Постанова

від 07.04.2015 по справі 819/560/15-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/560/15-a

07 квітня 2015 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

за участю представників:позивача Гордія В. С., відповідача - Качор В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Баворівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до Тернопільської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Баворівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області звернувся до суду із адміністративним позовом до ТО ДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області у якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2014 р. № Ю-56030-17 на суму 21212,36 грн.

Вважає, що відповідачем протиправно, всупереч змісту рішень № 0010291705 та № 0010301705 від 28.03.2014 р. про штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, їх не звернуто до примусового виконання. Внаслідок цього сума заборгованості податковим органом зарахована до недоїмки та на неї нараховані штраф і пеня.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, скасувати оскаржену вимогу. Крім того, звернув увагу на те, що податковим органом проводилась перевірка та виявлені факти самовільного захоплення земель на території сільської ради. Відтак, стягнення земельного податку на користь ради надало би можливість погашення боргу зі сплати єдиного соціального внеску.

Представник відповідача проти позову заперечував. Вважає, що оспорену вимогу винесено правомірно та у відповідності до вимог законодавства. Надала суду письмові заперечення. Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, якими врегульовано спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Баворівська сільська рада Тернопільского району Тернопільської області перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

ТО ДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, внаслідок несплати самостійно узгоджених сум з єдиного соціального внеску на підставі поданих розрахунків з єдиного соціального внеску винесено рішення від 18.10.2014 р. № 0069541705, № 0069551705, № 0069521705, № 0069511705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У результаті несплати сум, зазначених у цих рішеннях станом на 05.12.2014 р. (на дату винесення оспореної вимоги) заборгованість позивача з єдиного соціального внеску становила 21212,36 грн., в тому числі недоїмка - 17528,08 грн., штраф - 2966,37 грн., пеня - 717,92 грн.

Наявність такої суми заборгованості підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного соціального внеску за 2014 р., та не заперечується сторонами, а відтак, не підлягає додатковому доказуванню в силу ч. 3 ст. 72 КАС України.

16.12.2014 р. Баворівська сільська рада не погодившись із такою вимогою, звернулася зі скаргою до Начальника головного управління ДФС у Тернопільській області.

14.01.2015 р. Баворівська сільська рада отримала рішення про результати розгляду скарги №3/9/19-0010- 01-06/189 від 12.01.2015 р. та не погодившись із відмовою у задоволенні скарги звернулась у порядку адміністративного оскарження до ДФС України.

Рішенням від 12.02.2015 р. № 3293/5/99-99-10-10-0715 у задоволенні цієї скарги було відмовлено.

Не погодившись із такими рішеннями, позивачем було оскаржено вимогу 05.12.2014 р. № Ю-56030-17 до суду.

Ч. 1 ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464 - VI (Закон N 2464 - VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок, відповідно до ст. 7 цього Закону нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

П. 4.1 ст. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

За правилами п. 8 ст. 9 Закону N 2464-УІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464-УІ передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону N 2464-УІ встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 8 ст. 9 цього Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітнім періодом є календарний місяць.

П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464-УІ передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

За змістом ч. 3, ч. 11 ст. 25 Закону України N 2464-УІ суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України N 2464-УІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати на кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону України N 2464-УІ нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно п. 7.1, п. 7.2 розділу УІІ Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону України N 2464-УІ. Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України N 2464-УІ до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у розмірах передбачених цією Інструкцією.

Матеріалами справи встановлено та знайшло своє підтвердження в судовому засіданні що Баворівська сільська рада протягом 2013-2014 років подавала звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом також встановлено, та підтверджується інформацією з картки особового рахунку Баворівської сільської ради за платежем «єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності» за 2013 - 2014 р., що самостійно узгоджені суми платником сплачувались несвоєчасно, тобто, за межами строку, встановленого п. 8 ст. 9 Закону N 2464-УІ.

Враховуючи наведене, аналізуючи докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість віднесення суми нарахованого та несвоєчасно сплаченого єдиного внеску до недоїмки та нарахування податковим органом штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату угоджених зобов'язань з єдиного соціального внеску, а відтак і винесення відповідачем податкової вимоги від 05.12.2014 р. № Ю-56030-17 на суму 21212,36 грн.

При цьому суд не приймає до уваги, як підставу для задоволення позовних вимог, не звернення податковим органом до примусового стягнення рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування)або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0069541705, № 0069551705, № 0069521705, № 0069511705, оскільки звернення податковим органом до примусового стягнення таких рішень є правом а не обов'язком такого органу. В той же час, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом N 2464-УІ (п. 6 ч. 1 ст. 1) у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою, тобто, віднесення такої суми до недоїмки є обов'язком відповідача.

Судом також не береться до уваги при розгляді даного спору посилання представника позивача на невжиття податковим органом заходів щодо реалізації результатів проведеної у серпні 2013 р. інвентаризації використання земельних ділянок по Баворівській сільській раді та виявлення незаконного захоплення землі в розмірі 58,4421 га, оскільки оскарження таких дій (бездіяльності) відповідача є предметом окремого позову і у відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України не може бути предметом розгляду по даній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави із врахуванням критеріїв оцінювання рішення суб'єкта владних повноважень, які містяться у ч. 3 ст. 2 КАС України, визнати позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи, і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу , а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2015 р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.