Рішення
від 03.04.2015 по справі 910/4249/15-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2015Справа №910/4249/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Центр професійного аудиту»

До Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк»

Про примусове виконання умов договору

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Білоуська І.В., довіреність № 08 від 28.01.2015

від відповідача Троян О.В., довіреність № б/н від 23.03.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Центр професійного аудиту» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (далі - відповідач) про примусове виконання умов договору.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 99-ЮР від 03.10.2006р.

Ухвалою суду від 24.02.2015р. порушено провадження у справі № 910/4249/15-г та призначено розгляд на 03.04.2015 р.

03.04.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі та письмові пояснення.

03.04.2015р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позови заперечив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Центр професійного аудиту» (надалі - Позивач, Клієнт) та ТОВ «Партнер - Банк» правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» (надалі - Відповідач, Банк) було укладено договір № 99-ЮР (далі - Договір) про розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 1.1. договору, Відповідач відкрив Позивачу поточний рахунок № 260001021201 та зобов'язався здійснювати розрахункові касові операції за цим рахунком.

Згідно до п.2.1 Договору Банк здійснює розрахункове-касове обслуговування в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Одночасно, умовами викладеними у положеннях п.2.2 Договору визначено, що списання Банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Разом з цим, відповідно до положень п.2.3 Договору накладання арешту на рахунок або припинення операцій за ним, що обмежує право Клієнта на розпорядження коштами, можливе тільки у випадках, встановлених чинним законодавством України.

Позивач при здійсненні своєї господарської діяльності, згідно умов Договору, ініціював переказ через фінансову установу (Відповідача) власних коштів, зокрема 05 серпня 2014р. Позивачем були подані до Банку та зареєстровані останнім на виконання платіжні доручення №№ 508, 509, 511, 512 від 05.08.2014р. на суму 37 686,77 грн.

Відповідно до банківської виписки відповідача сформованої останнім 03.09.2014 р. станом на 04.08.2014 року на поточному рахунку позивача знаходились грошові кошти в сумі - 46 559,04 грн., що підтверджує достатній розмір коштів позивача на поточному рахунку для виконання платіжних доручень.

Відповідно до пп.3.3.3 Договору Банк зобов'язується здійснювати розрахункове-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 17:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

В порушення умов договору відповідачем зазначені платіжні доручення виконані не були.

Зважаючи на викладені вище обставини, позивач звернувся до відопвідача з листом-претензією (вих. № 118 від 12 серпня 2014 року) про усунення перешкод для здійснення законної господарської діяльності щодо розпорядження власними грошовими коштами.

У відповідь на претензію Відповідач надіслав лист №121/7373 від 10.09.2014 року з повідомленням, що всі вихідні платежі будуть виконані в повному обсязі та в найкоротший термін.

15 вересня 2014 року платіжне доручення № 508 від 05.08.2014 р. на суму 606,40 грн. про сплату ЄСВ 3,6% за липень 2014р. було виконано. Решта платіжних доручень на момент пред'явлення позову залишились без виконання .

Внаслідок того, що відповідач не розрахувався з наявною заборгованістю, у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення № 509 від 05.08.2014р, № 511 від 05.08.2014р., № 512 від 05.08.2014р. шляхом зарахування грошових коштів за призначенням, стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Представник відповідача проти позову заперечив, пославшися на введення тимчасової адміністрації у банку, проте судом встановлено, що тимчасову адміністрацію було введено 20.03.2015р., а платіжні доручення передані банку для виконання на 7 календарних місяців раніше - 05.08.2014р., до введення тимчасової адміністрації, проте представник відповідача не зміг надати належних пояснень та доказів суду, щодо причини не виконання доручень позивача на перерахування грошових коштів, належним позивача на праві власності.

Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Крім того, приписами п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Так само, приписами п.2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1066 Цивільного кодексу України банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього. В частині 3 тієї ж статті зазначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Одночасно приписами ст.1074 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за надані позивачем послуги доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено права позивача на користування власними грошовими коштами та порушенням з боку банку умов договору банківського рахунку суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі..

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська 33, код ЄДРПОУ 34353904) виконати платіжні доручення № 509 від 05.08.2014р, № 511 від 05.08.2014р., № 512 від 05.08.2014р. шляхом зарахування грошових коштів за призначенням платежу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська 33, код ЄДРПОУ 34353904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Центр професійного аудиту» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська 62, офіс 37, код ЄДРПОУ 33307726) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Центр професійного аудиту» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська 62, офіс 37, код ЄДРПОУ 33307726) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - надлишково сплаченого судового збору.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 14.04.2015р. )

Суддя В.І.Мельник

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.04.2015
Оприлюднено20.04.2015
Номер документу43562297
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/4249/15-г

Рішення від 03.04.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні