Рішення

від 01.04.2015 по справі 910/1876/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015Справа №910/1876/15-г

За позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва»

до Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство охорони здоров'я України.

про стягнення боргу в сумі 156 488,56 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Осадчук Р.М., за довіреністю

від відповідача: Ковальчук В.В., за довіреністю

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (далі - позивач) до Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 156 488,56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/1876/15-г, розгляд справи призначено на 25.02.2015 р.

19.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

23.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

23.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 25.02.2015 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 25.02.2015 р. судом було оголошено перерву до 18.03.2015 р.

13.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

У судове засідання 18.03.2015 р. представники сторін з'явились.

За результатами розгляду в судовому засіданні 18.03.2015 р. клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство охорони здоров'я України.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 01.04.2015 р.

27.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 01.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 01.04.2015 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання 01.04.2015 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2013 р. між Державним підприємством «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» (далі - замовник, відповідач) та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (ДП НДІБВ) (далі - виконавець, позивач) було укладено Договір № 361ДП-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується у передбачений Договором строк виконати роботи з технічного обстеження, обмірів та дослідження інженерно-геологічних умов по об'єкту: «Будівництво українського науково-медичного центру неврології та реабілітації МОЗ України по вул. Герцена, 44 у м. Києві (перепрофілювання об'єкта незавершеного будівництва «Лікувально-діагностичний центр комплекс із стаціонаром на 190 ліжок для українського філіалу ВНДІ загальної та судової психіатрії ім. В.П. Сербського в м. Києві»), а замовник зобов'язується прийняти роботи та їх оплатити».

Відповідно до п. 1.2 Договору термін виконання робіт: початок - 30 жовтня 2013 р., закінчення - 15 грудня 2013 р.

Згідно з п. 1.3 Договору обсяг та терміни виконання окремих етапів визначаються календарним планом, що є невід'ємною частиною Договору (додаток 2).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору визначено, що вартість виконання робіт за цим Договором визначена зведеним кошторисом та становить 579 122,16 грн., у т.ч. ПДВ 96 520,36 грн. Виплата здійснюється за окремі етапи виконаних робіт. Джерело фінансування: кошти Держбюджету.

В подальшому сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.12.2013 р. до Договору, відповідно до якої у зв'язку із затримкою бюджетного фінансування сторони погодили викласти п. 2.2 Договору в наступній редакції: «Виплата здійснюється за окремі етапи виконаних робіт, в тому числі у 2013 році: 422 633,60 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 70 438,93 грн.; у 2014 році: 156 488,56 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 26 081,43 грн.».

Позивач зазначає суду про те, що ним були виконані роботи за Договором, що підтверджується наданими позивачем копіями актів здачі-приймання науково-технічної продукції (роботи, послуги), проектної продукції за договором № 361 ДП-13 № 1 від 30.11.2013 р., № 2 від 12.12.2013 р. та № 3 від 20.12.2013 р. Зазначені акти підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін. Отже, відповідач прийняв роботи за вказаними актами.

Проте, відповідач не повністю оплатив вказані роботи, а саме сплатив всього 422 633,60 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 156 488,56 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши умови Договору, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини за договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає суду про те, що в 2013 році для оплати виконаних робіт за Договором надійшло бюджетне призначення в розмірі 422 633,60 грн., яке було перераховане позивачу, проте, в 2014 році бюджетні призначення не надходили, у зв'язку із чим відповідач не мав можливості належним чином виконати свої зобов'язання за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору було перераховано позивачу кошти в сумі 422 633,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по особовому рахунку позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд приймає банківські виписки по особовому рахунку позивача як належні докази часткового виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині оплати вартості робіт.

Щодо можливої відсутності бюджетного фінансування відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.". Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Доказів оплати робіт на загальну суму 156 488,56 грн., відповідно до актів здачі-приймання науково-технічної продукції (роботи, послуги), проектної продукції за договором № 361 ДП-13 № 1 від 30.11.2013 р., № 2 від 12.12.2013 р. та № 3 від 20.12.2013 р., відповідачем суду не надано.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 156 488,56 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» (01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, будинок 7; ідентифікаційний код: 37403126) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (03680, м. Київ, просп. Червонозоряний, будинок 51; ідентифікаційний код: 38283024) заборгованість в розмірі 156 488 (сто п'ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 129 (три тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 77 коп.

Повне рішення складено 06.04.2015 р.

Суддя О.В. Нечай