Рішення

від 25.02.2015 по справі 405/9486/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/9486/14-ц

Провадження №2/405/1705/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.,

при секретарі Береді Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від імені якого виступає філія АТ «Укрексімбанк» в м. Кіровограді до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від імені якого виступає філія АТ «Укрексімбанк», звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 252, 37 доларів США, що становить 183 980 грн. 89 коп. В обґрунтування позову зазначив, що 10.12.2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», який надалі був перейменований в Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 55207С42, за умовами якого останньому було надано кредит в сумі 42 500,00 доларів США на придбання двокімнатної квартири. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався погашати кредит щомісяця рівними частинами, починаючи з наступного місяця після одержання кредиту у сумах, визначених Графіком погашення Кредиту не пізніше 15 числа кожного місяця та сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі LIBOR (12m) +7,10 %, але не менше 12,5% річних щомісячно не пізніше 15 числа кожного місяця, але в усякому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 09 грудня 2032 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 10.12.2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 55207Z42, який був посвідчений 10 грудня 2007 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за реєстровим номером 2713, згідно якого в забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, в заставу оформлена двокімнатна квартира за номером 1, яка знаходиться в АДРЕСА_1, заставною вартістю 217 150,00 грн. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 55207С42 від 10.12.2007 року між ВАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 55207Р3 від 10.12.2007 року, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя задоволення своїх вимог у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, суму кредиту, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання основного зобов'язання. Позивач також зазначив, що у зв'язку не належним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк звернувся з позовною заявою до суду за захистом своїх прав. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 70 322,24 дол. США, що відносно гривні еквівалентно 556 860,72 грн. та судові витрати. 14.04.2011 року апеляційним судом Кіровоградської області рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 року змінено в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення відсотків, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - в іншій частині залишено без змін. На виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 року відкрито та здійснюється виконавче провадження з 18.07.2011 року, в якому з відповідачів частково стягнуто заборгованість в розмірі 55 472,59 грн. за рахунок продажу іпотечного майна. Також, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.07.2012 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту по нарахованим відсоткам за період з 01.11.2010 року по 01.01.2012 рік в сумі 6 233,58 дол. США, що відносно гривні еквівалентно 49 805,06 грн. та судові витрати. При цьому, враховуючи, що після винесення судового рішення, позичальником ОСОБА_1 не здійснюється сплата по кредиту, станом на 29.09.2014 року існує заборгованість Банком по процентам, які нараховувались за період з 01.01.2012 року по 31.08.2014 рік в розмірі 14 252,37 доларів США, що становить еквівалент згідно з курсом НБУ від 29.09.2014 року - 183 980,89 грн.

З огляду на зазначене вище, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 55207С42 від 10.12.2007 року у розмірі 14 252,37 доларів США, що становить 183 980,89 грн. та стягнути з відповідачів у рівних частинах судовий збір по справі в розмірі 1 839 грн. 80 коп.

Представник позивача під час судового розгляду справи в порядку ч.2 ст.31 ЦПК України збільшив розмір позовних вимог, подавши зміни до позовної заяви за вх..№3708 від 11.02.2015 року, та з урахуванням збільшення розміру позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість по процентам, за період з 01.01.2012 року по 31.01.2015 року (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 11.02.2015 року) в розмірі 16 491,19 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 409 649,32 грн. та стягнути з відповідачів у рівних частинах судовий збір по справі в розмірі 3 654 грн. 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав заяву за вх. № 5266 від 25.02.2015 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги з урахуванням змін до позовної заяви підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позові, просив позов задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик за адресою її місця проживання, зареєстрованому у встановленому законом порядку, у разі відсутності особи, яка бере участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручений їй належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв, клопотань не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України шляхом направлення судових повісток за адресою його місця проживання, зареєстрованому у встановленому Законом порядку, які отримані останнім 29 січня 2015 року та 18 лютого 2015 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань не надходило.

Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів за наявними у справі доказами та в порядку ч.1 ст.224 ЦПК України ухвалив розглядати справу заочно, про що в адресованій на адресу суду заяві представник позивача не заперечував.

Дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, виходячи з положень ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах закону, які регулюють спірні правовідносини, та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою зазначеної вище статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 грудня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 55207С42, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 42 500,00 доларів США з кінцевою датою погашення 09 грудня 2032 року, для оплати за двокімнатну квартиру загальною площею 48,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 252500,00 грн., згідно з договором купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу від 10 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 2708.

Відповідно до п.п. 2.2.1 кредитного договору Позичальник зобов'язувався щомісячно сплачувати Банку проценти за користування Кредитом у Валюті Кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (12m) +7,10 %, але не менше 12,5% річних.

Відповідно до п.п. 2.5.1. кредитного договору Позичальник сплачуватиме Банку проценти за користування Кредитом у розмірі, зазначеному в п. 2.2.1 цього Договору, у Валюті Кредиту. Такі проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по 15 число кожного місяця на рахунок у філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Кіровоград.

Крім того, відповідно до п. 4.2 кредитного договору якщо виникла і триває Подія невиконання зобов'язань, зазначених п. 4.1., у Банку виникає право вимоги дострокового виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором.

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 10 грудня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» ( кредитор ), правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_2 ( поручитель ) та ОСОБА_1 ( позичальник) було укладено договір поруки № 55207Z42, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в т.ч. суму кредитів, проценти пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитного договору, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Згідно п.п. 4.1.1. договору поруки Кредитор має право вимагати від Поручителя задоволення своїх вимог у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, суму кредиту, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання Основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання.

Судом також встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором від 10 грудня 2007 року в сумі 70322,24 доларів США (еквівалент 556860,72 грн.), 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3557,14 грн. судового збору.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2011 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 року змінено в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення відсотків, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8062,09 доларів США (63841,27 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1856,5 доларів США (14701,07грн.) пені за несвоєчасне погашення відсотків, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині рішення залишено без змін.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.07.2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 55207С42 від 10 грудня 2007 року у розмірі 6 233, 58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.01.2012 року складає 49 805,06 грн.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як на підставу позовних вимог позивач послався на те, що після винесення зазначених вище судових рішень, за якими видано виконавчі листи та здійснюється виконавчі дії, рішення судів солідарними боржниками не виконано, заборгованість за кредитним договором погашена лише частково в розмірі 55 472,59 грн. за рахунок продажу іпотечного майна, у зв'язку з чим збільшилася заборгованість по нарахованим відсоткам, які Банк як кредитор продовжує нараховувати, при цьому ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до п.6.1 кредитного договору договір набуває чинності з дати його підписання повноважним представником Банку та Позичальником, набуття чинності Гарантійними документами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості по процентам позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 55207С42 від 10 грудня 2007 року станом на 11 лютого 2015 року заборгованість за період з 01.01.2012 року по 31.01.2015 року становить 16 491,19 доларів США, що становить 409 649,32 грн. Розрахунок еквіваленту здійснювався станом на 11.02.2015 року за курсом НБУ - 2484,0495 грн.

Суд приймає до уваги зазначений розрахунок заборгованості, вважає його об'єктивним та допустимим, відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 даний розрахунок заборгованості не спростований.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір являється обов'язковим для виконання сторонами, при цьому відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).

Як роз'яснив в п.17 Постанови Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5 зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені в ст.ст.599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст.526 599 ЦК України.

При цьому судом відзначається, що відповідно до п.14 роз'яснень Постанови Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" у мотивувальній частині рішення необхідно навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Так, як вбачається з матеріалів справи та безпосередньо з заяви позивача про збільшення позовних вимог, при обрахунку розміру заборгованості за кредитним договором в частині нарахування відсотків в розмірі 16 491,19 Доларів США, позивач визначив його грошовий еквівалент в гривні, що становить 409 649,32 грн, при переведенні долара США у гривню, позивачем взято офіційний курс НБУ долара станом на 11 лютого 2015 року, який становив 2484 грн. 05 коп. за 100 доларів США, та з урахуванням зазначених розрахунків просив стягнути з відповідачів 16 491, 19 доларів США, що становить 409 649,32 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що на день ухвалення рішення 25 лютого 2015 року Національним банком України було встановлено офіційний курс гривні до долару США , що становить 2 804, 6032 грн. за 100 доларів США., відповідно 16 491,19 доларів США з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ станом на 25 лютого 2015 року становить 462 512 грн. 44 коп.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги наявність судових рішень від 30.11.2010 року, 14.04.2011 року, 12.07.2012 року про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 55207С42 від 10 грудня 2007 року, які не виконані солідарними боржниками, а також те, що правовідносини сторін за зазначеним кредитним договором не припинилися, оскільки, відповідно до п.2.5.1 кредитного договору позичальник сплачуватиме Банку проценти за користування Кредитом у розмірі, зазначеному в п. 2.2.1 цього Договору, у Валюті Кредиту, які (проценти) нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів, при цьому поручитель ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання за договором поруки № 55207Р3 від 10.12.2007 року відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 55207С42 від 10.12.2007 року, виходячи при цьому з принципу диспозитивності цивільного процесу визначеного ст.11 ЦПК України, за яким суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за відсотками, розрахованими позивачем за період з 01.01.2012 року по 31.01.2015 року в розмірі 16 491,19 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 409 649 грн. 22 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3 654 грн. 00 коп. (меморіальний ордер №348 від 16.10.2014 року на суму 1839 грн. 80 коп., меморіальний ордер №260 від 11.02.2015 року на суму 1814 грн. 20 коп.), а саме по 1827 грн. 00 коп. з кожного.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.15, 16, 256, 258, 267, 526, 530, 546, 549, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 61, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від імені якого виступає філія АТ «Укрексімбанк» в м. Кіровограді до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00032112, заборгованість по процентам за кредитним договором № 55207С42 від 10 грудня 2007 року за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2015 року в розмірі 16 491 доларів США 19 центів, що становить 409 649 (чотириста дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 22 коп. (еквівалент згідно з курсом Національного Банку України на 11 лютого 2015 року).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00032112, судовий збір в розмірі по 1 827 грн. 00 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В порядку статті 233 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова