Рішення

від 09.04.2015 по справі 927/401/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

09 квітня 2015 року справа № 927/401/15

Позивач: Державне підприємство „Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", вул. Красносільського, 89, м. Чернігів, 14026

Відповідач: Лікувально-профілактичний заклад „Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф",

вул. Шевченка, 160, м. Чернігів, 14020

Про стягнення 42243,37грн.

Судя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Марченко Р.Г. (довіреність №186 від 20 березня 2015 року ).

відповідача: Калініна О.В. (довіреність № 1044 від 31 грудня 2014 року).

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 01 квітня 2015 року перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Державним підприємством „Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" подано позов до Лікувально-профілактичного закладу „Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" про стягнення 42243,37грн. боргу, в тому числі 29431,42грн. основного боргу, 4345,37грн. пені, 2060,20грн. штрафу, 420,91грн. 3% річних та 5985,47грн. інфляційних втрат, згідно договору № 2752 від 28 липня 2014 року.

24 березня 2015 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява № 194 від 24 березня 2015 року про уточнення (зменшення) позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 29431,42грн., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 4345,37грн. пені, 2060,20 грн. штрафу, 420,91грн. 3% річних 5985,47грн. інфляційних втрат та 115,60грн. витрат на отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Суд долучив заяву до матеріалів справи.

31 березня 2015 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява з відзивом в якому відповідач виклав свої заперечення посилаючись на те, що Лікувально-профілактичний заклад „Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (далі - Центр) не є безпосереднім користувачем бюджетних коштів та не має прямого доступу до бюджету, оскільки одержує бюджетні кошти шляхом їх перерахування на рахунки Центру в ГУДКСУ в Чернігівській області в установленому законом порядку згідно до ст.. 43 Бюджетного кодексу України. При надходженні фінансування відбувається здійснення платежів відповідно до вимог п. 2 ст.49 Бюджетного кодексу України органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 13 березня 2015 року надійшло фінансування від управління охорони здоров'я Чернігівської державної адміністрації на погашення кредиторської заборгованості. Оплата кредиторської заборгованості розміром 29431,42грн. була здійснена через ГУДКСУ в Чернігівській області 20 березня 2015 року згідно платіжного доручення № 1123 від 17 березня 2015 року. Відповідач вважає що відсутня його вина у виникненні заборгованості, а тому вимоги щодо стягнення штрафних санкцій є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

01 квітня 2015 року від позивача через канцелярію суду надійшло заперечення проти доводів викладених у відзиві, в якому зазначив те, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність відповідача та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

В судовому засіданні 01 квітня 2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, в частині стягнення 4345,37грн. пені, 2060,20 грн. штрафу, 420,91грн. 3% річних 5985,47грн. інфляційних втрат та відмовився від вимоги щодо стягнення 115,60грн. витрат на отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представник відповідача зазначив про сплату основного боргу та заперечив проти нарахування штрафних санкцій.

9 квітня 2015 року суд прийняв зменшення розміру позовних вимог на суму основної заборгованості в розмірі 29431,42грн., оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представники сторін у судовому засіданні 09 квітня 2015 року підтримали доводи, викладені раніше.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

28 липня 2014 року між Державним підприємством „Чернігівським експертно-технічним центром Держгірпромнагляду України" (надалі - виконавець, позивач) та ЛПЗ „Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (надалі - замовник, відповідач) було укладено договір № 2752 на надання послуг з спеціального навчання працівників безпечному веденню робіт по обслуговуванню посудин, що працюють під тиском (надалі - договір) (а.с. 8).

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору замовник доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання, в порядку і на умовах, визначених цим договором надати замовнику послуги з спеціального навчання працівників безпечному веденню робіт по обслуговуванню посудин, що працюють під тиском - 239 люд.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язується організувати навчальний процес із залученням до викладання кваліфікованих спеціалістів згідно затверджених планів - графіків і програм навчання. У випадку відсутності затверджених планів - графіків навчання - по мірі комплектації групи. Протягом п'яти робочих днів з дня закінчення надання послуг надати Акт здачі - приймання наданих послуг. Замовник зобов'язується надати заявку на навчання, забезпечити обов'язкову присутність слухачів протягом всього строку навчання, підписати та повернути акт здачі - приймання наданих послуг протягом трьох робочих днів з дня його отримання.

Згідно п. 3.1., 3.2., 3.3. договору вартість послуг з навчання за договором становить 29431,42 грн., у тому числі ПДВ 4905,24 грн. Оплата послуг виконавця здійснюється на підставі Акту здачі - приймання наданих послуг протягом 30 календарних днів з дати його підписання. Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку у національній валюті України.

На виконання умов договору за період з 13 серпня 2014 року по 21 серпня 2014 року позивачем було надано послуги по спеціальному навчанню працівників, які пройшли курс навчання та склали іспити, про що свідчать витяги із протоколів екзаменаційної комісії: № 332 від 13 серпня 2014 року, № 333 від 14 серпня 2014 року, № 334 від 15 серпня 2014 року, № 335 від 18 серпня 2014 року, № 336 від 19 серпня 2014 року, № 337, № 338 від 20 серпня 2014 року, № 353 від 21 серпня 2014 року (а.с. 10-22) та отримали посвідчення встановленого зразка.

Після отримання посвідчень сторонами було підписано Акт здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 2752 від 21 серпня 2014 року (а.с. 9), який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, тим самим відповідач визнав заборгованість в повному обсязі.

Позивачем на адресу відповідача було направлено листи - претензії № 962 від 18 листопада 2014 року, № 37 від 20 січня 2014 року та № 107 від 25 лютого 2015 року (а.с. 23,25,34), які отримані відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28,32,38).

04 лютого 2015 року на адресу позивача від відповідача надійшов Гарантійний лист № 8 від 28 січня 2015 року, яким відповідач гарантував оплату за проведення навчання згідно договору № 2752 від 28 липня 2014 року та акту виконаних робіт № 2752 від 21 серпня 2014 року на суму 29431,42грн.

Суд вважає, що наданий відповідачем позивачу Гарантійний лист № 8 від 28 січня 2015 року, яким відповідач гарантував оплатити заборгованість перед позивачем є фактичним визнанням відповідачем заборгованості.

Відповідачем після порушення провадження у справі було сплачено суму боргу в розмірі 29431,42грн., що підтверджується випискою з банку від 20 березня 2015 року (а.с. 53-54).

Отже, станом на день прийняття рішення основна заборгованість відповідача по договору № 2752 від 28 липня 2014 року відсутня.

В судовому засіданні 9 квітня 2015 року позивач зменшив розмір позовних вимог на суму основної заборгованості в розмірі 29431,42грн., суд прийняв таке зменшення.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4345,37грн. пені за період з 23 вересня 2014 року по 15 березня 2015 року, 420,91 грн. 3% річних за період з 23 вересня 2014 року по 15 березня 2015 року, 5985,47грн. інфляційних втрат за період з 01 жовтня 2014 року по 28 лютого 2015 року та 2060,20 грн. штрафу.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 договору, у разі прострочення здійснення оплати згідно умов договору Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору, за кожен день прострочення в оплаті, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми та 3% річних.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати послуг, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 420,91 грн., інфляційних втрат в сумі 5985,47грн., штрафу в сумі 2060,20грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що відповідачем сплачено основну заборгованість та ним вживались заходи щодо її погашення у передбачені договором строки, що відповідач не є безпосереднім користувачем бюджетних коштів, суд зменшує розмір пені на 90%, тому стягненню підлягає пеня в сумі 434,53грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1827,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Лікувально-профілактичного закладу „Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (вул. Шевченка, 160, м. Чернігів, 14020, код 851005) на користь Державного підприємства „Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляд України" (вул. Красносільського, 89, м. Чернігів, 14026 код ЄДРПОУ 22825669) 434,50грн. пені, 2060,20 грн. штрафу, 420,91грн. 3% річних, 5985,47грн. інфляційних втрат та 1827,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя В.В. Моцьор

.