Рішення

від 23.06.2006 по справі 9/121-1893

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/121-1893

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2006 р.Справа № 9/121-1893

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

за позовом  приватного малого підприємства "ВіВ Сервіс", м. Тернопіль,           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Чортківський Торговий дім",  м. Чортків, вул. Петрушевича, 7, ід. код 01562527            

За участю представників сторін:

        позивача: Заказніков В.В., керівник

відповідача:  Петричка П.М., генеральний директор,

У розпочатому  судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки сторони,  передбачені ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні   29.05 2006 р оглошувалися перерви до  17-15год  01.06.2006 р. та до 12-30 год. 23.06.2006 р. . в порядку ст. 77 ГПК України   для надання можливості сторонам подати додаткові докази в обґрунтування своїх  доводів .

Суть справи: Позивач - приватне мале підприємство „ВіВ Сервіс ” ,м. Тернопіль, ( надалі-Позивач, Підприємство) -    звернувся  19.04.2006 р.    до господарського суду Тернопільської області  з позовом до Відповідача –ТзОВ „ Чортківський  торговий дім”, м. Чортків, (надалі - Відповідач, Товариство)  у якому , посилаючись  на   умови   укладеного  26.08.2003 р.  між ними договору про надання правової допомоги  ,  стверджував , що  ним   належним чином   виконано умови договору  , проте ,  Відповідач у визначений договором строк  виконаної роботи не оплатив, внаслідок чого  заборгував   17502,50 грн., чим порушив  майнові права Позивача.

У ході судових засідань, Позивач подав клопотання про збільшення розміру    позовних  вимог і просить стягнути  з Відповідача  на підставі   ч. 2 ст.  625 ЦК України   суму боргу з  урахуванням  індексу інфляції у розмірі  17905,05 грн.,  198,51 грн.    річних та  відповідно до п. 5.1. договору та  ст. 4 Закону України „Про відповідальність за  несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань”  пені за період   з 11.01.2006 р. по  01.06.2006 р. у розмірі  1258,28 грн.

Відповідач проти заявлених вимог  заперечує,  вказуючи, що   представництво інтересів  ТзОВ „Чортківський торговий дім” здійснювалося не Позивачем, а гр. Заказніковим В.Г  як фізичною особою на підставі виданих  йому  Товариством  довіреностей.  Вважає, що  умови договору про надання правової допомоги     Підприємство  не виконало, адже    рішення  (постанова) суду першої інстанції   не винесено. Зазначає , що  договір про надання правової допомоги  оформлений усупереч  ч. 2 ст.  207 ЦК України та ч. 1 ст. 181 ГК України, оскільки не скріплений печаткою   Товариства,  а сам документ  не має форми єдиного  документа, тому що   основана його частина  надрукована машинописним текстом, а  інша -  написана  прописом .

Крім того,  вказує, що  позовна  заява подана  з порушенням   норм господарського  процесуального кодексу, без  подання суду доказів досудового врегулювання  спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне:

26 серпня  2003 р.  між ПМП „ВіВ Сервіс” , як виконавцем, та  ТзОВ „Чортківський торговий дім”, як  клієнтом,  був укладений договір, предметом якого є   надання  виконавцем правової допомоги  Клієнту, за його дорученням ,  по захист прав  та охоронюваних   законом інтересів у відносинах   з підприємцем  Дубко  М.П.

У судових засіданнях генеральний директор  Товариства  вказав, що  ним перед  виконавцем  ставилася мета повернути у власність Товариства       приміщення магазину  № 19, яке   гр.. Дубко М.П. придбав у  Товариства, у зв'язку із чим  сторони домовилися про розмір винагороди від вартості майна, визначеного експертним шляхом.

Поданими  Позивачем  документами, а саме:    копіями рішення Чортківського райсуду від 15.10.2004 р.,   постанови колегії суддів   судової палати в цивільних  справах апеляційного суду Тернопільської області від  10.03.2005 р.,  підтверджується характер та мета   укладення  договору про надання правових  послуг.

Таким чином,   суд вважає, що волевиявлення  сторін набуло певного   формального  втілення    у  тексті договору.

Доводи  Відповідача про те, що  договір від 26.08.2003 р.  укладеного без дотримання вимог  ч. 2 ст.  207 ЦК України та ч. 1 ст. 181 ГК України, судом відхиляються , оскільки   обидва Кодекси   регулюють відносини щодо укладення  договорів  з моменту  набрання ними чинності, тобто  з 01.01.2004 р.

Позатим, укладення  договору  про  надання  правової допомоги  підпорядковувалося  діючому  на моменту його укладення законодавству –ЦК УРСР,  частина 2 ст. 44 якого  визначала , що письмові  угоди повинні бути підписані  особами, які їх укладають.  Поданий  Позивачем  договір  підписаний  обома сторонами .

Договір  про надання правової допомоги  передбачав, що  за надану правову допомогу Підприємство сплачує  Виконавцю  гонорар у сумі  10% від вартості  майна, яке визначається експертним   шляхом, та аванс у розмірі  1300 грн. під час укладення  договору.

04.09.2003 р.  Товариство  сплатило  на рахунок Підприємства  1400 грн.  за юридичні послуги, що підтверджується  квитанцією  № 5, копія якої знаходиться у матеріалах  справи.    

Експертна  вартість майна ,  стосовно якого  був спір між Дубко М.П.  та Товариством ,  була визначена  судово бухгалтерською експертизою і   становила у цінах  грудня 2000 р. - 151 228 грн.  Експертний висновок  оцінювався  Чортківським районним судом  і був покладений в основу  його висновків  при розгляді справи.

В матеріалах справи відсутній  документ, який  би встановлював експертну вартість  приміщення, стосовно  повернення якого  Товариство звернулося  по правову допомогу до Підприємства, в іншому розмірі .

При таких обставинах справи,  відсутні  документально  підтверджені  заперечення  щодо  розміру винагороди   Виконавця  за  належне виконання ним  умов договору.

Матеріалами справи  не  підтверджується також те,  що  Товариство ,  яке звернулося по правову допомогу,   відмовилося від договору з підстав,  визначених у ньому ( п.4.1.)   - надання Виконавцем послуг  низької якості,  не прийняття  Виконавцем  усіх передбачених   законом  мір по захисту  інтересів    Клієнта, тощо.

При таких обставинах справи,   доводи  Відповідача про те, що  Підприємство  неналежним  чином   виконувало   умови договору  не  підтверджуються документально.

Разом з тим,  як випливає  з поданих Позивачем  копій рішень  Чортківського  районного суду,  постанови  колегії суддів  судової палати  Апеляційного  суду Тернопільської області,  за участю  працівників   Підприємства , як виконавця правових послуг,    приміщення  магазину № 19 у м. Чорткові, було повернуто  Товариству внаслідок   застосування  судом  реституції при визнанні недійсними договорів , укладених за участю  Дубка М.П.

Таким чином,   у Підприємства   виникло суб'єктивне матеріальне право  на  отримання передбаченої  договором винагороди, за  виключенням авансу, внесеного Товариством  у розмірі 1400 грн., який виконує   платіжну функцію ,а у Товариства  –обов'язок   перед Підприємством  вчинити певні дії -  оплатити  винагороду , належне виконання яких забезпечено  пенею  у розмірі 0,5 % від суми боргу  за кожен день  прострочки .  

Оскільки умови договору  не виконані,  і права та обов'язки   сторін проводжують існувати  на момент набрання чинності  положеннями ЦК України, тому    до  правовідносин  сторін  з приводу  грошових зобов'язань    підлягають застосуванню  норми цього кодексу.

Відповідно до  ч. 1 ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання  настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов'язання внаслідок  односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;     2) зміна умов зобов'язання;     3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно  п. 3.3. договору, право на отримання   винагороди (гонорару) Підприємство  виникає , а відповідно, у  Товариства   - обов'язок  оплатити  -    не пізніше  5 днів із часу оголошення  рішення суду першої інстанції.

            Чортківським районним судом   15.10.2004 р. було   оголошене  рішення , відтак,  не пізніше 20.20.2004 р.   Товариство  повинно було   заплатити  Підприємству передбачену договором винагороду. Проте, Товариство не приступило  до виконання зобов'язання ,  тому, згідно  ч. 1 ст. 612   ЦК України, визнається  боржником  , що прострочив  зобов'язання.

Оцінивши подані   Позивачем  розрахунки, суд дійшов до висновку, що  правомірними є вимоги  у частині стягнення  з Відповідача  13 722, 8 грн.  боргу,  пені, розрахованої   на підставі застосування    подвійної  облікової ставки  НБУ за період з  12.01.2006 р. по  01.06.2006 р. у розмірі  1000,07 грн.,  річних  у розмірі  157,9 грн., нарахованих відповідно до ч. 2 ст.  625 ЦК України.

Що стосується  інфляційних нарахувань на суму боргу, то  суд вважає, що  правомірними  є вимоги  на суму 386,04 грн., а не  411,68 грн. , як того просить Позивач.  

Враховуючи викладене,  позовні вимоги підлягають  до задоволення частково:  13 722,8 грн. боргу,  1000,07 грн. пені, 157,6 грн. річних та  386,04 грн.  інфляційних нарахувань .

            Доводи  Відповідача про те, що при поданні позову  Позивач  не дотримався  порядку досудового врегулювання позову судом відхиляються, тому що відповідно  до ч. 1 ст. 5 ГПК України сторони   застосовують    заходи   досудового   врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.     Укладений між сторонами 26.08.2003 р.  договір не передбачав   вжиття заходів досудового врегулювання спору.    

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

 За згодою представників сторін  у судовому засіданні 23 червня 2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути   13 722,8 грн. боргу,  1000,07 грн. пені, 157,6 грн. річних , 386,04 грн.  інфляційних нарахувань та 243,06 грн. судових витрат з  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Чортківський  торговий дім”, (. Чортків, Тернопільської області,  Петрушевича, 7, ід код.  01562527, р/р 260083139088 в Чортківському відділенні Ощадбанку України) в користь  Приватного малого підприємства  ВіВ Сервіс” ( м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 4/19 , код 31321670, р/р 26009301682418 в Центральному  відділенні  Промінвестбанку м. Тернопо ля,  МФО  338426).

3. В іншій частині  вимог –відмовити .

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна