Постанова

від 06.04.2015 по справі 813/1389/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року № 813/1389/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача - Фарович Н.В.,

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика мистецтв" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика мистецтв" про стягнення заборгованості у розмірі 2089,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем не сплачено до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхові внески в сумі 2089,19 грн, які самостійно вказані ним у звіті за ІV квартал 2013 року. Крім цього, доводи позивача обґрунтовані нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року за № 2464-IV, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року за № 1105-XIV. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності представника відповідача у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика мистецтв" зареєстроване та перебуває на обліку як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду за ІV квартал 2013 року, що був поданий товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика мистецтв" позивачу, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків становить 2089,19 грн.

Вказане свідчить про те, що відповідач самостійно визначив розмір заборгованості за страховими внесками, що належить сплатити, але вказану суму добровільно не сплатив.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості позивачем 30.01.2015 року вих. № 175/05 було направлено відповідачу претензію з вимогою про погашення боргу зі страхових внесків в розмірі 2089,19 грн.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тичасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року № 1105-ХІV (в новій редакції Закону України від 28.12.2014 року № 77-VІІІ) (далі - Закон України № 1105).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з п. 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105 до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечує у межах компетенції Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом соціального страхування України (п. 9 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105).

Відповідно до абзаців 5 та 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року за № 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 45 Закону № 1105-XIV передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 6 ст. 47 Закону № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року), ст. 45 Закону України № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року) відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань страхові внески.

Пунктом 2.2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 30.11.2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України передбачено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Відповідно до ч. 8 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Пунктом 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив у постановах від 15.10.2013 року у справі № 21-332а13, від 24.12.2013 року у справі № 21-430а13, від 25.11.2014 року у справі № 21-430а13.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму заборгованості до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, наявність у нього зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а будь-яких доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору із сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика мистецтв" (79014, м. Львів, вул. Мучна, 32, код ЄДРПОУ 33753773 на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові (79032, м. Львів, вул. Пасічна, 102, ЄДРПОУ 25258840) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 2089 (дві тисячі вісімдесят дев'ять) гривень 19 копійок.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 09.04.2015 р.