Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/2521/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015№910/2521/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2521/15-г

за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Естрелла», м. Київ,

про стягнення 96 716,79 грн.,

за участю представників:

позивача - Карпінського С.В. (довіреність від 18.04.2014 №174/11.5.2);

відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Естрелла» (далі - Товариство): 77 422,94 грн. заборгованості за кредитом, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 18.11.2013 №30.59/13-М545 (далі - Договір); 6 901,85 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 10 128,25 грн. простроченої заборгованості зі сплати процентів; 544,50 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 355,60 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 60,10 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів; 40,46 грн. 3% річних за прострочення повернення кредиту; 755,48 грн. втрат від інфляції за порушення зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом; 507,61 грн. втрат від інфляції за порушення зобов'язань щодо сплати кредиту, а всього 96 716,79 грн.

Позов мотивовано тим, що: Банк належним чином виконав умови Договору та надав Товариству кредит у сумі 95 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.11.2013 № 45166 на суму 95 000 грн.; відповідач зобов'язання щодо погашення кредиту не виконав та перерахував Банку грошові кошти в сумі 10 675,21 грн.; 17.12.2014 Банк надіслав Товариству лист-вимогу від 08.12.2014 №1295/123-2, в якому вимагав достроково повернути кредит у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору; Товариство відповідь на лист Банку не надало та грошові кошти не перерахувало.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2015 порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 06.04.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав; вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 06.04.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013 Банком (кредитор) і Товариством (позичальник) укладено Договір, за умовами якого:

- Банк на умовах Договору зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 95 000 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку кредит до 17.11.2017, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені Договором (пункти 1.1, 3.1 та 3.2 Договору);

- спосіб повернення кредиту та процентів: щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту та сплати процентів (пункт 3.4 Договору);

- кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів у валюті на рахунок позичальника. Днем видачі кредиту вважається день перерахування коштів на рахунок (пункт 3.9 Договору);

- за користування кредитом позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 29% (пункт 4.1 Договору);

- нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з дати надання кредиту до дня повного його повернення (день повернення не враховується) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за фактичну кількість календарних днів користування кредитом (пункту 4.5 Договору);

- позичальник передає Банку право на щомісячне списання платежу (щомісячний платіж за кредитом + проценти) відповідно до графіку з метою повернення кредиту, сплати процентів, нарахованих за кредитом, в дату, яка вказана в пункті 3.5 Договору (18 число кожного місяця), шляхом договірного списання коштів з рахунку позичальника відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.7 Договору);

- позичальник зобов'язаний забезпечити наявність на рахунку суми, що є не меншою, ніж розмір платежу за графіком у валюті кредиту (пункт 4.9 Договору);

- Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, зокрема, у випадку невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору, затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за кредитом щонайменше на один календарний місяць (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 Договору);

- Банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення Банку з вимогою дострокового повернення (підпункт 5.2.2 пункту 5.2 Договору);

- позичальник зобов'язаний сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в строки та у порядку передбаченому Договором (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 Договору);

- позичальник зобов'язаний здійснити дострокове повернення кредиту у випадках передбачених підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 Договору протягом 30 календарних днів з дати відправлення Банком відповідної вимоги (підпункт 5.3.6 пункту 5.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печаткою Банку діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі (пункт 8.11 Договору).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 345 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином виконав умови Договору та надав Товариству кредит у сумі 95 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.11.2013 № 45166 на суму 95 000 грн.

Відповідач зобов'язання щодо погашення кредиту не виконав та перерахував Банку грошові кошти в сумі 10 675,21 грн.

Станом на 08.12.2014 заборгованість Товариства за кредитом склала 4 027,77 грн., а за процентами - 6 043,60 грн.

17.12.2014 Банк надіслав Товариству лист-вимогу від 08.12.2014 №1295/123-2, в якому вимагав достроково повернути кредит у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору. Факт надіслання названого листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 17.12.2014 та фіскальним чеком від 17.12.2014 № 7323.

Товариство відповідь на лист Банку не надало та належним чином не відреагувало.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем щодо погашення кредиту та процентів складає: 77 422,94 грн. (поточна заборгованість з кредиту); 6 901,85 грн. (прострочена заборгованість з кредиту); 10 128,25 грн. (прострочена заборгованість зі сплати процентів).

Відповідач суму заборгованості щодо кредиту та відсотків у добровільному порядку не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 84 324,79 грн. (77 422,94 грн. + 6 901,85 грн.) та 10 128,25 грн. боргу за відсотками є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача: 60,10 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів; 40,46 грн. 3% річних за прострочення повернення кредиту; 755,48 грн. втрат від інфляції за прострочення сплати процентів; 507,61 грн. втрат від інфляції за прострочення повернення кредиту; 355,60 грн. пені за прострочення погашення кредиту та 544,50 грн. пені за прострочення сплати процентів.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов Договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобов'язань.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає: 60,10 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів; 40,46 грн. 3% річних за прострочення повернення кредиту; 755,48 грн. втрат від інфляції за прострочення сплати процентів; 507,61 грн. втрат від інфляції за прострочення повернення кредиту; 355,60 грн. пені за прострочення погашення кредиту та 544,50 грн. пені за прострочення сплати процентів.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи щодо судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Естрелла» (03065, м. Київ, бульвар І.Лепсе/Академіка Каблукова, буд. 51/16; ідентифікаційний код 37313005) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26; адреса для листування: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 16/15; ідентифікаційний код 14359319): 77 422 (сімдесят сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 94 коп. поточного боргу за кредитом; 6 901 (шість тисяч одну) грн. 85 коп. простроченого боргу за кредитом; 10 128 (десть тисяч сто двадцять вісім) грн. 25 коп. боргу за відсотками; 60 (шістдесят) грн. 10 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів; 40 (сорок) грн. 46 коп. 3% річних за прострочення повернення кредиту; 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 48 коп. втрат від інфляції за прострочення сплати процентів; 507 (п'ятсот сім) грн. 61 коп. втрат від інфляції за прострочення повернення кредиту; 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн. 60 коп. пені за кредитом; 544 (п'ятсот сорок чотири) грн. 50 коп. пені за відсотками та 1 934 (одну тисячу дев'ятсот тридцять чотири) грн. 34 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2015.

Суддя О. Марченко