cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2015 р.Справа № 916/289/15-г
За позовом: Прокурора Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
до відповідача: Фермерського господарства "ВІТ 22"
про стягнення 150 000 грн.
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від прокуратури: Котюх С.А за посвідченням
Від позивача: Афанасьєв М.Г. за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення 158 204,09 грн.
Прокурор Великомихайлівського району Одеської області в інтересах Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фермерського господарства "ВІТ 22" про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у розмірі 150 000 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2015 року порушено провадження по справі № 916/289/15-г.
У судовому засіданні від 19.03.2015р. представником позивача було надано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 7258/15 від 19.03.2015р.). Також представник позивача звернувся з клопотання про продовження строку розгляду справи № 916/289/15-г на 15 днів (вх. № 2-1441/15 від 19.03.2015р.).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2015р. строк розгляду справи № 916/289/15-г було продовжено до 10.04.2015р.
25.03.2015р. до матеріалів справи надійшла заява Прокурора Великомихайлівського району Одеської області № (16-59)221вих-15 від 18.03.2015р. (вх. № 2-1561/15 від 25.03.2015р.) про уточнення позовних вимог відповідно до якої Прокурор просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 150 000 грн., інфляційні витрати у розмірі 43 728,98 грн., пеню у розмірі 10 121,92 грн., всього - 203 850,90 грн.
У судовому засіданні від 07.04.2015р. представником прокуратури були надані додаткові пояснення (вх. № 9049/15 від 07.04.2015р.) відповідно до яких останній повідомляє, що у даному позові помилково не зазначено, що він подано в інтересах держави, а отже просить суд вважати даний позов поданий Прокурор ом Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.
На адресу відповідача Фермерського господарства "ВІТ 22", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру станом на 19.11.2014р., а також на адресу, визначену позивачем у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 916/289/15-г. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу Фермерського господарства "ВІТ 22", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу Фермерського господарства "ВІТ 22" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином Фермерського господарства "ВІТ 22" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Фермерського господарства "ВІТ 22" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
31 травня 2008 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством "ВІТ 22" (Фермерське господарство) було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 1 (надалі - договір № 1 від 31.05.2008р.) відповідно до розділу 1 якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству в сумі 150 000 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.
Згідно з п. 3.2.1 договору № 1 від 31.05.2008р. Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов'язаний надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу визначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
Відповідно до п. 3.4.2 договору № 1 від 31.05.2008р. фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 30 травня 2013 року в сумі 150 000 грн.
Згідно з п. 4.1 договору № 1 від 31.05.2008р. договір про надання фінансової підтримки (допомоги) набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення фермерським господарством заборгованості (фінансової підтримки).
Пунктом 5.1 договору № 1 від 31.05.2008р. передбачено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду в особі Одеського відділення фермерське господарство "ВІТ 22" зобов'язане сплати суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.
Відповідно до п. 5.2 договору № 1 від 31.05.2008р. за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство "ВІТ 22" сплачує Укрдержфонду в особі Одеського відділення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Як зазначає Прокурор Великомихайлівського району Одеської області у своєму позові, платіжним дорученням № 1 від 02.06.2008р. Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало на рахунок фермерського господарства "ВІТ 22" 150 000 грн. фінансової підтримки, чим виконало свої зобов'язання по договору у повному обсязі.
В подальшому, Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернулось до фермерського господарства "ВІТ 22" з претензією № 015/159 від 09.09.2014р. згідно з якою вимагало повернути кошти фінансової допомоги, яка залишилась без відповіді та задоволення.
26 січня 2015 року Прокурор Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фермерського господарства "ВІТ 22" про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у розмірі 150 000 грн. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 1 від 31.05.2008р. зобов'язань в частині повного та своєчасного повернення отриманої фінансової допомоги, а також положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.
В подальшому, під час розгляду справи, прокурором позовні вимоги були уточнені. Так, згідно з остаточною редакцією позовних вимог, викладеною у заяві про уточнення позовних вимог № (16-59)221вих-15 від 18.03.2015р. (вх. № 2-1561/15 від 25.03.2015р.) Прокурор Великомихайлівського району Одеської області просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 150 000 грн., інфляційні витрати у розмірі 43 728,98 грн., пеню у розмірі 10 121,92 грн., всього - 203 850,90 грн.
Проте, розглянувши заяву Прокурора Великомихайлівського району Одеської області про уточнення позовних вимог № (16-59)221вих-15 від 18.03.2015р. (вх. № 2-1561/15 від 25.03.2015р.), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
При цьому, згідно з положеннями п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Отже, враховуючи, що звернувшись до суду із заявою про уточнення позовних вимог № (16-59)221вих-15 від 18.03.2015р. (вх. № 2-1561/15 від 25.03.2015р.) Прокурором Великомихайлівського району Одеської області були змінені як підстави, так і предмет заявленого позову, суд не розглядає заяву про уточнення позовних вимог № (16-59)221вих-15 від 18.03.2015р. (вх. № 2-1561/15 від 25.03.2015р.), а залучає її до матеріалів справи та розглядає позовні вимоги, викладені останнім у позовній заяві про стягнення з Фермерського господарства "ВІТ 22" заборгованості за договором про надання фінансової підтримки у розмірі 150 000 грн.
Відповідач - Фермерське господарство "ВІТ 22" жодного разу у судові засідання не з'явився, правової позиції по заявленим позовним вимогам не висловив, доказів, які б спростовували позовні вимоги Прокурора Великомихайлівського району Одеської області, не надав.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п. 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1102 (у редакції, до діяла на момент надання фінансової допомоги) фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 150 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами - строком від трьох до п'яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п'яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, зрошення та меліорації земель.
Згідно з положеннями пп. 12, 13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1102 ( у редакції, до діяла на момент надання фінансової допомоги) фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
Водночас, пп. 3 п. 3 ст. 30 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам.
Згідно з п. 3.2.1 договору № 1 від 31.05.2008р. Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов'язаний надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу визначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: копії платіжного доручення № 1 від 02.06.2008р., Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств було надано Фермерському господарству "ВІТ 22" фінансову допомогу у розмірі 150 000 грн. згідно з договором № 1 від 31.05.2008р.
При цьому, відповідно до п. 3.4.2 договору № 1 від 31.05.2008р. фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 30 травня 2013 року в сумі 150 000 грн.
Проте, відповідачем вищенаведені умови договору № 1 від 31.05.2008р. виконані не були, отже, з урахуванням наявних в матеріалах доказів суд доходить висновку про правомірність заявленої до стягнення Прокурором основної заборгованості за відповідним договором у розмірі 150 000 грн., яка в свою чергу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Прокурора Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати за розгляд позовних вимог покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Прокурора Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "ВІТ 22" (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Чкалова, 50, код ЄДРПОУ 34792626) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20990849) заборгованість у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.
3. Стягнути з Фермерського господарства "ВІТ 22" (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Чкалова, 50, код ЄДРПОУ 34792626) до державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923, судовий збір у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 14.04.2015 року.
Суддя Степанова Л.В.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2015 |
Оприлюднено | 20.04.2015 |
Номер документу | 43562738 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Степанова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні