Рішення

від 01.04.2015 по справі 910/2736/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015Справа №910/2736/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Українська будівельна гільдія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз»

про стягнення 18 553,30 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Подольський В.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Українська будівельна гільдія» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» (далі - відповідач) про стягнення 18 553,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/2736/15-г, розгляд справи призначено на 04.03.2015 р.

26.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 04.03.2015 р. представники позивача з'явились. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/2736/15-г позивач виконав.

У судове засідання 04.03.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/2736/15-г відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 04.03.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/2736/15-г, розгляд справи було відкладено на 01.04.2015 р.

У судове засідання 01.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 01.04.2015 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна гільдія» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 230-03986-16572 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати покупцю будівельні матеріали окремим партіями за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються сторонами в порядку, визначеному цим Договором, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених даним Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору ціни на товар погоджуються сторонами під час здійснення замовлення та зазначаються в рахунку-фактурі.

Позивач у своєму позові зазначає суду про те, що відповідач не оплатив виставлений позивачем рахунок, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 15 836,66 грн. за поставлений товар.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 4772 від 16.09.2014 р. на суму 15 834,66 грн.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару за Договором, а саме належним чином засвідчена копія видаткової накладної № 477201 від 17.09.2014 р., з якої вбачається, що відповідач прийняв товар на суму 15 834,66 грн. Аналогічну інформацію містить наявна у матеріалах справи копія податкової накладної.

Згідно з п. 2.5 Договору покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 14 банківських днів з моменту виконання постачальником зобов'язання з поставки відповідної партії.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого від позивача товару за Договором на суму 15 834,66 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар за Договором у розмірі 15 834,66 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за Договором в розмірі 15 834,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 1 415,32 грн., 3% річних в розмірі 157,50 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 143,82 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 4.3 Договору у випадку затримки оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує йому суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки платежу, а також пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочки.

Судом здійснено перерахунок пені, з урахуванням умов Договору та вимог законодавства України, та встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку пені.

З огляду на вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 405,77 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем були невірно розраховані вказані суми, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 154,88 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 143,72 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, з урахуванням пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, у загальному розмірі 18 553,30 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 18 539,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем за послуги адвоката, в розмірі 1 855,00 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Консулат» (виконавець) було укладено Угоду про надання правової допомоги № 1/15-гс від 21.05.2015р., згідно з умовами якої виконавець прийняв на себе зобов'язання надати правову допомогу позивачу та виконати його доручення, зокрема, здійснити представництво та захист прав і інтересів позивача в державних органах України, в тому числі в судових органах України, при вирішенні спору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» щодо стягнення заборгованості за Договором поставки № 230-03986-16572 від 15.09.2014 р.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Угоди про надання правової допомоги № 1/15-гс від 21.05.2015 р. було сплачено на користь виконавця 1 855,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 2935 від 02.02.2015 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, будинок 26; ідентифікаційний код: 35211575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Українська будівельна гільдія» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, будинок 27, квартира 29; ідентифікаційний код: 37866779) заборгованість за поставлений товар в розмірі 15 834 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 66 коп., пеню в розмірі 1 405 (одна тисяча чотириста п'ять) грн. 77 коп., 3 % річних в розмірі 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 88 коп. та інфляційні втрати в розмірі 1 143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, будинок 26; ідентифікаційний код: 35211575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Українська будівельна гільдія» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, будинок 27, квартира 29; ідентифікаційний код: 37866779) судовий збір в розмірі 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 59 коп. та судові витрати на послуги адвоката в розмірі 1 853 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн. 57 коп.

Повне рішення складено 06.04.2015 р.

Суддя О.В. Нечай