Рішення

від 07.04.2015 по справі 906/434/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" квітня 2015 р. Справа № 906/434/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисенко А.С. - довіреність за вих. №38/08 від 06.04.2015;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хопштайнер Україна"

до Фермерського господарства "Зоря-2007"

про стягнення 51895,03 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 35812,60 грн. - основний борг, 10986,25 грн. - штрафу та 5096,18 грн. - пені.

Представник позивача в судовому засіданні заявила усно, що штраф та пеню нараховано невірно, правильним є нарахування - 8953,04 грн. штрафу та пені 4895,04грн., також підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 27.03.2015.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2014 між Фермерським господарством "Зоря-2007" (продавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хопштайнер Україна" (покупець/позивач) укладено договір №5-14-1зх (а.с. 9-10), відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити, на умовах, передбачених даним договором, товар: партію українського спресованого хмелю урожаю 2014 року в кількості 2 тонни, з них: селекційних сортів тонко-ароматичного типу - 0 тонн, селекційних сортів ароматичного типу - 2 тонни, селекційних сортів гіркого типу - 0 тонн (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору ціна продажу товару, передбаченого п. 1.1. даного договору, встановлюється за 1 кг альфа-кислот, перерахованих на повітряно-суху речовину, і становить для сортів:

- ароматичного типу - 660 грн., в тому числі 0 грн. ПДВ.

Згідно п.п. 2.3. договору загальна сума даного договору становить суму вартості товару за всіма видатковими накладними продавця на його відпуск покупцю.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування авансу на розрахунковий рахунок продавця в розмірі до 50% від загальної суми договору та в строки, узгоджені сторонами. Кінцевий розрахунок здійснюється протягом 90 днів після поставки товару на склад покупця, проведення аналізу якості товару та визначення його дійсної вартості.

Товар постачається на умовах франко-склад продавця (EXW) в вересні-жовтні 2014 року. Транспортні витрати несе покупець. Право власності на товар переходить до покупця в момент підписання останнім видаткової накладної продавця (п.п. 4.1.-4.3. договору).

Сторони також погодили п.п. 5.1. договору, що у випадку відмови продавця від виконання своїх зобов'язань щодо поставки товару покупцю, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 25% вартості недопоставленого товару, обумовленого п. 1.1. даного договору, повертає отримані аванси в строк до 05.11.14р., а також відшкодовує покупцю всі збитки, спричинені невиконанням (неналежним виконанням) продавцем своїх зобов'язань по даному договору, включаючи неотриману вигоду по укладених покупцем угодах з третіми особами.

Відповідно до п.п. 5.3. договору за порушення строків поставки товару і повернення отриманих авансів продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно поставленого товару та суми несвоєчасно повернутих авансів за кожний день прострочення.

Даний договір складено у двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, вступає у дію з моменту підписання його сторонами і діє до його остаточного виконання (п.п. 9.2. договору).

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 43347,60 грн. часткової попередньої оплати, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 11-18).

Відповідач в свою чергу поставив позивачу товар на загальну суму 7535,00 грн., що підтверджується накладною №3 від 03.10.2014. Усно відповідач повідомив, що відмовляється від подальших поставок.

Таким чином залишок попередньої оплати за недопоставлену відповідачем продукцію складає 35812,60 грн.

20.10.2014 позивач направив відповідачу претензію з проханням повернути попередню оплату (а.с. 19).

Відповідач в свою чергу 16.03.2015 направив позивачу лист, згідно якого визнає заборгованість в сумі 35812,60 грн.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами з купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поставка всієї партії хмелю мала бути здійснена у вересні-жовтні 2014.

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач здійснив поставку товару частково на загальну суму 7535,00 грн.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Керуючись наведеним, позивач направив претензію №184/08 від 20.10.2014, в якій просив повернути сплачені ним грошові кошти за непоставлений товар в сумі 35812,60грн. та сплатити штраф.

Таким чином, станом на час прийняття рішення у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 35812,60 грн.

Крім цього, згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача штраф та пеню.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача та беручи до уваги той факт, що залишок попередньої оплати за недопоставлену відповідачем продукцію складає 35812,60 грн., суд приходить до висновку, що сума штрафу складає 8953,15 грн. (35812,60*25%), а пеня - 4895,18 грн.

Пеня нарахована за період з 01.11.2014 (з 7 дня від дати отримання претензії - 25.10.2014) по 25.03.2015 на суму 35812,60 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне повернення попередньої оплати підлягають частковому задоволенню в сумі 8953,15 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 2033,10 грн. штрафу суд відмовляє.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд задовольняє дану вимогу в сумі 4895,04 грн. та відмовляє в частині стягнення 201,14 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 35812,60 грн. - основного боргу, 8953,15 грн. - штрафу та 4895,04 грн. - пені обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Зоря-2007" (11011, Житомирська область, Олевський район, с. Хочино, вул. Садова, 7, ід. код 34900900)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хопштайнер Україна" (10008, м. Житомир, вул. Шевченка, 35-а, ід. код 32313482) 49660,79 грн. заборгованості, з яких: 35812,60 грн. - основний борг, 4895,04 грн. - пеня, 8953,15 грн. - штраф, а також 1748,34 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.04.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)