Рішення

від 07.04.2015 по справі 909/212/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р. Справа № 909/212/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-Мікс", юридична адреса: вул. Залізнична, 5-А, смт. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260; вул. Наливайка, 3, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горган Норд", вул. Незалежності,16/2, смт. Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78060

про стягнення заборгованості в сумі 27644,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Андрусяк М.М.-представник, довіреність № 01-15 від 01.01.15р.

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБО-Мікс" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горган Норд" заборгованості в сумі 59103,95 грн., в тому числі 57644,68 грн. основного боргу та 1459,27 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.15. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.03.15. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.15 відкладено розгляд справи на 07.04.15.

Позивач під час розгляду справи подав заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№3331/15 від 24.03.15 та за вх.№3904/15 від 07.04.15. Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№3904/15 від 07.04.15, позивач просив стягнути 27644,68 грн. основного боргу.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18).

Господарський суд подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог приймає до розгляду.

Таким чином, предметом спору даної справи є стягнення 27644,68 грн. основного боргу.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Відповідач в засідання суду не з"явився, натомість направив суду заяву за вх.№3610/15 від 07.04.15 про визнання позовних вимог, в якій визнав заборгованість в сумі 27644,68 грн.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

13.01.14 року між Позивачем (Продавцем) та Відповідачам (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №З-П/14 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця комбікорм, згідно замовлення Покупця ( надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах даного Договору.

Кількість товару є фактичною згідно товаро-транспортних накладних (п.2.1. договору).

Датою поставки товару слід вважати дату виписки товаро-транспортної накланої/ дату проставлення на товаротранспортній накладній Покупцем або уповноваженою Покупцем фізичною чи юридичною особою відмітки про отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 262433,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Відповідно до п.5.1. договору, оплата здійснюється Покупцем згідно рахунку Продавця, в якому вказується точна кількість і вартість товару з ПДВ. Продавець надає Покупцю товарний ліміт на суму 30000 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів (п.5.2. Договору).

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 57644,68 грн.

Станом на день вирішення спору відповідачем частково сплачений основний борг в сумі 30000грн., про що свідчить заява позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх.№3904/15 від 07.04.15, в зв"язку з чим фактична сума боргу становить 27644,68 грн. та визнається відповідачем.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 27644,68 грн. заборгованості за поставлену продукцію обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати слід залишити за позивачем відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№ 3904/15 від 07.04.15р.

Керуючись ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-Мікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горган Норд" про стягнення заборгованості в сумі 27644,68 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горган Норд" (вул. Незалежності,16/2, смт. Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78060, код 36684275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-Мікс" (юридична адреса: вул. Залізнична, 5-А, смт. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260; вул. Наливайка, 3, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код 32465333) - 27644 (двадцять сім тисяч шістсот сорок чотири) грн. 68 коп. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.15

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"