Рішення

від 07.04.2015 по справі 917/301/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р. Справа № 917/301/15

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094

до Колективного підприємства "Фірма "Телефон-Сервіс " , вул.60 років Жовтня, 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

про стягнення грошових коштів у сумі 96904,44 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Ребрик С.М.

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та оголосив дату складання повного рішення (ст.85 ГПК України).

Суть спору : розглядається позовна заява стягнення 96904,44 грн. боргу за договором банківського обслуговування б/н від 15.04.2011 року, з яких: 52000,00грн. основного боргу, 30160,01 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 9614,43 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 5130,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає , з підстав викладених у позовній заяві та надав додаткові докази по справі.

Відповідач явку представника у засідання не забезпечив. Ухвала суду від 23.02.2015 р., що направлялася відповідачу за адресою, вказаною у позові та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.справи 73-74), який на вимогу суду наданий позивачем, повернулася до суду з відміткою поштової установи: "За закінченням терміну зберігання".

Таким чином, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки. Судом відкладався розгляд справи для належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду та надання можливості надати пояснення стосовно спору.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

15.04.2011 р. Колективним підприємством «Фірма «Телефон-Сервіс» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів і відбитка печатки(арк. спр. 29).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг (Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 15.04.2011р. (Далі - договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002060309313 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 умов - при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг", банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

За змістом ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як вбачається з п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

У відповідності до п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплату процентів та винагороди.

За п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку передбаченому "Умовами і правилами надання банківських послуг", у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Згідно з п. 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг".

В матеріалах справи міститься довідка про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/150129145903 від 29.01.2015 р., з якої вбачається, що відповідачу встановлено кредитний ліміт станом на:

18.04.2011 р. в розмірі 4700,00 грн.

23.05.2011 р. в розмірі 10000,00 грн.

16.09.2011 р. в розмірі 40000,00 грн.

04.02.2013 р. в розмірі 50000,00 грн.

13.03.2013 р. в розмірі 52000,00 грн.

01.03.2014 р. в розмірі 10000,00 грн.

02.03.2014 р. та 18.04.2014 р. 0,00 грн. (а.с. 45).

Про видачу відповідачу коштів в розмірі кредитного ліміту свідчить банківська виписка з 01.02.2014 р. по 21.01.2015 р. (а.с. - 49).

У відповідності до п. 3.2.1.4.1. Умов, який визначає порядок розрахунків клієнта, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню") розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашениям кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1., 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому порядку (п. 3.2.1.4.3 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.9 Умов передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Клієнт сплачує банку винагороду за використання лімітів відповідно до п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягнути зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн. (пункт 3.2.1.4.4. Умов). Пунктом 3.2.1.4.5. передбачено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання кредитом згідно п. 3.2.1.4.4.

Згідно п. 3.2.1.2.3.4. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, банк має право змінити умови кредитування та вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

У відповідності до 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2. 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8. 3.2.1.2.2.3. 3.2.1.2.3.4. винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4. 3.2.1.4.5. 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач не виконав належним чином умови договору щодо повернення отриманих коштів, тому виникла заборгованість. Так, згідно розрахунку (а.с. - 46-48) станом на 21.01.2015 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 96904,44 грн., з яких: 52000,00 грн. основного боргу, 30160,01 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 9614,43 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 5130,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 23.10.2014 р. (а.с. - 51), в якій вимагав погасити прострочену заборгованість у повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору (докази відправки цінним листом в матеріалах справи, а.с. -52-53).

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (глава 71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор вправі вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заборгованості за спірним договором в загальному розмірі 96904,44 грн. (станом на 21.01.2015 року), в т.ч. 52000,00 грн. заборгованості за кредитом, 30160,01 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 9614,43 грн. пені та 5130,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом підтверджується матеріалами справи, відповідні розрахунки перевірені судом з урахуванням "Тарифів Банку" (а.с. 46-48).

Доказів повернення позивачу отриманих коштів відповідачем не надано, обставини, на які посилається позивач не спростовані будь-якими доказами, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення основного боргу.

Крім того, приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, відповідачем не надано суду будь-яких доказів оплати процентів за користування кредитом, які передбачені п. 3.2.1.4 Умов, вимоги позивача про стягнення 30160,01 грн. процентів та 5130,00 грн. заборгованості по комісії, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стягнення пені узгоджено сторонами в п. 3.2.1.5.1. Договору.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами встановлено інший строк нарахування пені, що не суперечить зазначеній вище нормі ГК України. Так, згідно п. 3.2.1.5.4. Договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3 здійснюється на протязі 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконаним.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені, оскільки строк та розмір нарахування відповідає чинному законодавству умовам Договору, тому, позов в цій частині - задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Фірма "Телефон-Сервіс " , вул.60 років Жовтня, 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 21069421) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, поштова адреса: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 52000,00 грн. основного боргу, 30160,01 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом; 9614,43 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 5130,00 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1938,09 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя