Справа № 199/6542/14-ц
(2/199/3066/14)
РІШЕННЯ
Іменем України
„18" листопада 2014 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар - Шахназарян М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору позики № 3/2013/002/101, укладеного 28.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» (позивач) та ОСОБА_1 ( відповідач), 28 травня 2013 року позивач передав у власність відповідачеві грошові кошти (суму позики) у розмірі 1000,00 грн., а відповідач отримав їх та зобов'язався повернути не пізніше 18 червня 2013 року. Факт отримання Відповідачем грошових коштів у розмірі 1000,00 грн. підтверджується видатковим касовим ордером від 28 травня 2013 року. Утім, відповідач, отримавши відповідні грошові кошти в позику, не повернув їх позивачеві ні у встановлений договорами позики термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.1 договору позики плата за користування позикою (проценти) становить 2% за кожен день користування позикою. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування позики, включаючи день повернення позики, за виключенням дня отримання позики.
Кількість днів користування позикою на дату подання позову складає 418 днів.
Таким чином плата за користування позикою (проценти) на день подання позову складає 8360,00 грн.
Відповідно до п. 6.5. договору позики, у випадку несвоєчасного повернення позичальником суми позики або її частини, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення платежів.
Кількість днів прострочення виплати рахується з наступного дня, який визначено закінченням позики 18 червня 2013р., отже на дату подання позову прострочення складає 397 днів.
Відтак, розмір пені за весь час прострочення складає 7 940,00 грн.
Згідно п. 6.6 договору позики у випадку прострочення позичальником сплати процентів за користування позикою або несвоєчасного повернення суми позики повністю або відповідної її частини більш ніж три дні, позичальник сплачує позикодавцю штраф в розмірі 50% від суми позики. Розмір штрафу складає 500 грн.
Як зазначається позивачем при зверненні до суду, на протязі періоду кредитування, відповідач порушує умови договору кредиту щодо сплати основної заборгованості, нарахованих відсотків та комісії.
Відповідач не виконав свого обов'язку та перестав повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, розмір якої складає 17 800,00 грн., яка складається з наступного: штраф - 500,00 грн., пеня - 7 940,00 грн., сума нарахованих процентів на дату подання 8 360,00 грн.сума основного боргу 1000,00 (одна тисяча) грн.
У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи, зазначив, що позов підтримує повністю.
За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У судове засідання відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.
Як встановлено судом, 28.05.2013 р. між сторонами в даній справі був укладений договір позики, за яким позивач передав у власність відповідачеві грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн., а відповідач отримав їх та зобов'язався повернути не пізніше 18 червня 2013 року. Утім, на порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору зобов'язання з боку позичальника за договором не виконані.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). Утім, з боку боржника було допущено порушення умов виконання зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої складає 17 800,00 грн., та через що для суду задля поновлення порушених прав позивача вбачаються підстави для ухвалення рішення про присудження до стягнення на користь позивача з відповідача зазначеної вище суми заборгованості.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст. ст. 88 та 215 ЦПК України.
Керуючись ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» (49006, м. Дніпропетровськ, Кіровський район вулиця Кавалерійська, буд. 8, ідентифікаційний код 38530863) заборгованість за договором позики № 3/2013/002/101, укладеного 28.05.2013 року, в розмірі 17 800,00 грн. з яких: суму основного боргу - 1 000,00 грн.; штраф - 500,00 грн., проценти за користування позикою - 8 360,00 грн., пеня - 7 940,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро швидкого кредитування» (49006, м. Дніпропетровськ, Кіровський район вулиця Кавалерійська, буд. 8, ідентифікаційний код 38530863) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 243,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Спаї
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2015 |
Оприлюднено | 17.04.2015 |
Номер документу | 43558550 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Спаї В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні