Постанова

від 31.03.2015 по справі 824/274/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/274/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Маренича І.В.

секретаря судового засідання - Юзька Я.В.

за участю:

представника позивача - Станкевича В.В.;

представника відповідача - Фуштея М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство по експлуатації індивідуальних гаражів №14 (далі-Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі-Відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0025711701 від 11.11.2014 року, №0005682202 від 02.02.2015 року та №0005701701 від 02.02.2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у місті Чернівцях в період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт позапланової виїзної перевірки від 28 жовтня 2014 року №2122/24-12-17-01-18/22848142 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Даними рішеннями позивачу визначені наступні грошові зобов'язання:

- № 0025711701 про сплату 9898,86 грн. податку на доходи фізичних осіб, в т.ч. основного платежу - 7919,09 гривень та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1979,77 грн., застосованих за порушення гл. 4, пп. А п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями);

- № 0004542202, яким застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 53213,02 грн. за порушення п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті (із змінами та доповненнями).

З прийнятими рішеннями позивач не погодився та звернувся в адміністративному порядку із скаргою до Головного управління ДФС у Чернівецькій області. Рішення за результатами розгляду скарги № 121/10/24-13-10-01-08 позивачем одержано 26.01.2015 року.

Даним рішенням за результатами акта перевірки ДПІ у місті Чернівцях від 13.01.2015 року № 11/24-12-17-01-18/22848142 з урахуванням довідки з окремих питань ГУ ДФС у Чернівецькій області від 13.01.2015 року № 0001/24-00-22-02/22848142 позивачу частково скасовано штрафну санкцію згідно рішення №0004542202 на суму 2991,07 гривень та винесено нове податкове повідомлення - рішення від 02.02.2015 року № 0005682202 на суму 50221,95 грн.; збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 5747,11 грн., в т.ч. з основного платежу на 1100,97 гривень та з штрафної санкції на 4646,14 гривень (податкове повідомлення - рішення від 02.02.2015 року № 0005701701).

Позивач із даним рішенням не погодився та звернувся із повторною скаргою до Державної фіскальної служби України, яка, однак, відповідно до рішення про результати розгляду повторної скарги від 18.02.2015 року № 3187/6/99-99-10-01-03-15, залишила скаргу без задоволення, а попередні рішення - без змін

Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями: №0025711701 від 11.11.2014 року, №0005682202 від 02.02.2015 року та №0005701701 від 02.02.2015 року, у зв'язку з чим просить їх визнати протиправними та скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

В період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проведена документальна позапланова перевірка Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 (код ЄДРПОУ 22848142) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування та регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року.

За результатами перевірки складено Акт №2122/24-12-17-01-18/22848142 від 28.10.2014 року документальної позапланової перевірки Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14.

На підставі Акту №2122/24-12-17-01-18/22848142 від 28.10.2014 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0025711701 від 11.11.2014 року про сплату 9898,86 грн. з податку на доходи фізичних осіб, в т.ч. основного платежу - 7919,09 гривень та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1979,77 грн.;

- №0004542202 від 11.11.2014 року, яким застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 53213,02 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням 26.11.2014 року Товариство по експлуатації індивідуальних гаражів №14 подало скаргу про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0025711701 від 11.11.2014 року та №0004542202 від 11.11.2014 року винесених Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області.

Рішенням Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 11.12.2014 року №119/10/24-13-10-01-08 продовжено розгляд скарги Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 до 24.01.2015 року.

За результатами перевірки складено Акт №11/24-12-17-01-18/22848142 від 13.01.2015 року документальної позапланової перевірки Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 (код ЄДРПОУ 22848142) з питань викладених у скарзі №24 від 26.11.2014 року на податкові повідомлення-рішення: № 0025711701 від 11.11.2014 року та №0004542202 від 11.11.2014 року.

19.01.2015 року позивачем подано заперечення на Акт №11/24-12-17-01-18/22848142 від 13.01.2015 року документальної позапланової перевірки Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14.

На вказане вище заперечення відповідач надіслав на адресу позивача лист №578/10/24-12-17-01-12 від 21.01.2015 року про розгляду заперечень до акту перевірки від 13.05.2015 року №11/24-12-17-01-18/22848142 в якому зазначає, що вказані доводи заперечень є необґрунтованими, а висновки викладені в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 23.01.2015 року №121/10/24-13-10-01-08 за результатами розгляду скарги Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 від 26.11.2014 року, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях від 11.11.2014 року №0004542202 в частині 2991,07 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишено без змін; залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях від 11.11.2014 року №0025711701; збільшено на 1100,97 грн. податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та збільшено на 4646,14 грн. штрафну (фінансову) санкцію, що визначені у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у м. Чернівцях від 11.11.2014 року №0025711701.

03.02.2015 року Товариство по експлуатації індивідуальних гаражів №14 подало скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 року №0025711701, №0004542202 та рішення про результати розгляду скарги від 23.01.2015 року №121/10/24-13-10-01-08 винесених Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.02.2015 року №3187/6/99-99-10-01-03-15 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 року №0025711701, №0004542202 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.01.2015 року №121/10/24-13-10-01-08, а скаргу Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14, залишено без задоволення.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI (далі-Кодекс).

Як встановлено судом, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області:

- № 0025711701 від 11.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на суму 9898,86 грн. (7919,09 грн. - основний платіж, 1979,77 грн. - штрафна санкція), винесено за порушення гл. 4, пп. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями);

- № 0005682202 від 02.02.2015 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50221,95 грн., винесено за порушення п. 2.11, п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями) та на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та згідно з абз. 5, абз. 6, п.1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями;

- № 0005701701 від 02.02.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на суму 5747,11 грн. (1100,97 грн. - основний платіж, 4646,14 грн. штрафна санкція), винесено за порушення пп. 164.2.11 п.164.2 ст. 164, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.17 е) п. 164.2 ст. 164, пп. 176.2. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями);

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою було достовірно встановлений факт порушення норм законодавства в результаті чого Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення рішення №0025711701 від 11.11.2014 року, №0005682202 від 02.02.2015 року та №0005701701 від 02.02.2015 року.

За результатами перевірки Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 встановлено порушення, а саме:

1) Порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій:

- п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 - несвоєчасне звітування відповідними особами та повернення виданої під звіт готівки до каси підприємства, одночасно з поданням звіту про використання коштів, на загальну суму 9988,09 грн.;

- п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який був би підтвердним документом про витрачені кошти (підтверджував сплату покупцем готівкових коштів при проведенні розрахункової операції) на загальну суму 50635,70 грн.

2) Повнота нарахування та сплата податку на доходи фізичних осіб:

- пп. 164.2.11 п.164.2 ст.164, пп. 170.9.1, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст.170, пп.168.1.1 п. 168.1 стп.168, пп.14.1.47, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.2.17 е) п.164.2 ст.164, пп.176.2. а) п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України - не перерахування та не утримання до бюджету і податку на доходи фізичних осіб в сумі 9201,82 грн. (в т.ч. за листопад 2011 року - 162,71 грн., грудень 2011 року - 231,13 грн., січень 2012 року - 33,48 грн., лютий 2012 року - 235,24 грн., березень 2012 року - 101,47 грн., квітень 2012 року - 79,41 грн., травень 2012 року - 1073,82 грн., червень 2012року - 1465,41 грн., липень 2012 року - 661,76 грн., серпень року - 16,76 грн., вересень 2012 року - 73,41 грн., жовтень 2012 року - 85,59 грн., листопад 2012 року - 100,68 грн., грудень 2012 року - 676,85 грн., січень 2013 року - 49,41 грн., лютий 2013 року - 354, 71 грн., березень 2013 року - 606,71 грн., квітень 2013 року - 173,82 грн., травень 2013 року - 286,76 грн., червень 2013 року - 334,06 грн., липень 2013 року - 412,06 грн., серпень 2013 року - 470,82 грн., вересень 2013 року - 22,06 грн., жовтень року - 89,82 грн., листопад 2013 року - 280,06 грн., грудень 2013 року - 373,24 грн., січень 2014 року - 23,82 грн., лютий 2014 року - 122,14 грн., березень 2014 року - 69,35 грн., квітень 2014 року - 110,29 грн., травень 2014 року - 66,18 грн., червень 2014 року - 74,65грн., липень 2014 року -231,00 грн., серпень 2014 року -22,94 грн., вересень 2014 року - 30,18грн.).

Так, Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлюються такі строки звітування:

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт (пп.170.9.2 ПКУ);

- витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей (пп. 170.9.3 ПКУ):

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (само зайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

З вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що вони встановлюють строки звітування в разі отримання працівником авансу, в тому числі, з використанням корпоративної платіжної картки. Аналогічні строки звітування зазначені в п.2 Порядку складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом МФУ від 05.12.2012р.№1276.

Так, пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004р. №637, передбачено, що звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення №637).

Відповідно до пункту 2.11 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктами 7.37 та 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями) передбачено, що під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо; під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Як встановлено судом та вбачається з Акту перевірки, що готівкові кошти підзвітним особам Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 видавались на господарські потреби через касу підприємства по видаткових касових ордерах, без використання корпоративних платіжних карток.

У зв'язку з чим, позивачем перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки, чим порушено п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями), а саме - несвоєчасне звітування відповідними особами та повернення виданої під звіт готівки до каси підприємства, одночасно з поданням звіту про використання коштів по видатковому касовому ордеру від 13.07.2012 року №44 видано ОСОБА_3 під звіт готівку на господарські потреби у сумі 8553,09грн. Звіт про використання коштів подано 13.07.2012 року №17. Невикористані готівкові кошти повернуто в касу підприємства по прибутковому касовому ордеру від 20.07.2012 року №617-а в сумі 1030,00грн. та по видатковому касовому ордеру від 26.12.2012 року №83 видано ОСОБА_3 під звіт готівку на господарські потреби в сумі 1435,00грн. Звіт про використання коштів подано 29.12.2012 року за №32.

В адміністративному позові зазначено, що актом перевірки неправомірно визначено дохід у вигляді надміру витрачених коштів на проїзд у маршрутному транспорті, відповідно до квитків та маршрутних листів на суму 790,00грн. Копії квитків та маршрутних листів додаються до адміністративного позову.

При дослідженні первинних документів, судом встановлено, що «Звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт» №5 від 29.02.2012 року, №8 від 30.03.2012 року, №10 від 27.04.2012 року, №14 від 31.05.2012 року, №16 від 27.06.2012 року, №23 від 30.10.2012 року, №25 від 30.10.2012 року, №29 від 30.11.2012 року, №32 від 29.12.2012 року, №3 від 30.01.2013 року, №5 від 28.02.2013 року, №7 від 29.03.2013 року, №9 від 30.04.2013 року, №10 від 30.05.2013 року, №13 від 27.06.2013 року, №18 від 30.09.2013 року, №20 від 31.10.2013 року, №23 від 29.11.2013 року, №25 від 30.12.2013 року, №1 від 31.01.2014 року, №3 від 28.02.2014 року, №5 від 31.03.2014 року, №7 від 30.04.2014 року, №9 від 30.05.2014 року, №11 від 27.06.2014 року, №13 від 31.07.2014 року, підзвітною особою ОСОБА_3 до поданих «Звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт» було включено вартість квитків за проїзд у маршрутному транспорті іншою особою, а саме ОСОБА_4 в загальній сумі 790,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 7.37 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 зазначено, що під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

Відповідно до пункту 5 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 року №845 звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи. За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання Звіту (пункт 2 Порядку №845).

Таким чином, Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складається підзвітною особою щодо витрачання такою підзвітною особою виданих їй підзвітних сум. При цьому, передавання підзвітних коштів одним працівником іншому забороняється.

Щодо тверджень позивача, що податковим органом не враховано надані Товариством по експлуатації індивідуальних гаражів №14 відповідні законодавчим нормам розрахункові документи, зокрема:

- товарний чек №526 від 11.02.2014р. на суму 45,00 грн., наданий позивачу ФОП ОСОБА_5

- платником єдиного податку (РНОКПП - НОМЕР_5), та відображений позивачем у звіті про

використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №2 від 14.02.2014р.;

- товарний чек від 15.06.2014р. на суму 12,00 грн., наданий позивачу ФОП ОСОБА_6 - платником єдиного податку (РНОКПП - НОМЕР_6), та відображений позивачем у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №16 від 27.06.2012р.;

- товарний чек від 18.06.2014р. на суму 330,00 грн., наданий позивачу ФОП ОСОБА_6 - платником єдиного податку (РНОКПП - НОМЕР_6), та відображений позивачем у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №16 від 27.06.2012р.;

- товарний чек від 19.06.2014р. на суму 130,00 грн., наданий позивачу ФОП ОСОБА_6 - платником єдиного податку (РНОКПП - НОМЕР_6), та відображений позивачем у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №12 від 14.07.2014р.

У Звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №2 від 14.02.2014 року вчинено запис у графі «№ документа» - розх.нак.№516, в графі «дата документа» - 11.02.2014 року, в графі «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено» -„Маг. Те що треба Колодка для замка ПП ОСОБА_5", в графі «сума» - 45 грн. Згідно з розхідною накладною від 11.02.2014 року ПП Самота (підпис відсутній), поставщик - Те, що треба!, видано товар - Колодку Аvers РD - 01-63 кількістю -1 на суму 45 грн.;

У Звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №16 від 27.06.2012 року вчинено запис у графі «№ документа» - чек №80611, в графі «дата документа» - 15.06.2012 року, в графі «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено» - Маг.Атрибуд ВL терка пінопластова, в графі «сума» - 12 грн. Згідно з чеком від 15.06.2012 року №80611 Маг.Атрибуд ВL, назва товару - терка пінопластова, кількість-2, сума-12 грн. При цьому, назва СГ, код за ЄДРПОУ юридичної особи або РНОКПП фізичної особи відсутні;

У Звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №16 від 27.06.2012 року вчинено запис у графі «№ документа» - чек №80913, в графі «дата документа» - 18.06.2012 року, в графі «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено» - Атрибуд цемент 300 кг 6 мішків, в графі «сума» - 330 грн. Згідно з чеком від 18.06.2012 року №80913 Маг.Атрибуд ВL, назва товару - Кам'янець - Подільський 50кг, кількість-6, сума -330 грн. При цьому, назва СГ, код за ЄДРПОУ юридичної особи або РНОКПП фізичної особи відсутні;

У Звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №12 від 14.07.2014 року вчинено запис у графі «№ документа» - чек №154016, в графі «дата документа» - 19.06.2014 року, в графі «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено» - цемент 2м по 50 кг, в графі «сума» - 130 грн. Згідно з чеком від 19.06.2014 року №154016 Маг.Атрибуд ВL, назва товару - Кам'янець - Подільський цемент М500 50кг, кількість -2, сума -130 грн. При цьому, назва СГ, код за ЄДРПОУ юридичної особи або РНОКПП фізичної особи відсутні.

Так, статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР передбачено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з пунктом 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000р. №614 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001р. за №105/5296) (далі Положення - №614) розрахунковий документ, визначено згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення №614 установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Підпунктом 2.2 пункту 2 Положення №614 передбачено, що наведених у додатках 1 - 8 до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, зазначених в абзаці шістнадцятому статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Написи на розрахункових документах, указані в додатках у кутових дужках (наприклад, ), означають надруковані, проштамповані або записані в розрахунковому документі конкретизовані дані про СГ, товар, послугу і т. ін.

Згідно з підпунктом 2.6. пункту 2 Положення №614 бланки розрахункових документів, що використовуються суб'єктами господарювання при проведенні розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, повинні виготовлятися за затвердженими зразками у випадках, визначених цим Положенням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" від 19.04.93р. №283 та Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 25.11.93р. №98, Служби безпеки України від 15.11.93р. №118 та Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.93р. №740 "Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14.01.94р. за №8/217.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Положення №614 розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма №РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 до Положення №614.

Підпунктом 5.3 пункту 5 Положення №614 передбачено, що відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: напис "РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ", серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції; назву СГ; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери "ІД"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером написані (надруковані) великі літери "ПН"; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО); назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи "Найменування товару (послуги)", "Вартість о. в." (вартість одиниці виміру), "ПДВ (%)", "Вартість"; рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів по одній операції виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів по здійснених операція виплати), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість; напис "Сума розрахунку (грн., коп.)" та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів); напис "Розрахунок провів", рядок для підпису особи, що здійснює розрахунки; дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

З вищезазначеного слідує, що додані до адміністративного позову первинні документи, а саме: товарний чек від 11.02.2014р. №526, чеки від 15.06.2014р. №б/н, від 18.06.2014р. №б/н, від 19.06.2014р. №б/н, мають ознаки юридичної дефектності.

Також, під час судового розгляду встановлено, що відповідно до Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 23.05.2012 року №13 підзвітною особою ОСОБА_3 вчинено запис у графі «№ документа» - акт №29, в графі «дата документа» - 22.05.2012 року, в графі «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено» - закупка бруса 70 мм* 140мм, в графі «сума» - 1085 грн. Проте підтверджуючих документів (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, тощо) встановленої форми та змісту про придбання цього товару до Звіту не додано. У Звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №15 від 15.06.2012 року підзвітною особою ОСОБА_3 вчинено запис у графі «№ документа» - акт №29, в графі «дата документа» - 22.05.2012 року, в графі «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено» - закупка бруса 70 мм* 140мм, в графі « сума» - 1085 грн. При цьому, встановлено, що у Звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №15 від 15.06.2012 року: у графі «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено» не зазначено найменування суб'єкта господарювання, у якого (чи кому) придбано (повернуто) товар на суму 1085 грн.; господарська операція на суму 1085 грн. не підтверджена жодними первинними документами.

З вищезазначеного слідує, що додані до адміністративного позову первинні документи за 2011-2014 роки мають ознаки юридичної дефектності і відповідно не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

За таких обставин суд вважає, що висновки викладені в Акті №2122/24-12-17-01-18/22848142 від 28.10.2014 року та Акті №11/24-12-17-01-18/22848142 від 13.01.2015 року є правомірними та обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №0025711701 від 11.11.2014 року, №0005682202 від 02.02.2015 року та №0005701701 від 02.02.2015 року винесені Державною податковою інспекцією у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області відповідають вимогам чинного законодавства.

Отже, позивачем не доведено обставини, покладені в основу позову, та, відповідно, не спростовано висновки перевірки відповідачем.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій, а тому суд вважає, що дії та рішення відповідача не суперечать вимогам ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0025711701 від 11.11.2014 року, №0005682202 від 02.02.2015 року та №0005701701 від 02.02.2015 року винесених Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, позивачем при поданні позовної заяви сплачено 182,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25 лютого 2015 року №100.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" також визначено, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Зважаючи на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю, останній повинен сплатити до Державного бюджету України недоплату судового збору за подання даного позову, яка становить 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн.).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,71,94,157,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства по експлуатації індивідуальних гаражів №14 до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя І.В.Маренич

У судовому засіданні 31 березня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 06 квітня 2015 року (05 квітня 2015 року - вихідних день неділя).