Рішення

від 07.04.2015 по справі 922/987/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р.Справа № 922/987/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-шина", м. Київ до Приватного підприємства "Будівельно-комерційна компанія Альтек", м. Харків про стягнення 33 452,97 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АД-шина" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Приватного підприємства "Будівельно- комерційна компанія Альтек" (відповідача) про стягнення основного боргу в розмірі 25 802,85 грн., пені в розмірі 3 406,68 грн., 3% річних в розмірі 390,22 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 853,22 грн. за договором довгострокового постачання № 1617 від 06.12.2012 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. У поданому через канцелярію суду клопотанні (вх.№13062 від 02.04.2015 р.) позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. При цьому просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не подав.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити його як таке, що не суперечить інтересам сторін та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.12.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (купець) було укладено договір довгострокового постачання №1617 (надалі - договір постачання), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти покупцю товар за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору (надалі - товар), а також виконувати шиномонтажні послуги, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати на встановлених договором умовах.

За умовами п.4.1. договору постачання ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії договору.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, 06.12.2012 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Додаток до договору про дострокове постачання "Договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автошин" (надані - договір про надання послуг), за умовами п.1.1. якого замовник дає доручення, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги з технічного обслуговування та ремонту автошин замовника.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, передав відповідачеві у власність товар та надав послуги на загальну суму 87 278,42 грн., що підтверджується накладними №АВSI007295 від 06.12.2012 р. на суму 18 000,24 грн., №АВSI009051 від 01.03.2013 р. на суму 8 800,08 грн., №АВSI015184 від 04.10.2013 р. на суму 16 200,23 грн., №АВSI015312 від 09.10.2013 р. на суму 16 200,00 грн., №АВSI022274 від 03.07.2014 р. на суму 27 803,09 грн., №АВSI007314 від 07.12.2012 р. на суму 204,78 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АВSI007314 від 07.12.2012 р. на суму 70,00 грн., а також податковими накладними та рахунками.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 4.2. договору постачання покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару в термін 21 днів від дати зазначеній у податковій товарній накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами п. 3.1. договору про надання послуг замовник сплачує виконавцю послуги з технічного обслуговування та ремонту автошин протягом 3-х банківських днів з моменту видачі рахунку фактури.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем товар та послуги на загальну 87 278,42 грн. отримав, однак оплатив товар та надані послуги частково в розмірі 61 475,57 грн., про що свідчать звіти про кредитні операції по рахунку та банківські виписки.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 25 802,85 грн. (87 278,42 грн. - 61 475,57 грн. = 25802,85грн.).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини і той факт, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу 25 802,85 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору постачання щодо оплати товару за накладною №АВSI022274 від 03.07.2014 р. на суму 27 803,09 грн. (а.с. 21), позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 3 406,68 грн., 3% річних в розмірі 390,22 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 853,22 грн. (розрахунок на а.с. 6).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 8.3. договору постачання при прострочення оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

За результатами проведеного судом розрахунку суд визначив, що за накладною №АВSI022274 від 03.07.2014 р. на суму 27 803,09 грн. сума пені дорівнює 3 367,10 грн.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 3 367,10 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 39,58 грн. суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність та правомірність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 390,22 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 853,22 грн., суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 25 802,85 грн., пені в розмірі 3 367,10 грн., 3% річних в розмірі 390,22 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 853,22 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 39,58 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 628, 629, 652, 692, 721, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Будівельно-комерційна компанія Альтек" (61018, м. Харків, провулок Двадцять третього серпня, 8, кв. 3, код ЄДРПОУ 33897761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-шина" (02660, м. Київ, вул. Зпкревського, 16, код ЄДРПОУ 35974863) основний борг в розмірі 25 802,85 грн., пеню в розмірі 3 367,10 грн., 3% річних в розмірі 390,22 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 853,22 грн. та судовий збір в розмірі 1 824,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 09.04.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко