Постанова

від 01.04.2015 по справі 813/443/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 року № 813/443/15

Львівський окружний адміністративний суду в складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Приймака С.І.

представника позивача Кость Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бар «Блюз» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бар «Блюз» ( далі - ТзОВ Бар «Блюз») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області), в якій просить суд:

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області відновити у базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ЛІТА України» податковий кредит та податкові зобов'язання зовнішньо економічноготовариства з обмеженою відповідальністю Бар «Блюз» (ЄДРПОУ 22395520), задекларовані у податкових деклараціях за вересень 2012р., лютий 2013р., березень 2013р. та квітень 2013р. зо операціям з продажу товару товариству з обмеженою відповідальністю «Галичина», товариству з обмеженою відповідальністю «Орел» та Приватному підприємству «Кавказ»;

- визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, які полягають у внесенні до інформаційних баз даних, а саме бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації про результати позапланової перевірки, оформленої актом перевірки ТзОВ «Бар «Блюз» ЄДРПОУ 22395520) від 27.11.2014 року №3359/22-01/22395520.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимог податкового законодавства за відсутності на те правових підстав здійснив коригування сум податкового кредиту та податкового зобов'язання в інформаційній системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ЛІТА України» на підставі акту перевірки від 27.11.2014року №3359/22-01/2235520. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а позов таким, що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, яка міститься в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надав.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, суд додатково зазначає, що відповідач є суб'єктом владних повноважень - юридичною особою, яка у своєму складі має юридичне управління, яке забезпечує юридичний супровід справ у суді. Так, з відсутності можливості направити належного представника, таку юридичну особу має право представляти також її керівник.

10.02.2015 року на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву. Згідно поданого заперечення вбачається, що АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПВ України» є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами ДПІ для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Відображення в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПВ України» будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, а тому внесення ДПІ до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки товариства, то в цьому випадку це є лише службовою діяльністю працівників ДПІ з виконанням обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій, оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються. Вважає дії перевіряючого органу повністю правомірними при проведенні перевірки а висновки викладені у акті достовірними, тому вважає позов безпідставним. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані заперечення, документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

При вирішенні даної адміністративної справи до спірних правовідносин слід застосовувати норми Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі також - Закон №996-XIV),Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі також -Закон №334/94-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі також - Закон № 168/97-ВР), наказу Міністерство фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» №88 від 24.05.1995 року, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що ТзОВ Бар «Блюз» зареєстровано 30.07.1997 року Львівським міським управлінням юстиції, номер державної реєстрації №1.

Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 22395520.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію:79493, Львівська область, м.Львів, смт. Рудно, вул. Грушевського,88(а.с.10).

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.08.1997 року за №1321, станом на 14.11.2014 року перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова, як платник податку за основним місцем обліку.

Суб'єкт господарювання був платником: по податку на додану вартість; по податку з доходів найманих працівників; по податку на прибуток приватних підприємств; збір за спеціальне використання води.

У періоді, за який проводилася звірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.12.2001 року №200011581, виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова, індивідуальний податковий номер - 223955213032, зареєстроване платником ПДВ від 01.12.2011 року.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 14.11.2014року №1339, виданого ДПІ у Залізничному районі ГУ Міндоходів у Львівській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Башинським Л.М. згідно із вимогами п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI та наказу ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 14.11.2014 року №1210, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ Бар «Блюз» (код ЄДРПОУ:22395520) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТзОВ «Росукренергохолдінг» (код ЄДРПОУ 37142650) за період вересень 2012 року, лютий 2013 року, березень 2013 року та квітень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2014року №3359/22-01/2235520 (далі - акт перевірки) (а.с.11-27), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем, а саме:

- п.135.1, п.135.2, п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ(із змінами та доповненнями) встановлено завищення доходів від операційної діяльності(дохід від реалізації товарів робіт, послуг) по безтоварних операціях з ТОВ «Росукренергохолдінг» всього на суму 1 137 190,00 грн.;

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44. п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із внесеними змінами та доповненнями), встановлено завищення собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), по безтоварних операціях з ТОВ «Росукренергохолдінг» всього на суму 1 137 190,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року в сумі 269 700,00 грн. та за 2013 рік в сумі 867 490,00 грн.;

- п.185.1. ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від (12.12.10 №2755-VI (із змінами і доповненнями), встановлено завищення податкових зобов'язань всього у сумі 227 438,00 грн., в тому числі за вересень 2012 року в сумі 53 940,00 грн., лютий 2013 року в сумі 55 078,00 грн., березень 2013 року в сумі 65 596,00 грн. та квітень 2013 року в сумі 52 824,00 грн.;

- п.198.1. п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від (12.12.10 №2755-VI (із змінами і доповненнями), встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 227 438,00 грн. в тому числі за вересень 2012 року в сумі 53 940,00 грн., лютий 2013 року в сумі 55 078,00 грн., березень 2013 року в сумі 65 596,00 грн. та квітень 2013 року в сумі 52 824,00 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов, аналізуючи господарські відносини позивача з ТзОВ «Росукренергохолдінг».

Зокрема, перевіркою встановлено, що провести зустрічну звірку по вказаному контрагенту неможливо, оскільки такий не знаходиться за юридичною адресою та не надав податковому органу первинних документів, в тому числі по взаємовідносинах з позивачем. Вказане підтверджується актом ДПІ у м. Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 20.06.2014року №542/3-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Росукренергохолдінг» (код за ЄДРПОУ-37142650) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Газ Україна-2020», код за ЄДРПОУ 37428778 то ТзОВ «Ветек», код за ЄДРПОУ 38809821 та контрагентами - покупцями за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами здійсненого контролю податкові повідомлення-рішення не приймалися, що не оспорюється сторонами.

На підставі зазначених вище висновків, контролюючим органом у електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ЛІТА України» здійснено коригування задекларованих ТзОВ Бар «Блюз» показників у рядку 02 податкової декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» за ІІІ квартал 2012 року та за 2013 рік всього у сумі 1 137 190,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року в сумі 269 700,00 грн. та за 2013 рік в сумі 867 490,00 грн.

Згідно із зазначеним, вважаючи, що податковим органом порушені права та інтереси ТзОВ Бар «Блюз» у здійсненні коригувань показників податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акту перевірки, позивач звернувся до суду для їх захисту.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з частиною другою Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

В силу приписів пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок) акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

За змістом пункту 6 розділу 4 Порядку, за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з підпунктом 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, за результатами податкового контролю.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з пунктом 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 № 22, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених у сформованих вимогах про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

Внесення до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» податкової інформації, отриманої внаслідок проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації, отриманої внаслідок проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача, в даному випадку є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій.

Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 01.07.2014 у справі № К/800/10128/14 /реєстраційний номер 39656303/.

Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права та інтереси особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак, оскаржувані дії є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків та не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжують для позивача будь-яких обов'язків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, внесення до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ЛІТА України» податкової інформації, отриманої внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

До того ж, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

У даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку ТзОВ Бар «Блюз» порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України суд зазначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 09.12.2014 у справі №21-511а14.

Згідно з частиною першою статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства, є лише службовою діяльністю працівників Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій.

Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Оскільки права позивача спірними діями відповідача не порушуються, позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 06 квітня 2015 року.

Суддя Костецький Н.В.