Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/3915/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/3915/15-г

За позовом: публічного акціонерного товариства "ДАРНИЦЬКИЙ ЗАВОД ЗБК";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСТ-ЛАЙН";

про : стягнення 60.221,42 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Ружицький І.Г. - за довіреністю від 08.07.2014 № 490;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "ДАРНИЦЬКИЙ ЗАВОД ЗБК" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСТ-ЛАЙН" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 60.221,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 380.000,00 грн в якості попередньої оплати товару, проте відповідачем зобов'язання за вказаним договором виконані частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 48.738,16 грн.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача відповідальності, шляхом стягнення 3 % річних в сумі 1.145,68 грн та інфляційних втрат в сумі 10.337,58 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2015 позовну заяву публічного акціонерного товариства "ДАРНИЦЬКИЙ ЗАВОД ЗБК" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3915/15-г.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

На виконання усних домовленостей з купівлі-продажу, досягнутих між публічним акціонерним товариством "ДАРНИЦЬКИЙ ЗАВОД ЗБК", як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕСТ-ЛАЙН", як продавцем, (далі - відповідач), останнім виставлено позивачеві рахунок від 12.06.2013 № 12 на оплату товару (засвідчена копія вказаного рахунку наявна у матеріалах справи).

Позивач, виконуючи свої грошові зобов'язання, здійснив на користь відповідача попередню оплату товару в сумі 380.000,00 грн, що підтверджується банківською випискою, засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та оплати його позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з купівлі-продажу товару, укладеного останніми у спрощений спосіб, відтак, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у названій видатковій накладній.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущенного з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, відповідач товар, визначений у рахунку від 12.06.2013 № 12 поставив частково. Станом на момент вирішення даного спору по суті відповідачем здійснено поставку товару на загальну суму 331.261,84 грн, що підтверджується видатковими накладними від 30.06.2013 № 35 на суму 305.956,84 грн та від 28.02.2014 № 21 на суму 25.305,00 грн (засвідчені копії вказаних накладних наявні в матеріалах справи а оригінали останніх оглянуто в судовому засіданні). Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 48.738.16 грн.

Враховуючи наведену обставину, позивач 28.03.2014 надіслав відповідачеві претензію від 28.03.2014 № 277, згідно якої вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати товару в розмірі 48.738.16 грн. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача відповідальності, шляхом стягнення 3 % річних в сумі 1.145,68 грн та інфляційних втрат в сумі 10.337,58 грн.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту повернення відповідачем суми попередньої оплати у розмірі 48.738.16 грн згідно рахунку від 12.06.2013 № 12 сторонами спору до суду не подано.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару підлягає задоволенню повністю в сумі 48.738.16 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про застосування до відповідача відповідальності за порушення ним грошового зобов'язання шляхом стягнення 3 % річних в сумі 1.145,68 грн та інфляційних втрат в сумі 10.337,58 грн суд зазначає таке.

За приписом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (п. 4 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 - обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав. Відтак, позовні вимоги про застосування до відповідача відповідальності за порушення ним грошового зобов'язання шляхом стягнення 3 % річних в сумі 1.145,68 грн та інфляційних втрат в сумі 10.337,58 грн задоволенню не підлягають.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕСТ-ЛАЙН".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕСТ-ЛАЙН" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 26; ідентифікаційний код 37270920, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства "ДАРНИЦЬКИЙ ЗАВОД ЗБК" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11; ідентифікаційний код 01373298, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 48.738 (сорок вісім тисяч сімсот тридцять вісім) грн 16 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 квітня 2015 року

Суддя С.В. Балац