Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/2693/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/2693/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Преси-Одісей»

про стягнення 86 290, 18 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Виноградова О.В.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Преси-Одісей» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 86 290, 18 грн., з якої: 80 136, 36 грн. - основний борг, 2 830, 79 грн. - інфляційні втрати, 2 987, 46 грн. - пеня, 335, 57 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 030112/70 поставки продукції періодичного друкованого засобу масової інформації від 03.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.02.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 26.02.2015 р. судом оголошувалась перерва до 19.03.2015 р.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідача неодноразово був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.04.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Преси-Одісей» укладено договір № 030112/70 поставки продукції періодичного друкованого засобу масової інформації, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується передати продукцію періодичного друкованого засобу масової інформації у власність відповідача для її подальшої реалізації споживачами через мережу розповсюдження відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.5 договору, передача та прийняття продукції по кількості та якості відбувається представниками сторін та оформлюється згідно з видатковою накладною (накладних) шляхом її підписання відповідними представниками та скріплення печатками сторін. Всі претензії щодо кількості та якості продукції під час її приймання оформлюються відповідним актом, який підписується представниками сторін та скріплюється печаткою відповідача і підписується представником перевізника позивача. Відповідач зобов'язаний в день виявлення невідповідності продукції по кількості та/або якості повідомити позивача засобами факсимільного, або телефонного зв'язку про це та направити один екземпляр відповідного акту рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до поштових реквізитів вказаних в даному договорі. При відправленні зазначеного в даному пункті акту відповідач зобов'язаний додати ярлик пачки в якій була виявлена неякісна та/або некількісна продукція, в разі якщо недостача являється наслідком некомпетентності стандартної упаковки. Позивач зобов'язаний розглянути акт протягом 7 днів після його отримання та, при наявності належним чином оформленого акту та ярлика пачки, задовольнити претензії відповідача шляхом додаткової поставки, заміни неякісних екземплярів або шляхом зменшення розміру боргу відповідача за продукцію.

Повернення частини продукції (ремісійних лімітів) відповідачем позивачу можливо в межах та строках визначених у відповідному додатку, який є невід'ємною частиною даного договору. Але в будь-якому разі, якщо на протязі 3-місяців ремісійні ліміти будуть більше ніж 30 %, позивач має право зменшити обсяг поставки видань без узгодження з відповідачем (п. 2.7. договору).

Згідно п. 2.8. договору, за повернення відповідачем ремісійних лімітів позивачу несе відповідальність відповідач, який самостійно формує та здійснює повернення на протязі 30 днів з дня закінчення продажу видань. Сторони можуть домовитися про повернення непроданих видань, одночасно з відвантаженням наступних.

У відповідності до п. 2.13 договору, підставою для зменшення боргу відповідача перед позивачем на суму ремісійних лімітів може бути лише фізичне отримання позивачем ремісійних лімітів, та накладної на повернення на них з конкретною інформацією щодо найменувань видань, їх номерів, кількості, ціни відвантаження та загальної вартості ремісійних лімітів.

Умовами п. 3.1 договору визначено, що термін та порядок оплати за продукцію здійснюється відповідачем відповідно до умов, визначених у відповідному додатку до даного договору.

Відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу належні платежі відповідно до умов даного договору (підпункт 4 п. 4.2 договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що у випадку порушення сторонами своїх зобов'язань щодо оплати даного договору винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р. якщо по закінченню строку дії даного договору сторони не мають претензій одна до одної, то даний договір автоматично продовжується на кожний наступний строк, рівний терміну даного договору і на тих же умовах, які передбачені даним договором (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.4 договору, всі листування та направлення документів між сторонами з приводу даного договору повинні відбуватись рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо інше не обумовлено між сторонами.

01.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Преси-Одісей» укладено додаток № 5 до договору № 030112/70 поставки продукції періодичного друкованого засобу масової інформації від 03.01.2012 р. відповідно до умов якого оплата здійснюється у вигляді безготівкових розрахунків шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок позивача протягом 7 (семи) банківських днів з дня закінчення строку повернення ремісійних лімітів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 768 600, 45 грн., що підтверджується видатковими накладними (98 штук), які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 451 213, 37 грн., що підтверджується звітом про дебетові і кредитні операції по рахунку № 26009053116830 позивача та повернув товар на суму 237 250, 72 грн., в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 80 136, 36 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист № С-0406/1 від 04.06.2014 р., в якому позивач просить розглянути даний лист протягом 3 днів з дня отримання та перерахувати суму боргу на розрахунковий рахунок позивача до 20.06.2014 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 0869 від 11.06.2014 р. (копія в матеріалах справи).

Листом від 12.01.2015 р. № С-1201/1 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням розглянути даний лист протягом 3 днів з дня отримання та перерахувати суму боргу на розрахунковий рахунок позивача до 20.01.2015 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 3895 від 13.01.2015 р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач на зазначені вище листи відповіді не надав, оплату заборгованості не провів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості у розмірі 80 136, 36 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 987, 46 грн. - пені, 335, 57 грн. - 3 % річних та 2 830, 79 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 030112/70 поставки продукції періодичного друкованого засобу масової інформації від 03.01.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором поставки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставив відповідачеві товар на загальну суму 768 600, 45 грн., який прийнятий останнім по видатковим накладним без зауважень.

Однак відповідач оплати поставленого товару в повному обсязі не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 030112/70 поставки продукції періодичного друкованого засобу масової інформації від 03.01.2012 р. та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 80 136, 36 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 987, 46 грн. - пені, 335, 57 грн. - 3 % річних та 2 830, 79 грн. - інфляційних втрат.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Так, згідно зі статтю 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 987, 46 грн. - пені, 335, 57 грн. - 3 % річних та 2 830, 79 грн. - інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Преси-Одісей» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, буд. 21, ідентифікаційний код - 36994304), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ» (03680, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44, ідентифікаційний код - 33777785) 80 136 (вісімдесят тисяч сто тридцять шість) грн. 36 коп. - заборгованості, 2 987 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 46 коп. - пені, 335 (триста тридцять п'ять) грн. 57 коп. - 3% річних, 2 830 (дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 79 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 10.04.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.