Ухвала

від 08.04.2015 по справі 822/477/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/477/15

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

08 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Розсошанська ферма" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області до дочірного підприємства "Розсошанська ферма" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2015 року управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області звернулось в суд із позовом до дочірнього підприємства "Розсошанська ферма" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 3519,84 грн. за листопад-грудень 2014 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року ухвалено адміністративний позов задовольнити повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказує, зокрема, на те, що дочірнім підприємством "Розсошанська ферма" проводилась атестація робочих місць передбачених Списком №2, що в свою чергу виключає можливість нарахування пенсії за пільговими умовами передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу (вх. №5186/15 від 02.04.2015), в яких просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Сторони уповноважених представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається, у відповідності до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, за дочірнім підприємством "Розшошанська ферма" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів" рахується заборгованість по сплаті витрат на виплату та доставку пенсій.

У зв'язку з несплатою в добровільному порядку зазначеної заборгованості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства "Розсошанська ферма" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів" про стягнення сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад-грудень 2014 року в розмірі 3519,84 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3519,84 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що дочірнє підприємство "Розшосанська ферма" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і Прикінцевих положень вказаного Закону несе обов'язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок компенсації витрат Пенсійному Фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою постановою Правління Фонду від 19.12.2003 року № 21-1 (далі по тексту Інструкція).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період із дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства підставою для відшкодування підприємством органам Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

Відповідач є платником страхових внесків, перебуває на обліку в Управлінні, яке проводить виплату пенсії пенсіонерам, які набули стажу роботи для призначення пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області коштів в сумі 3519,84 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Доводи відповідача про те, що проведення атестації робочих місць передбачених Списком №2 виключає можливість нарахування пенсії за пільговими умовами передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Власне, проведення атестації робочого місця передбаченого Списком №2 не звільняє підприємство від обов'язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскарженого рішення суду.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вирішила згідно статті 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Розсошанська ферма" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Проскурів" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Драчук Т. О.

Совгира Д. І.