Рішення

від 07.04.2015 по справі 902/254/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 квітня 2015 р.

Справа № 902/254/15

за позовом :Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,7)

до :Колективного будівельно-монтажного підприємства "БМУ-2" (м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 88а)

про стягнення заборгованості 25 920,67 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : Прилуцька С.В.,

відповідача : Онищук В.А.

ВСТАНОВИВ :

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці подано позов до Колективного будівельно-монтажного підприємства "БМУ-2" про стягнення 25920,67 грн. заборгованості.

Позов мотивовано наступним: в результаті здійснення позивачем перерахунку пенсій громадянам (Деревеньку В.І., Беспенчуку М.Г., Чубарю М.П.) на підставі довідок (№ 18 від 12.12.2012 року; № 29 від 15.11.2011 року, №82 від 26.07.2011 року та №86 від 15.12.2011 року відповідно) виданих відповідачем, які містять недостовірні дані про розмір сум заробітної плати для перерахунку пенсії, мав місце факт переплати по пенсіям на суму 25 920,67 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.03.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/254/15 з призначенням судового засідання на 19.03.2015 року.

03.04.2015 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01/43, в якому останній проти позову заперечує, та просить суд застосувати строк позовної давності до позову.

Ухвалою суду від 19.03.2015 року відкладено розгляд справи на 07.04.2015 року, з об'єктивних причин.

В судове засідання 07.04.2015 року з'явився представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву № 01/43 від 03.04.2015р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Громадянину Деревеньку Василю Івановичу КБМП «БМУ-2» було видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.12.2012 року №18.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці було проведено зустрічну перевірку достовірності нарахованих сум заробітної плати, зазначених в довідці про заробітну плату Деревенька Василя Івановича для обчислення пенсії № 18 від 12.12.2012 року виданих КБМП «БМУ-2», як наслідок складено Акт перевірки підтвердження достовірності нарахованих сум заробітної плати від 24.09.2014 року. За результатами перевірки встановлено, що суми заробітної плати, зазначені у довідках не відповідають сумам заробітної плати, зазначеним у відомостях. Зокрема невірно вказано суми заробітної плати в вересні 1991 року, в період з липня 1994 року по липень 1996 року в довідку включені дивіденди. Враховуючи даний факт, управлінням витребувано нову довідку від 24.09.2014 року №10.

Внаслідок видачі Деревеньку Василю Івановичу недостовірної довідки №18 від 12.12.2012 року для призначення пенсії КБМП «БМУ-2» виникла переплата пенсії за період з 10.01.2013 року по 31.10.2014 року в сумі 3070,18 грн.

Громадянину Беспенчуку Михайлу Гавриловичу КБМП «БМУ-2» було видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 15.11.2011 року № 29.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці було проведено зустрічну перевірку достовірності нарахованих сум заробітної плати, зазначених в довідці про заробітну плату Беспенчука Михайла Гавриловича для обчислення пенсії № 29 від 15.11.2011 року виданих КБМП «БМУ-2» та складено Акт перевірки підтвердження достовірності нарахованих сум заробітної плати від 24.09.2014 року.

За результатами перевірки встановлено, що суми заробітної плати, зазначені у довідках не відповідають сумам заробітної плати, зазначеним у відомостях. Зокрема невірно вказано суми заробітної плати в травні 1993 та 1994 року, в період з червня по грудень 1994 року; в періодах з квітня по травень, з серпня по листопад 1995 року та в січні, березні, квітні 1996 року; в період з 1993 рік по 1996 рік в довідку включені дивіденди. Враховуючи даний факт, управлінням витребувано нову довідку від 24.09.2014 року № 9.

Внаслідок видачі Беспенчуку Михайлу Гавриловичу недостовірної довідки №29 від 15.11.2011 року для призначення пенсії КБМП «БМУ-2» виникла переплата пенсії за період з 14.11.2011 року по 31.12.2014 року в сумі 6325,58 грн.

Громадянину Чубарю Миколі Петровичу КБМП «БМУ-2» було видано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.07.2011 року №82 та від 15.12.2011 року №86.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці було проведено зустрічну перевірку достовірності нарахованих сум заробітної плати, зазначених в довідках про заробітну плату Чубаря Миколи Петровича для обчислення пенсії № 86 від 15.12.2011 року та №82 від 26.07.2011 року виданих КБМП «БМУ-2» та складено Акти перевірки підтвердження достовірності нарахованих сум заробітної плати від 24.09.2014 року та від року.

За результатами перевірки встановлено, що суми заробітної плати, зазначені у довідках не відповідають сумам заробітної плати, зазначеним у відомостях. Враховуючи даний факт, управлінням витребувано нові довідки від 24.09.2014 року №12 та від 12.12.2014 року №15.

Внаслідок видачі Чубарю Миколі Петровичу недостовірних довідок від 26.07.2011 року № 82 та від 15.12.2011 року №86 для призначення пенсії КБМП «БМУ-2» виникла переплата пенсії за період з 21.10.2011 року по рік в сумі 16524,91 грн.

Враховуючи викладене позивач вважає, що відповідачем було завдано шкоду управлінню на загальну суму 25 920, 67 грн.

Позивачем було направлено відповідачу претензії, в яких останній просив відповідача відшкодувати надміру виплачені кошти, які останнім були отримані, про що свідчать поштові повідомлення, копії яких містяться в матеріалах справи, та які залишені без задоволення. (а.с. 25-28)

Непроведення відповідачем відшкодування шкоди в добровільному порядку спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, та зазначив: що з наданих суду актів зустрічної перевірки видно, що до суми обчислення пенсій було помилково включено дивіденди, які були нараховані та виплачені за період з 1991 року по 1996 рік. Тому, внаслідок неправомірних дій відповідача як юридичної особи були неправомірно нараховані і виплачені дивіденди і це стало причиною нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого. Нарахування ж надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат, тобто завдання 25 920, 67 грн. майнової шкоди. Одночасно відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до позову, оскільки, позивачем пропущено строк позовної давності: довідка № 29 видана 15.11.2011 року тому позивач повинен був звернутись в суд не пізніше 15.02.2012 року, а довідка № 82 видана 26.07.2011 року, тому з урахуванням вимог чинного законодавства позивач повинен був звернутися в суд не пізніше та 26.10.2014 року відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти застосування строку позовної давності та зазначив, що строк позовної давності потрібно рахувати з моменту зустрічної перевірки (акту звірки).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як встановлено судом, довідки (№ 18 від 12.12.2012 року; № 29 від 15.11.2011 року, №82 від 26.07.2011 року та № 86 від 15.12.2011 року ) про заробітну плату, Деревенька В.І., Беспенчука М.Г., Чубаря М.П. для подачі до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця, містять недостовірні дані.

Як слідує зі змісту довідок наданих відповідачем, зазначено, що суми заробітної плати були видані для обчислення пенсії (громадянам Деревенько В.І., Беспенчуку М.Г., Чубарю М.П.) на підставі особових рахунків, які знаходяться в архівних справах, а також зазначено, що архівні документи зберігаються на території КБМП БМУ-2 по вул. 600 річчя,17.

Таким чином, судом встановлено, що в результаті здійснення позивачем перерахунку пенсій громадянам Деревеньку В.І., Беспенчуку М.Г., Чубарю М.П. на підставі довідок, виданих відповідачем, які містять недостовірні дані, а саме, включені дивіденди, що має місце факт переплати по пенсіям зазначеним особам на суму 25920,67 грн.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, яка полягає у видачі довідок для перерахунку пенсійних виплат всупереч діючого законодавства України, оскільки, останні містять недостовірні дані.

Факт заподіяння шкоди визначається наявним в матеріалах справи протоколами (індивідуальні перерахунки) надмірної виплати коштів управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці, а тому вказані обставини знаходяться в причинному зв'язку між протиправністю дій та результатом таких дій - настанням негативного наслідку - переплати по пенсіям.

З огляду на викладене, суд вважає, що з боку відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України.

Стосовно строку позовної давності, що була заявлена відповідачем суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст. 260 ЦК України, визначає, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року № 10, частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Судом встановлено, що позивачу про факт порушення свого права стало відомо під час перевірки, що відображено в актах від 24.09.2014 року, в зв'язку з чим строк позовної давності почав свій перебіг з наступного дня після цієї дати - 25.09.2014 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача з позовом в даній справі, ним не пропущено строк позовної давності, внаслідок чого заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача оцінюються судом критично, оскільки, не спростовують правомірності та обґрунтованості заявленого позову.

Враховуючи те, що на момент розгляду спору по суті відповідачем не надано доказів сплати відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів стосовно вищевказаних осіб, то вимоги позивача про відшкодування шкоди внаслідок переплати по пенсіям підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

При розподілі судового збору судом враховано припис, який міститься в п.4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому зазначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного будівельно-монтажного підприємства "БМУ-2" (м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 88а; код ЄДРПОУ 01274202) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,7; код ЄДРПОК 37979905) 25 920,67 грн. боргу.

Стягнути з Колективного будівельно-монтажного підприємства "БМУ-2" (м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 88а; код ЄДРПОУ 01274202) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи