Постанова

від 31.03.2015 по справі 804/3084/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р. Справа № 804/3084/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника відповідача Гагарського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2014 року №0000572201.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- податкові накладні, виписані ТОВ «ВОЛАНТИС» згідно договору поставки №7 від 10.02.2014 року, не повинні включатись до бази даних єдиного реєстру податкових накладних, оскільки згідно абзацу 2 пункту 11 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних; податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній;

- до перевірки ТОВ «ТЕТТА-1» надавались видаткові накладні та податкові накладні, які свідчать про реальність виконання сторонами укладеного договору поставки №7 від 10.02.2014 року. Таким чином, первинні документи, перевірені у ТОВ «ТЕТТА-1», на думку позивача, складені відповідно до вимог чинного законодавства України, не порушують публічного порядку, встановленого діючим законодавством;

- на пункт 17 запиту податкового органу від 08.07.2014 року №16876/10/04-10-22-69 ТОВ «ТЕТТА-1» не надавала інформацію на підставі того, що ТОВ «ВОЛАНТИС» не є виробником (імпортером) по взаємовідносинах, які випливають з договору поставки №7 від 10.02.2014 року; отже, позивач вважає, що зазначення у акті перевірки, що ТОВ «ТЕТТА-1» до перевірки не надало сертифікатів якості на придбаний товар, не відповідає дійсним обставинам справи, так як в запиті перевіряючого не запитувалась інформація про сертифікати якості на придбаний товар у ТОВ «ВОЛАНТИС» (у відповідності з пунктами 10 та 17 запиту);

- вимоги податкового органу щодо надання до перевірки сертифікатів якості на придбаний товар є такими, що не відповідають чинному законодавству. Відсутність документів, що засвідчують якість товару не відноситься до порушень податкового законодавства та не є підставою для не підтвердження факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «ТЕТТА-1» та ТОВ «ВОЛАНТИС» з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

Представник позивача до суду не прибув, у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. З урахуванням надання позивачем витребуваних судом документів, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.09.2014 року по 30.09.2014 року посадовою особою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТЕТТА-1» (код ЄДРПОУ 38685495) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2014 року при взаємовідносинах з ТОВ «Волантис» (код ЄДРПОУ 38528812) за результатами якої складений акт від 01.10.2014 року №217/04-10-22-01-3868495.

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємодії з ТОВ «Волантис» (код ЄДРПОУ 38528812) та реальності здійснення господарських операцій за березень 2014 року встановлено наступне.

Контролюючим органом використані відомості, отримані у ході позапланової виїзної перевірки ТОВ «Волантис», яка проводилась Західно-Донбаською ОДПІ щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року. За висновками акту перевіркою ТОВ «Волантис» не підтверджено факт реальності здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «Волантис» з контрагентами-постачальниками з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року, чим порушено вимоги, які підпадають під визначення статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту 14.1.36, 14.1.231 статті 14, підпункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, статей 655, 658, 662, 664 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2, статті 9, пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 1977286 грн., та подальшої її реалізації контрагентам-покупцям на загальну суму 1946381,72 грн.

До перевірки надані наступні документи:

1) договір поставки від 10.02.2014 року №7, укладений між ТОВ «ТЕТТА-1» (покупець) та ТОВ «Волантис» (постачальник), за яким постачальник передає у власність покупця товар, а покупець приймає та оплачує товар у кількості та за цінами, дійсними на час отримання постачальником замовлення та вказаними в накладних. Ціна товару визначається діючим прас-листом постачальника, ціна договору визначається як загальна вартість всього поставленого протягом строку дії договору товару;

2) на виконання вказаного договору виписані податкові та видаткові накладні за лютий 2014 року на суму всього 343068,2 грн., у тому числі ПДВ 57178,02 грн.:

- видаткова накладна №106, податкова накладна №1 від 11.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 22519 грн., у тому числі ПДВ 3753,1 грн.;

- видаткова накладна №111, податкова накладна №2 від 11.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 59926 грн., у тому числі ПДВ 9987,7 грн.;

- видаткова накладна №112, податкова накладна №3 від 11.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 31990 грн., у тому числі ПДВ 5331,6 грн.;

- видаткова накладна №116, податкова накладна №4 від 11.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 59608 грн., у тому числі ПДВ 9934,6 грн.;

- видаткова накладна №117, податкова накладна №5 від 11.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 21207 грн., у тому числі ПДВ 3534,6 грн.;

- видаткова накладна №121, податкова накладна №6 від 17.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 59951 грн., у тому числі ПДВ 9991,8 грн.;

- видаткова накладна №122, податкова накладна №7 від 17.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 19872 грн., у тому числі ПДВ 3312 грн.;

- видаткова накладна №129, податкова накладна №8 від 24.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 59719 грн., у тому числі ПДВ 9953,2 грн.;

- видаткова накладна №130, податкова накладна №9 від 24.02.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 8276,2 грн., у тому числі ПДВ 1379,4 грн.;

3) на виконання вказаного договору виписані податкові та видаткові накладні за березень 2014 року на суму всього 312415,4 грн., у тому числі ПДВ 52069,22 грн.:

- видаткова накладна №132, податкова накладна №5 від 01.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 13762,91 грн., у тому числі ПДВ 2293,82 грн.;

- видаткова накладна №279, податкова накладна №6 від 03.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 59725,41 грн., у тому числі ПДВ 9954,23 грн.;

- видаткова накладна №280, податкова накладна №7 від 03.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 21552,19 грн., у тому числі ПДВ 3592,03 грн.;

- видаткова накладна №272, податкова накладна №8 від 10.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 59193,69 грн., у тому числі ПДВ 9865,61 грн.;

- видаткова накладна №273, податкова накладна №9 від 10.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 12458 грн., у тому числі ПДВ 2076,33 грн.;

- видаткова накладна №282, податкова накладна №10 від 17.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 59979,07 грн., у тому числі ПДВ 9996,51 грн.;

- видаткова накладна №283, податкова накладна №11 від 17.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 18446,55 грн., у тому числі ПДВ 3074,43 грн.;

- видаткова накладна №284, податкова накладна №12 від 24.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 58532,01 грн., у тому числі ПДВ 9755,33 грн.;

- видаткова накладна №292, податкова накладна №13 від 31.03.2014, за номенклатурою - продукти харчування, на суму 8765,6 грн., у тому числі ПДВ 1460,93 грн.

Товари перевозились машиною, яку орендує ТОВ «ТЕТТА-1» згідно договору оренди №9 ТР транспортних засобів від 01.10.2013 року, машина є грузопасажирською, тому товарно-транспортні накладні підприємство на неї не виписувало.

У відповідь на запит перевіряючого №23615/04-10-22-01-1425 від 30.09.2014 року надісланий електронною поштою згідно пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, підприємством повідомлено наступне: придбання товару від ТОВ «Волантіс» у лютому-березні 2014 року здійснювалось для подальшої реалізації кінцевому споживачу через торгівельну точку, через касові апарати у періоді лютий-березень 2014 року.

Згідно бази даних єдиного реєстру податкових накладних у ТОВ «ТЕТТА-1» відсутні податкові накладні на придбання продуктів харчування.

На підставі вищенаведеного, взаємовідносини ТОВ «ТЕТТА-1» з ТОВ «Волантис» у перевіряючому періоді не можуть бути підтверджені.

До перевірки не було надано сертифікатів якості на придбаний товар.

Таким чином, при дослідженні виконання умов укладеного договору між підприємствами встановлено, що договір має ознаки формального характеру, що не відповідає розумній економічній сутності операції, яка є предметом договору.

ТОВ «ТЕТТА-1» за рахунок ТОВ «Волантис», з яким перебувало у взаємовідносинах у перевіряємому періоді формувало податковий кредит.

ТОВ «ТЕТТА-1» з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з контрагентами у перевіряємому періоді без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з таким підприємством та відсутність мети створення правових наслідків.

Згідно висновків акту, перевіркою ТОВ «ТЕТТА-1» не підтверджено факт реальності здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «ТЕТТА-1» з ТОВ «Волантис» з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, чим порушено вимоги, які підпадають під визначення статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту 14.1.36, 14.1.231 статті 14, підпункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, статей 655, 658, 662, 664 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2, статті 9, пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 109247,24 грн.

23.10.2014 року на підставі акту перевірки від 01.10.2014 року №217/04-10-22-01-3868495 контролюючим органом винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000572201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 163871 грн., у тому числі 109247 грн. за основним платежем, 54624 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо неправомірності відображення в податковому обліку спірних операцій, оскільки при оформленні господарських операцій із контрагентом складено первинні документи без підтвердження фактичного їх виконання.

Так, на підтвердження здійснення спірних господарських операцій позивачем надані суду платіжні доручення про сплату вартості отриманого товару від постачальника по договору поставки, видаткові накладні, які посвідчують передачу товару від постачальника до покупця та податкові накладні відповідно.

При цьому, із вищенаведених податкових та видаткових накладних, виданих на виконання договору поставки від 10.02.2014 року №7, укладеного між ТОВ «ТЕТТА-1» та ТОВ «Волантис», та наданих позивачем для проведення перевірки, вбачається фіксування придбання ТОВ «ТЕТТА-1» продуктів харчування.

Наприклад, відповідно до податкової накладної від 31.03.2014 року №13 та видаткової накладної від 31.03.2014 року №292 згідно номенклатури придбано наступні товари на суму всього 8765,60 грн., у тому числі ПДВ 1460,93 грн.:

- приправа Аромикс для гриля - 22,5 шт.;

- кури домашні - 1,65 кг;

- лаваш армянський тонкий - 10 шт.;

- кінза - 0,5 кг;

- цибуля перо - 0,95 кг;

- петрушка - 1 кг;

- петрушка кучерява - 0,64 кг;

- кріп - 1,47 кг;

- щавель - 0,33 кг;

- баклажан - 0,77 кг;

- редис - 3 кг;

- груша - 4,9 кг;

- картопля - 62,5 кг;

- огірок тепличний - 8,85 кг;

- кальмари по корейськи - 0,5 кг;

- морська капуста по корейськи - 0,5 кг;

- вуха свині по корейськи - 0,5 кг;

- капуста цвітна елітна - 2,8 кг;

- картопля рожева - 34,5 кг;

- корінь селери по корейськи - 0,5 кг;

- рис Хуторок шліфований круглий - 5 шт.;

- кабачки - 6,8 кг;

- кунжут - 1 кг;

- балик яловичий - 4,7 кг;

- філе свиняче - 1,76 кг;

- яловичина духова - 2,05 кг;

- вирізка яловича - 3,07 кг;

- лангет яловичий - 2,6 кг;

- рябчик яловичий - 1,13 кг;

- телятина печінка - 1,07 кг;

- судак тушка охолоджена п/ф - 3,8 кг;

- помідор - 5 кг;

- огірок - 9,1 кг;

- помідор тепличний - 9,25 кг;

- телятина крупним куском - 7,72 кг;

- сом стек охолоджений п/ф - 2,55 кг;

- ягнятина для розрубу - 7,8 кг;

- цибуля перо - 1,5 кг;

- м'ята зелень - 0,25 кг;

- петрушка - 1,5 кг;

- кріп - 1,6 кг;

- вершки - 0,5 кг;

- сметана - 2 кг;

- качка домашня - 2,9 кг;

- огірок солений - 5 кг;

- помідор солений - 3 кг;

- черемша маринована - 0,6 кг;

- яйця курячі домашні - 12 шт.;

- сир нежирний - 4 кг;

- базилік червоний - 0,28 кг;

- малина еліт центр - 0,75 кг;

- шпинат еліт центр - 0,19 кг;

- язик яловичий - 1,95 кг;

- бринза - 2,7 кг;

- помідори солені з зеленню - 3 кг;

- салат айсберг сахалінський з морської капусти - 3 кг;

- гриби мариновані - 3 кг;

- картопля молода фасована - 24 кг;

- морква по корейськи п/ф - 2 кг;

- лаваш северина тонкий - 6 шт.

- помідор умань тепличний - 12,1 кг;

- чверть дружба народів апетитна - 3,3 кг;

- огірок естафета - 6,5 кг;

- начинка макова - 1 кг.

За умовами договору поставки від 10.02.2014 року №7 товар постачається партіями, під партіями товару слід розуміти загальну кількість і часткове співвідношення (асортимент) товару, який підлягає поставці за одним замовленням. Сторони домовились, що прийом товару за кількістю, якістю та комплектністю, у тому числі в середині тарних (вантажних) місць, відбувається у місці поставки у момент отримання товару покупцем.

На сторінці 10 акту перевірки контролюючим органом встановлено, що товар перевозився машиною, яку орендує ТОВ «ТЕТТА-1» згідно договору оренди транспортних засобів із ТОВ «ВАН» від 01.10.2013 року №9ТР, машина є грузопасажирською, тому товарно-транспортні накладні підприємство до неї не виписувало.

Предметом договору оренди є транспортний засіб марки ГАЗ 3302 ЗНГ, реєстраційний номер АЕ 1257 ВМ, тип фургон малотоннажний - В, на умовах використання з метою господарської діяльності.

Згідно технічних характеристик ГАЗ 3302 ЗНГ має тип кузову фургон, із висотою платформи 1 метр та тентом для захисту вантажу, повна маса транспортного засобу - 3500 кг, навантажувальна маса - 1850 кг (інформація з сайту http://www.autonet.ru/auto/ttx/gaz/3302).

Відповідно до положень Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти.

Особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, повинні, зокрема: виконувати вимоги цього Закону; застосовувати санітарні заходи та належну практику виробництва, системи НАССР та/або інші системи забезпечення безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів; забезпечувати належні умови зберігання та/або експонування харчових продуктів.

Таким чином, суд зазначає, що харчова продукція потребує особливих умов зберігання та транспортування. Позивач не надав доказів обладнання такого транспортного засобу холодильними камерами для відповідного перевезення.

З урахуванням викладеного, суд ставить під сумнів перевезення в одному автомобілі різних харчових продуктів, які потребують різних умов зберігання, зокрема, овочів, м'яса, яєць, оскільки за таких умов ставиться під загрозу дотримання позивачем санітарних норм.

Аргумент контролюючого органу у акті перевірки про відсутність сертифікатів якості придбаної продукції, сертифікатів походження на товари, відомості про їх виробника, як документів, які мають підтвердити реальність спірних операцій, на думку суду, є правомірним, оскільки реальність здійснення операцій має виходити й із того, що товар фактично знаходився у межах цивільного обігу, тобто має відповідну ідентифікацію.

Судом на підставі наданих документів не встановлено чи знаходився заявлений позивачем товар у цивільному обігу саме за участю заявленого контрагента, достатніх доказів позивачем не надано, у тому числі з огляду на відсутність ідентифікації товару, без якої не можливо здійснити беззаперечний висновок про те, що заявлений за родовими ознаками товар фактично був поставлений позивачу, у зв'язку із чим, із врахуванням вищевикладеного та з огляду на економічну складову, ділову мету, суд звертає увагу на наявність ознак штучного введення в спірні операції третьої особи.

Крім того, суд зазначає, що видаткові та податкові накладні не містять ПІБ осіб, їх посади, які від імені сторін договору відвантажили та отримали товар, лише підписи (не на всіх накладних з боку постачальника) та печатки сторін.

На вимогу суду також не визначені інвентаризаційні або інші номери, паспорти на продукцію, відомості про його виробника, які б надали змогу ідентифікувати товар.

Суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи не можуть бути прийняті ним у якості безумовного доказу фактичного виконання договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, оскільки з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається придбання позивачем товару у невстановлених осіб.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, представник позивача у ході судового розгляду справи не надав відповідних доказів на підтвердження реальності (фактичного) здійснення господарських операцій, що підтверджує обґрунтованість висновків податкової інспекції, викладених в акті від 01.10.2014року.

За викладених обставин, у адміністративного суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення - рішення, оскільки зазначене рішення прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача суму судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання цього позову в розмірі 2949,67 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2014 року №0000572201 - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1» (код ЄДРПОУ 38685495) на користь Державного бюджету України решту суми не сплаченого судового збору в сумі 2949,67 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може біти оскаржена у порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06 квітня 2015 року.

Суддя В.В. Кальник