Постанова

від 07.04.2015 по справі 910/21597/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа№ 910/21597/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від Прокуратури міста Києва : Вацьківська І.В.- прокурор відділу;

Від позивача: Захарченко К.П.-юрист;

Глобенко Л.В.- юрист;

Від відповідача-1: Червонописька Л.А.-юрист;

Від відповідача-2: не з'явився;

Від відповідача-3: Кошелєва М.О.-представник;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Школяр" Дарницького району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2015

у справі № 910/21597/14 (головуючий суддя Бондарчук В.В., судді: Нечай О.В., Отрош І.М.)

за позовом Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в особі Київської міської ради

до 1. Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації

2. Комунального підприємства "Школяр" Дарницького району міста Києва

3. Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Школяр" Дарницького району міста Києва, Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про:

- визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 284 від 15.01.2013, яке знаходиться у ДНЗ № 774 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-В укладеного між Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Школяр" та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації;

- зобов'язання Комунального підприємства "Школяр" звільнити (повернути) орендоване нежитлове приміщення дошкільного навчального закладу № 774 в м. Києві на вул. Вербицького, 9-В.

Позовні вимоги обґрунтовані використанням відповідачем орендованого приміщення для діяльності не пов'язаної з навчально-виховним процессом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 позовні вимоги Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено.

Визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення № 284 від 15.01.2013, яке знаходиться у ДНЗ № 774 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-В, укладеного між Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Школяр" та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Зобов'язано Комунальне підприємство "Школяр" звільнити (повернути) орендоване нежитлове приміщення дошкільного навчального закладу № 774 в м. Києві на вул. Вербицького, 9-В.

Присуджено до стягнення з Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації до Державного бюджету України 406, 00 грн - судового збору.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Школяр" Дарницького району міста Києва до Державного бюджету України 406, 00 грн - судового збору.

Присуджено до стягнення з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до Державного бюджету України 406, 00 грн - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Комунального підприємства "Школяр" Дарницького району міста Києва у справі №910/21597/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 розгляд справи відкладено на 07.04.2015.

06.04.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 07.04.2015 представники прокуратури, позивача та відповідачів -1,-2 надали свої пояснення по справі.

Представник відповідача-2 в судове засідання 07.04.2015 не з"явився, причини неявки суду невідомі.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015, 17.03.2015 у справі № 910/21597/14 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-2.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 7 та статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (із змінами та доповненнями), на виконання рішення Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві", рішення Київської міської ради від 28.10.2010 N 183/4995 "Про окремі питання організації управління районами в м. Києві" в межах функцій органу місцевого самоврядування, зокрема затверджено перелік підприємств організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, згідно з додатками 1 - 10 до цього розпорядження.

Розпорядженням Дарницької районної в міста Києві державної адміністрації від 14.01.2013 № 9 "Про продовження строку дії договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва у Дарницькому районі" продовжено строк дії договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 154, 67 кв.м. на вул. Вербицького, 9-В з Комунальним підприємством "Школяр" на 2 роки 364 дні та встановлено орендну плату в розмірі 1, 0 грн. на рік..

15.01.2013 р. між Дарницькою районною в міста Києві державної адміністрації (далі-орендодавець), Комунальним підприємством "Школяр" Дарницького району міста Києва (далі-орендар) та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі-балансоутримувач) укладено договір № 284 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, умовами якого передбачено, що орендодавець за погодженням постійної комісії Київради з питань власності (протокол від 18.12.2012 № 138 п.1.2.10.1.), розпорядженням Дарницької районної в міста Києві державної адміністрації від 14.01.2013 р. № 9 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Вербицького, 9-В під приміщення структурного підрозділу Комунального підприємства "Школяр" для здійснення статутної діяльності.

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є:

- нежиле приміщення, загальною площею 154, 67 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 154, 67 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину даного договору.

Згідно п. 2.2. договору, вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим актом оцінки нерухомого та іншого окремого індивідуального визначеного майна станом на 31.04.2012 р. становить 1 248 500, 00 грн.

Пунктом 2.4. зазначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що користування об'єктом оренди (згідно графіку, є додатком до рахунку орендної плати) орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250, та визначена у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п.4.1. договору, орендодавець зобов'язаний протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується повноважним представником орендодавця, орендаря та балансоутримувача.

У разі відмови орендаря від підписання акта приймання-передачі договір припиняє свою дію.

Даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.01.2013 до 31.03.2015 (п. 9.1. договору).

15.01.2013 Дарницькою районною в міста Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Школяр" Дарницького району міста Києва та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації складено акт приймання - передачі нерухомого майна, відповідно до п.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування згідно з договором оренди від 15.01.2013 р. № 284 нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 154, 67 кв.м., розташоване за адресою: вул. Вербицького, 9-В.

25.09.2014 прокуратурою Дарницького району міста Києва винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, відповідно до п. 1 якої, постановлено провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в Управлінні освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації; загальноосвітніх та дошкільних начальних закладах району.

Як вбачається з акту обстеження Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 29.09.2014 , нежитлове приміщення загальною площею 154, 67 кв.м. є приміщенням дошкільного навчального закладу №774, яке використовується Комунальним підприємством "Школяр" для розміщення бухгалтерії.

Зазначене також підтверджується висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 02/04/33/89 В від 07.05.2010.

Відповідно до п. 3.2. статуту Комунального підприємства "Школяр", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) від 14.02.2013 р. № 199, основними напрямками діяльності підприємства є:

- виробництво, збереження та реалізація кулінарних, кондитерських виробів та напівфабрикатів, розвиток сфери громадського харчування загальноосвітніх навчальних закладів;

- реалізація гарячих страв, холодних закусок та напоїв;

- комерційна, торговельна, торговельно-закупівельна, постачально-збутова та посередницька діяльність, оптово-роздрібна реалізація продукції власного та невласного виробництва;

- сприяння організаціям та підприємствам району в організації виставок, ярмарків товарів, робіт та послуг громадського харчування;

- пошук потенційних постачальників та партнерів та оформлення торгових угод з предмета діяльності підприємства;

- інша торгово-посередницька, комерційна та благодійна діяльність в межах, визначених чинним законодавством та даним статутом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що приміщення використовується відповідачем-2 для діяльності не пов'язаної з навчально-виховним процесом, що перешкоджає у створенні належних умов для здобуття дошкільної освіти, а тому просить суд:

- визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення № 284 від 15.01.2013 р., яке знаходиться у ДНЗ № 774 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-В, укладеного між Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Школяр" та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації;

- зобов'язати Комунальне підприємство "Школяр" звільнити (повернути) орендоване нежитлове приміщення дошкільного навчального закладу № 774 в м. Києві на вул. Вербицького, 9-В.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачає вимогу, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до п.2.5.постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших

Згідно з п.2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту", дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту" майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" визначено, що дошкільний навчальний заклад: задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти; забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти; створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей; здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім'єю; є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку; додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу; здійснює інші повноваження відповідно до статуту дошкільного навчального закладу.

Таким чином, використання приміщень дитячого навчального закладу з іншою метою, ніж здобуття дітьми дошкільної освіти, перешкоджає у створенні належних умов для здобуття дошкільної освіти.

Крім того, відповідно до п. 1.12 Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2013 № 678 здача в оренду території, будинків, приміщень, будівель, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншим юридичним та фізичним особам для використання в цілях, що не пов'язані з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку,що на момент вчинення правочину сторонами не дотримано вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 284 від 15.01.2013, яке знаходиться у ДНЗ № 774 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-В, укладеного між Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Школяр" та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та зобов'язання Комунального підприємства "Школяр" звільнити (повернути) орендоване нежитлове приміщення дошкільного навчального закладу № 774 в м. Києві на вул. Вербицького, 9-В є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів здійснення відповідачем діяльності, пов"язаної з навчально-виховним процесом, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Школяр" Дарницького району міста Києва залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 у справі № 910/21597/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/21597/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко