Рішення

від 08.04.2015 по справі 918/235/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2015 р. Справа № 918/235/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Приватне акціонерне товариство "Ганза"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦП "Бонус - Брок"

про стягнення в сумі 5 005 049 грн. 46 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник Змієвська С.О.

від відповідача: представник не з"явився

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Ганза" (надалі позивач або ПАТ "Ганза") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦП "Бонус-Брок" (надалі відповідач або ТзОВ "ТЦП "Бонус-Брок") в якому просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 4751384,31 грн. за поставлене на підставі договору поставки №7/1 від 01 березня 2014 року медичне обладнання та вироби медичного призначення, 180585,15 грн. пені.

До винесення рішення по справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 4751384,31 гривень. Дана заява подана у відповідності до норм ГПК України, а відтак приймається судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Просив позов задоволити.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

До господарського суду повернулися ухвала суду від 12 березня 2015 року про прийняття позовної заяви до розгляду, порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, від 27 березня 2015 року про відкладення розгляду справи на 08 квітня 2015 року, які направлялась на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - м.Рівне, вул.Гагаріна,39, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТзОВ "ТЦП "Бонус-Брок" є: 33003, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гагаріна, будинок 39.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

01 березня 2014 року між ПАТ "Ганза", як постачальником та ТзОВ "ТЦП "Бонус-Брок", як покупцем було укладено договір поставки №7/1 (надалі договір) відповідно до умов якого (п.1.1) позивач зобов'язується передати медичне обладнання та вироби медичного призначення у власність відповідача, а відповідач зобов"язується прийняти та своєчасно його оплатити на загальну суму вказану у видаткових накладних за весь період дії цього Договору. Підписані відповідачем видаткові накладні та товарно-транспортні накладні є підтвердженням того, що у відповідача не має жодних претензій до Позивача з приводу якості та кількості поставленого товару (п.3.5 Договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу медичне обладнання та вироби медичного призначення на загальну суму 4751384,31 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 11400335 від 05.03.2014 року на суму 1582344,82 грн., № 11400334 від 05.03.2014 року на суму 1588553,68 грн., № 1140336 від 05.03.2014 року на суму 1580485,81 грн. та товарно-транспортна накладна № 11400336 від 05.03.2014 року (а.с.31).

Відповідно до п.3.5 Договору доказом передачі партії товару у власність Покупця є товарно-транспортна накладна.

Крім того, факт отримання товарів відповідачем підтверджується номенклатурним додатком № 1 до видаткової накладної № 11400334 від 05.03.2014 року, номенклатурним додатком № 2 до видаткової накладної № 11400335 від 05.03.2014 року, номенклатурним додатком № 3 до видаткової накладної № 11400336 від 05.03.2014 року, які підписані повноважними особами та скріплені печаткою.

Підтвердженням дати поставки товару є також подорожній лист вантажного автомобіля № 063780 від 05.03.2014 року, який здійснював перевезення Товару Відповідачу за Договором та посвідчення про відрядження видане автоперевізником ФОП "Буренко М.М.", водію Шевченко В.П., терміном на 1 день з відповідною відміткою про прибуття до м.Рівне та вибуття з м.Рівне, підписане та скріплене печаткою Покупця.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Така ж норма встановлена і статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідно ж до ст.530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені товари в сумі 4751384,31 грн. грунтується на договорі та законі. а відтак підлягає задоволенню.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦП "Бонус-Брук" (33003, Рівне, вул.Гагаріна, 39, ЄДРПОУ 37140020) на користь Приватного акціонерного товариства "Ганза"(04073, м. Київ, проспект Московський,8, корпус 1 кім.211, код ЄДРПОУ 16283454, розрахунковий рахунок 2600310008001 в Печерській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м.Київ, МФО 300711) основний борг в сумі 4751384,31(чотири мільйони сімсот п"ятдесят одну тисячу триста вісімдесят чотири грн, 31 коп.), судовий збір в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили..

Повний текст рішення підписано 09.04.2015 року.

Суддя Марач В.В.