Рішення

від 08.04.2015 по справі 916/843/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2015 р.Справа № 916/843/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "220";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "CХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" ;

про стягнення 8331,29грн.;

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "220" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "CХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" заборгованості за договором поставки №17/32 від 28.02.2013р. у сумі 8331,29 грн. у тому числі 3425,49грн. основного боргу, 768,45грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4137,35грн. інфляції.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

28.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "220" (позивач, ТОВ "Торговий Дім "220") та Товариством з обмеженою відповідальністю "CХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (відповідач, ТОВ "CХІД БІЗНЕС ЦЕНТР") укладений договір поставки №17/32 за яким позивач зобов'язався поставляти відповідачу товари, а відповідач зобов'язався приймати товари та сплачувати їх вартість.

Договір поставки №17/32 був укладений між сторонами у спрощений спосіб шляхом обміну первинними документами (видатковими накладними, підписаними уповноваженими особами сторін), які містили всі істотні умови договору поставки.

На виконання домовленостей між сторонами позивач поставив відповідачу товарів на загальну суму 51069,39грн. за видатковими накладними №1504 від 23.07.2013р., №1524 від 24.07.2013р., №1650 від 26.07.2013р., №2109 від 19.08.2013р., №2397 від 30.08.2013р., №4203 від 31.10.2013р., №1719 від 31.03.2014р. та №4119 від 16.07.2014р. (копії в матеріалах справи).

Відповідачем було сплачено 47643,90грн. (сплачено 20700,00грн. та повернуто товару на суму 26943,09грн.), у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 3425,49грн.

18.11.2014р. за вих.№231 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу, однак відповіді не отримав.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача 768,45грн. відсотків за користування чужими коштами, 4137,35грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2013р. між позивачем та відповідачем укладений договір поставки №17/32 за яким позивач зобов'язався поставляти відповідачу товари, а відповідач зобов'язався приймати товари та сплачувати їх вартість. Договір поставки №17/32 був укладений між сторонами у спрощений спосіб шляхом обміну первинними документами (видатковими накладними, підписаними уповноваженими особами сторін), які містили всі істотні умови договору поставки.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідачем було погашено боргу на загальну суму 47643,90грн., (сплачено 20700,00грн. та повернуто товару на суму 26943,09грн.), у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у сумі 3425,49грн.

Відповідач своїх зобов'язань за договором своєчасно та у повному обсязі не виконав у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогою про стягнення вартості поставленого товару.

Враховуючи не виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару у сумі 3425,49грн. позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 768,45грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4137,35грн. інфляції слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.265 Господарського суду України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт отримання товару відповідачем по видатковими накладними є підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 768,45грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 4137,35грн. інфляції (розрахунок в матеріалах справи), обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Станом на день розгляду справи відповідач документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "220" обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю у сумі 8331,29 грн. у тому числі 3425,49грн. основного боргу, 768,45грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4137,35грн. інфляції.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "CХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (65000, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, офіс 30, код ЄДРПОУ 35115285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "220" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Енгельса, 3-З, код ЄДРПОУ 38485947) 3425/три тисячі чотириста двадцять п'ять/грн. 49коп. основного боргу, 768/сімсот шістдесят вісім/грн. 45коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4137/чотири тисячі сто тридцять сім/грн. 35коп. інфляції, 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10 квітня 2015 р.

Суддя Н.О. Горячук