Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/3908/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/3908/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних в'яжучих»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Юргранта-правовий консалтинговий центр підтримки бізнесу»

Про стягнення 168 275,86 грн.,

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Островська О.О. - представник за довіреністю;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних в'яжучих», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юргранта-правовий консалтинговий центр підтримки бізнесу» про стягнення 142 331,48 грн. - заборгованості, 22 703,90 грн. - інфляційних втрат та 3 240,48 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 23.02.2015 року було порушено провадження у справі № 910/3908/15-г та призначено її розгляд на 20.03.2015 року.

У судовому засіданні 20.03.2015 року представник позивача подав письмові пояснення по справі, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання 20.03.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 в судове засідання 20.03.2015 не з'явився, проте 19.03.2015 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не заперечує проти відповідальності відповідача-2, як поручителя, за порушення зобов'язань відповідачем-1, в межах 300,00 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2015 року розгляд справи відкладено на 06.04.2015 року.

В судовому засіданні 06.04.2015 року представник позивача надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів-1,-2 в судове засідання 06.04.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.04.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних в'яжучих» (далі - виконавець, відповідач-1), був укладений договір підряду на виконання робіт № 17/(2405) (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується власними силами з матеріалів замовника, на умовах цього договору виконати роботи зі змішування мінеральних в'яжучих (СМВ), а замовник зобов'язується в порядку встановленому цим договором прийняти ці роботи та оплатити їх.

Умовами договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний забезпечити виконання щомісячного плану завантаження виробництва на 2013 рік (п.3.1.1.); своєчасно та в повному обсязі забезпечувати виконавця матеріалами, передбаченими п. 1.2 цього договору в цілях забезпечення безперервного та рівномірного виконання робіт (п.3.1.2.).

Відповідно до п. 5.1 договору замовник зобов'язується протягом 3 банківських днів після підписання цього договору перерахувати виконавцю суму передоплати в розмірі 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ (першочергового платежу). Сума передоплати використовується виконавцем для реконструкції наявного виробництва в цілях реалізації сторонами умов даного договору.

Згідно п. 4.5 договору реконструкція виробництва повинна бути здійснена виконавцем протягом 45 банківських днів з дати надходження першочергового платежу. По факту готовності виробництва та початку виконання робіт, сума передоплати враховується сторонами в рахунок оплати вартості поточних робіт до повного погашення суми передоплати.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, якщо по закінченню передбаченого п. 5.2 договору строку замовник відмовиться від виконання умов даного договору, в тому числі: не забезпечить поставку сировини для проведення робіт чи ініціює розірвання договору при відсутності значних порушень умов договору з боку виконавця, або іншим способом виявить свою незацікавленість у виконанні договору і т.д., відносно суми передоплати, то повернення передплаченої суми буде здійснена замовнику в наступному порядку: протягом 6 місяців замовник має право погашення своїх вимог шляхом поставки іншої товарної продукції ТОВ «ЗМВ»; після 6-місячного періоду, сума, яка належить поверненню перераховується виконавцем на рахунок замовника.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку не пізніше 31.12.2013 року.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу-1 передоплату в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №985 від 27.05.2013 року.

За період з липня 2013 року по вересень 2013 року позивач передавав відповідачу-1 сировину для виконання робіт, що підтверджується:

- актами приймання-передачі: №2 від 25.06.2013 року, №3 від 23.06.2013 року, №4 від 30.07.2013 року, №5 від 02.08.2013 року, №7 від 24.08.2013 року, №8 від 19.09.2013 року, №10 від 27.09.2013 року;

- відомостями обліку давальницької сировини: від 31.06.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року, від 10.10.2013 року.

Як зазначав позивач, остання передача сировини була здійснена 27.09.2013 року, в подальшому, він припинив забезпечення відповідача-1 сировиною.

В свою чергу, відповідач-1 за період з 23.07.2013 року по 27.09.2013 року виконав роботи по змішуванню мінеральних в'яжучих з давальницької сировини загалом на суму 7 668,52 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000001 від 23.07.2013 року на суму 918,00 грн., №ОУ-0000002 від 30.07.2013 року на суму 963,00 грн., №ОУ-0000004 від 02.08.2013 року на суму 946,00 грн., №ОУ-0000006 від 31.08.2013 року на суму 3 398,52 грн., №ОУ-0000007 від 19.08.2013 року на суму 743,00 грн., №ОУ-0000008 від 27.09.2013 року на суму 700,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, підписаного позивачем та відповідачем-1 станом на 01.10.2013 року у відповдіача-1 наявна заборгованість перед позивачем за договором підряду №17(2405) від 24.05.2013 року в розмірі 142 331,48 грн.

20.01.2014 року позивач надіслав відповідачу-1 лист від 20.10.2014 року №2010/01 в якому повідомив відмову від договору підряду №17(2405) від 24.05.2013 року та просив повернути передоплату в розмірі 142 331,48 грн. (150 000,00 грн. (розмір передоплати) - 7 668,52 грн. (вартість виконаних відповідачем-1 робіт)).

Листом від 20.01.2015 року відповідач-1 відмовив позивачу у поверненні передоплати в розмірі 142 331,48 грн.

Як зазначав позивач, станом на день розгляду справи в суді відповідач, сплачені позивачем кошти в сумі 142 331,48 грн. (передоплата) не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору підряду №17(2405) від 24.05.2013 року перерахував відповідачу-1 передоплату в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №985 від 27.05.2013 року.

За період з липня 2013 року по вересень 2013 року позивач передавав відповідачу-1 сировину для виконання робіт, що підтверджується, наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі сировини: №2 від 25.06.2013 року, №3 від 23.06.2013 року, №4 від 30.07.2013 року, №5 від 02.08.2013 року, №7 від 24.08.2013 року, №8 від 19.09.2013 року, №10 від 27.09.2013 року та відомостями обліку давальницької сировини: від 31.06.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року, від 10.10.2013 року.

В свою чергу, відповідач-1 за період з 23.07.2013 року по 27.09.2013 року виконав роботи по змішуванню мінеральних в'яжучих з давальницької сировини загалом на суму 7 668,52 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робі (надання послуг): №ОУ-0000001 від 23.07.2013 року на суму 918,00 грн., №ОУ-0000002 від 30.07.2013 року на суму 963,00 грн., №ОУ-0000004 від 02.08.2013 року на суму 946,00 грн., №ОУ-0000006 від 31.08.2013 року на суму 3 398,52 грн., №ОУ-0000007 від 19.08.2013 року на суму 743,00 грн., №ОУ-0000008 від 27.09.2013 року на суму 700,00 грн.

Як підтверджується наявними в матеріалах актами приймання-передачі давальницької сировини, остання поставка сировини для виконання робіт була здійснена позивачем відповідачу-1 - 27.09.2013 року, з вересня 2013 року позивач припинив поставку сировини відповідачу-1, що також не заперечував відповідач-1 в адресованому позивачу листі від 20.01.2015 року.

В зв'язку з припиненням позивачем поставки сировини для виконання робіт та на підставі п.п. 5.2, 5.3 договору у відповідача-1 виникло зобов'язання щодо повернення суми передоплати: протягом перших 6 місяців шляхом поставки позивачу іншої товарної продукції; після 6-ти місячного періоду шляхом перерахування суми передоплати на рахунок позивача.

Доказів поставки позивачу іншої товарної продукції, у відповідності до п. 5.3 договору, відповідач-1 під час розгляду справи суду не надав, таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача-1 виникло зобов'язання саме з повернення, перерахованої позивачем, передоплати в розмірі 142 331,48 грн. (150 000,00 грн. (розмір передоплати) - 7 668,52 грн. (вартість виконаних відповідачем-1 робіт))

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, підписаного позивачем та відповідачем-1 станом на 01.10.2013 року у відповдіача-1 наявна заборгованість перед позивачем за договором підряду №17(2405) від 24.05.2013 року в розмірі 142 331,48 грн.

Надісланий позивачем 20.01.2014 року лист від 20.10.2014 року №2010/01 з вимогою повернути передоплату в розмірі 142 331,48 грн. відповідач залишив без задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді відповідач, сплачені позивачем кошти в сумі 142 331,48 грн. (передоплата) не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Крім того, 28.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К», як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юргранта-правовий консалтинговий центр підтримки бізнесу» (відповідач-2), як поручителем був укладений договір поруки №6, відповідно до п.п.1.1, 2.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних в'яжучих» (боржник) у повному обсязі відносно договору №17(2405) від 24.04.2013 року, укладений між кредитором (постачальник) та боржником (покупець) (основний договір).

Відповідно до п. 3.1 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 3 доби з моменту її пред'явлення шляхом сплати основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та нести будь-які наслідки, які передбачені чинним законодавством та основним чи цим договорами за порушення, несвоєчасне чи неналежне виконання обов'язків.

Згідно п. 1.2 договору поруки, з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.07.2013 року до договору поруки №6 від 28.05.2013 року, поручитель відповідає перед кредитором у за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у розмірі не більше 300 грн. за виконання зобов'язання і всі порушення зобов'язань боржником, що сталися протягом дії основного договору.

В зв'язку з порушенням відповідачем-1 зобов'язань за договором підряду, щодо повернення передоплати, позивач листом №31/10 від 31.10.2014 року звернувся до відповдіача-2, як поручителя, з вимогою про перерахування на користь позивача 142 331,48 грн. заборгованості.

Проте, зазначена вимога позивача залишена відповідачем-2 без задоволення.

В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів-1, -2 передоплати в розмірі 142 331,48 грн.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву не заперечував проти стягнення з нього, як поручителя, заборгованості за порушення відповідачем-1 зобов'язань за договором підряду, однак, просив обмежити відповідальність відповдіача-2 в межах 300,00 грн., у відповідності до умов, укладеного ним з позивачем, договору поруки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, судом встановлено що договором поруки №6 від 28.05.2013 року передбачена відповідальність відповідача-2 за порушення зобов'язань відповідачем-1 за договором підряду, в межах 300,00 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростували, розміру позовних вимог не оспорили та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надали, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню, а саме, з відповідача-1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 142 031,48 грн., з відповідача-2 в розмірі - 300,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 3 240,48 грн. та 22 703,90 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню, оскільки ці санкції застосовується виключно до грошових зобов'язань, в той час, як стягнення з підрядника суми передоплати, перерахованої замовником за договором підряду, не вважається грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року у справі №3-30гс13).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральних в'яжучих» (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1-Б, оф. 27, код ЄДРПОУ 38625656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м. Донецьк, пр-т Полеглих Комунарів, буд. 102-Б, код ЄДРПОУ 35099297) 142 031 (сто сорок дві тисячі тридцять одну) грн. 48 коп. - передоплати, 2 840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн. 63 коп. - судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юргранта-правовий консалтинговий центр підтримки бізнесу» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 1-Б, кв. 60, код ЄДРПОУ 36887583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» (83023, м. Донецьк, пр-т Полеглих Комунарів, буд. 102-Б, код ЄДРПОУ 35099297) 300 (триста) грн. 00 коп. - заборгованості, 6 (шість) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

10.04.2015 року