орендної плати.

Відповідно до п. 7.1, 7.2 Договору орендодавець зобов'язується: передати Орендарю в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з договором; передати орендарю Майно у стані, що відповідає умовам договору.

Відповідно до 10.2 Договору умови договору зберігають силу протягом всього його терміну його дії, у тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі Акту приймання-передавання від 21.10.2013 року нежитлове приміщення, розташоване на території КЖЕП ММР «Зоря» за адресою м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7 площею 166, 9 кв.м. (арк. справи 13).

За період користування майном з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 24 522, 91 грн. (в тому числі ПДВ).

Відповідачем взагалі не проведено оплату за вказаний період. Детальний розрахунок заборгованості з орендної плати наявний в матеріалах справи (арк. справи 16).

14.01.2015 року позивач Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради направив на адресу відповідача лист № 41/10/01/08/15 з пропозицією сплатити заборгованість, достроково розірвати договір та звільнити орендоване приміщення (арк. справи 14). Факт отримання відповідачем вказаної претензії підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 15).

Доказів направлення відповіді на претензію, як і сплати відповідачем заборгованості з орендних платежів суду не подано.

Відтак, відповідач умови Договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року (5 місяців) в сумі 24 522, 91 грн.

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано та не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по Договору, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості з орендних платежів в сумі 24 522, 91 грн. грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 13.10.2014 року по 13.02.2015 року в сумі 1 029, 73 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 13.10.2014 року по 13.02.2015 року в сумі 1 029, 73 грн. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок розміру пені наявний в матеріалах справи (арк. справи 16). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 1 029, 73 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Законом України "Про оренду державного так комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано достроково за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч. 3 ст. 26 Закону).

Відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.13 року № 12 вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке. Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 8.3 Договору орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить орендну плату за користування об'єктом оренди протягом трьох місяців поспіль.

Відповідно до п. 8.4 Договору орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, якщо орендар порушує вимоги, передбачені розділом 3 «Орендна плата» та 5 «Обов'язки орендаря» Договору.

Відповідно до п. 10.4 Договору договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10.7 Договору договір оренди припиняється у разі невиконання або неналежного виконання умов договору оренди.

Несплата відповідачем ТзОВ «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» орендної плати протягом п'яти місяців та наявність заборгованості свідчить про істотні порушення умов договору, що є підставою для розірвання договору за рішенням суду. Так, як вбачається з поданого позивачем детального розрахунку нарахованої орендної плати, починаючи з 01.09.14 року по день звернення до суду із позовом (03.03.15 року) та день розгляду справи відповідачем не проведено жодного платежу, тобто період несплати орендних платежів становить більше 5 місяців, що є істотним порушенням умов Договору та є підставою для розірвання договору в судовому порядку. Враховуючи викладене, вимога про розірвання договору оренди є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ», вул. Космонавтів, 82, кв. 192, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 19361539) на користь позивача Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 22440076, р/р 37116007001539 в УДК в Миколаївській області):

- 24 522, 91 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять дві грн. 91 коп.) - заборгованості за Договором оренди № 7487 від 21.10.2013 року за період з 01.09.2014 року по 31.01.2015 року;

- 1 029, 73 грн. (одна тисяча двадцять дев'ять грн. 73 коп.) - пені за період з 13.10.2014 року по 13.02.2015 року за Договором оренди № 7487 від 21.10.2013 року.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності за №7487 від 21.10.2013 року.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ», вул. Космонавтів, 82, кв. 192, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 19361539) в доход Державного бюджету України (ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код платежу 03499980, призначення платежу судовий збір):

- 3 045, 00 грн. (три тисячі сорок п'ять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.04.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш