Рішення

від 26.03.2015 по справі 911/131/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р. Справа № 911/131/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-8», смт. Іванків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест», с. Вовчків

про стягнення 123 785 грн. 20 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

представники:

позивач - Чукань В.В. (дов. № б/н від 25.03.2015 року);

Левадний В.В. (дов. № б/н від 24.12.2014 року);

Передній П.С. (дов. № б/н від 25.03.2015 року);

відповідачів - Клінішева М.В. (дов. № 02 від 02.03.2015 року).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 123 785 грн. 20 коп. заборгованості, з яких: 54 600 грн. 00 коп. сума основного боргу по договору № 13/1104-1 від 11.04.2013 р., 56 112 грн. 00 коп. штраф, 1 498 грн. 88 коп. 3% річних, 11 575 грн. 20 коп. інфляційні.

На день розгляду справи сторони не виконали вимог суду викладених в ухвалі від 04.03.2015 року, мирову угоду не подали, позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, відповідач заперечив з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

11.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест» - «Замовником» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-8» - «Підрядник» був укладений договір, відповідно до умов якого відповідач доручає, а Позивач зобов'язується виконати роботи згідно проекту 2012-167 «газопостачання окремо розташованої топкової дитячого садка «Казочка» по вул. Жовтнева. 82 «а», в смт. Красятичі, Поліського району, Київської області.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони погодились, що ціна Договору є твердою та незмінною і визначається на основі ПКД та розрахунків на додаткові витрати, обумовлені ринковими відносинами та складає 84 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ - 20% - 14 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.2 Договору основою для визначення договору є: порядок визначення вартості будівництва згідно ДБН ДІЛ-1-2000; локальний кошторис затверджений в установленому порядку; договірна ціна.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору Відповідач виконав зобов'язання та після підписання Договору перерахував Позивачу аванс в розмірі 35% вартості Договору , що складає - 29 400 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ - 20% - 4 900 грн. 00 коп., про що свідчить виписка з банку за 15.04.2013 року.

Згідно п. 3.3.2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи в термін 10 банківських днів після підписання Сторонами Акту виконаних підрядних робіт.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що робота за цим Договором вважається повністю виконаною після підписання Сторонами Актів виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач виконав комплекс робіт з побудови газопостачання за завданням відповідача, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.12.2013 року підписаного та скріпленого печатками уповноважених представників сторін, копія якого містяться в матеріалах справи. Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що в актах приймання виконаних робіт зазначено не той договір, відповідно до якого виконувались роботи. На виконання вимог суду позивач надав оригінал договору № 13/1104-1 та додатково зазначив, що у акті помилково вказано інший номер договору, що є технічною помилкою, інших договорів мівж сторонами не укладалось.

Разом з тим відповідач виконав свої зобов'язання частково, перерахувавши суму основного боргу після порушення провадження у справі, про що свідчить копія платіжного доручення № 60 від 02.03.2015 року на суму 54 600 грн. 00 коп., тому суд зазначає, що своїми діями відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за договором після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 11 575 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 1 498 грн. 88 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 11 575 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 1 498 грн. 88 коп. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Також позивач посилаючись на п. 5.5 договору просить суд стягнути з відповідача штрафну санкцію у розмірі 0,2 % від суми договору за кожен день прострочення, яка за його розрахунком складає 56 112 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із поданого позивачем розрахунку штрафу вбачається, що нарахована неустойка за період з 01.01.2014 року по 10.12.2014 року за 334 дні, тобто розрахунок складено невірно, неможливо встановити це штраф чи пеня, так як розрахунок здійснювався як пеня, що не відповідає ч. 6 ст. 232 ГПК України.

За таких обставин суд позбавлений можливості в цій частині позову прийняти законне та обгрунтоване рішення, тому відмовляє в задоволенні нарахованого штрафу.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест» (07044, Київська область, Поліський район, с. Вовчків, вул. Жовтнева, буд. 36, код 36421263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-8» (07200, Київська обл., смт. Іванків, вул. Щорса, буд. 32, код 32783541) - 1 498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) грн. 88 коп. трьох відсотків річних, 11 575 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення 54 600 грн. 00 коп. основного боргу.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована