Рішення

від 07.04.2015 по справі 914/751/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015 р. Справа№ 914/751/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп», м. Львів

про: стягнення 44 282 грн. 47 коп. заборгованості за Договором на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 04/02/13 НВ від 04.02.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: Луцюк Н.Д. (довіреність №06/01 від 13.01.2015 р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра» до Приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп» про стягнення 44 282 грн. 47 коп. заборгованості за Договором на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 04/02/13 НВ від 04.02.2013 року.

Ухвалою суду від 10.03.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.04.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 04/02/13 НВ від 04.02.2013 року в частині оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав через канцелярію суду довідку (вх.№14265/15 від 07.04.2015 р.) про відсутність в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та відсутність рішення цих органів з такого спору, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 10.03.2015 року не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Іскра» (Перевізник) та Приватним підприємством «Гарант Кепітал Груп» (Експедитор) укладено Договір №04/02/13HR на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (Договір), відповідно до п.1.1. якого Перевізник у межах даного договору надає послуги по організації перевезення вантажним транспортом, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних переведень, Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні.

Згідно з п.1.2. Договору перевезення вантажу здійснюється на підставі Замовлення, форма якого встановлена та узгоджена Сторонами.

Як зазначив позивач у позовній заяві, після підписання Договору між сторонами було погоджено транспортне Замовлення в сполученні м. Ennezat (Франція) - м. Київ (Україна).

Вартість перевезення вантажу згідно Замовлення та погодженого сторонами Акту виконаних робіт №ТІ-0000209 від 13.02.2013 р. становить 32557,35 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім гривень 35 коп.), в тому числі ПДВ.

Акт підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений їхніми печатками.

Відповідно до Договору відповідач повинен оплатити послуги протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання від Перевізника товарно-транспортної документації, передбаченої п.2.5. Договору.

28.02.2013 р. відповідачу були надіслані оригінали наступних документів:

- Договір №04/02/13HR від 04.02.2013 р.;

- Рахунок-фактура № ТІ-0000209 від 13.02.2013 р.;

- Акт № ТІ-0000209 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.02.2013 р.;

- Міжнародна товарно-транспортна накладна № 2 від 06.02.2013 р.

Факт відправлення зазначених документів відповідачу підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача від 27.02.2013, списком поштових відправлень № 149 від 28.02.2013 р. та фіскальним чеком №7048 від 28.02.2013 р.

З урахуванням того, що термін надходження пошти від відправника до адресата складає до семи календарних днів, датою надходження документів до позивача слід вважати 08.03.2013 р. Отже, датою виникнення заборгованості відповідача перед позивачем слід вважати 24.03.2013 р., через 15 календарних днів після отримання оригіналів документів до оплати.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг в сумі 1500,00 грн., що підтверджується банківською випискою №238 від 17.05.2013 р.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 31057,35 грн.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 31057,35 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 9116,80 грн. інфляційних втрат, 1854,21 грн. 3 % річних та 2254,11 грн. пені.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких доказів не повідомив.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ч. 2 ст. 307 ГК України).

Між сторонами виникли договірні зобов'язання на підставі Договору на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 04/02/13 НВ від 04.02.2013 року.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

У свою чергу відповідач своїх зобов'язань за Договором щодо повної оплати вартості наданих позивачем послуг не виконав.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата за послуги проводиться Експедитором шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання від Перевізника товарно-транспортної документації, передбаченої в п.2.5 даного Договору. У випадку невиконання Перевізником в повному обсязі вимог цього Договору і завдання збитків Експедитору, останній має право затримати здійснення оплати Перевізнику до повного вирішення питань, пов'язаних із відшкодування збитків, яких було завдано Експедитору та сплати йому штрафних санкцій згідно даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи Акт № ТІ-0000209 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.02.2013 р. на суму 32557,35 грн. підписаний представниками обох сторін без зауважень та скріплений їхніми печатками.

28.02.2013 р. відповідачу було надіслано всю товарно-транспортну документацію, передбачену п.2.5. Договору.

Однак, всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач здійснив лише часткову оплату наданих позивачем послуг в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується банківською випискою №238 від 17.05.2013 р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що за порушення строків оплати Експедитор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 31057,35 грн. основного боргу, 9116,80 грн. інфляційних втрат, 1854,21 грн. 3 % річних та 2254,11 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 307 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника - Приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп» (79038, м. Львів, вул. Шевченка, 120Г; код ЄДРПОУ 37740869) на користь стягувача - Публічного акціонерного товариства «Іскра» (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14; код ЄДРПОУ 00214244) 31057,35 грн. основного боргу, 9116,80 грн. інфляційних втрат, 1854,21 грн. 3 % річних, 2254,11 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.04.2015 р.

Суддя Кидисюк Р.А