Рішення

від 09.04.2015 по справі 917/109/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 р. Справа №917/109/15

за позовом Селянського фермерського господарства "Дружба", пров.Спортивний, 2, смт.Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область,64400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тристарс", провулок Шкільний, 4, кім.24, м.Полтава,36000

Дочірнього підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база №88", вул.Першотравнева,9А, смт.Артемівка, Чутівський район, Полтавська область, 38830.

про визнання договору поставки кукурудзи №012728 від 10.10.2014р. недійсним та зобов"язати вчинити дії.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Осадчий О.В.

від відповідача 1: представник не з'явився

від відповідача 2: Шеремета О.М.

У судовому засіданні 09.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява Селянського фермерського господарства "Дружба" про:

1. Зобов"язання ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база №88" здійснити перереєстрацію власника кукурудзи, яке зберігається: по товарно-транспортній накладній №0038110 від 10.10.2014р., пункт навантаження сел.Зачепилівка, вантажовідправник ТОВ "Тристарс", по якому складено Реєстр товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №1595 від 10.10.2014р. на СФГ "Дружба" 64401, Харківська область, Зачепилівський район, пров.Спортивний,2: по товарно-транспортній накладній №003508 від 11.10.2014 року пункт навантаження не вказано, вантажовідправник ТОВ "Тристарс", накладна якої увійшла в Реєстр товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №ХБ-00001304 від 11.10.2014 року, на підставі якого оформлена Складська квитанція на зерно №1629 від 10.10.2014 року. на СФГ "Дружба" код ЄДРПОУ 22685286 та знаходиться за адресою: 64401, Харківська область, Зачепилівський район, пров.Спортивний,2 в кількості згідно складських квитанцій на зерно № 1595 від 10.10.2014 року та №1629 від 10.10.2014 року.

2. Зобов"язання ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база №88" повернути із чужого незаконного володіння СФГ "Дружба" зерно, яке зберігалося згідно складських квитанцій №1627 від 11.10.2014 року та №1650 від 12.10.2014 року, яке було оформлено на ТОВ "Тристарс" згідно договору поставки, та переоформлено на іншого власника, складських квитанцій, які погашено 14.10.2014 року та переоформлені на підставі листа ТОВ "Тристарс" по довіреності №00040 від 10.10.2014 року згідно внутрішнього наказу №ХБ-00000219 від 14.10.2014 року, по якому видана складська квитанція іншому власнику або в разі знаходження зерна кукурудзи на зберіганні ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база №88" та належить ТОВ "Тристарс", код ЄДРПОУ 37440004, стягнути це зерно на користь СФГ "Дружба", 64401, Харківська область, Зачепилівський район, пров.Спортивний,2, код ЄДРПОУ 22685286 в кількості згідно складських квитанцій на зерно №1627 від 11.10.2014 року та №1650 від 12.10.2014 року.

3. Визнання недійсним договору поставки кукурудзи №012728 від 10.10.2014р., укладений між ТОВ "Тристарс" та СФГ "Дружба".

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився. Ухвала суду, яка направлялася відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою поштового відділення - за закінченням терміну зберігання.

Згідно витягу про включення відповідача до ЄДРПОУ від 24.03.2015 року наданого позивачем, місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Тристарс", провулок Шкільний, 4, кім.24, м.Полтава,36000

Відповідно до 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р., №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач 2 у відзиві на позов від 03.03.2015р. вхід. №2954 з позовними вимогами погоджується частково.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача 1 про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача 1 не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача 1за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Селянське фермерське господарство "Дружба" (СФГ "Дружба") займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Між СФГ "Дружба" (Постачальник, Позивач) та ТОВ "Тристарс" (Покупець, Відповідач 1) 10 жовтня 2014 року було укладено договір поставки № 012728, відповідно до умов якого постачальник СФГ "Дружба" зобов'язалось поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити зерно кукурудзи врожаю 2014 року на території Постачальника на умовах EXW ("Франко-склад Постачальника) згідно "Інкотермс" у редакції 2000 року) (п.1.1 Договору).

За умовами Договору підприємство СФГ "Дружба" повинно було поставити зерно кукурудзи в кількості 130 тонн на загальну суму 231400,00 грн.+/- 20 %, а ТОВ "ТРИСТАРС" повинно здійснити оплату вартості кукурудзи протягом 3-х днів з з дня отримання документів, вказаних в п.6.2 Договору, а також рахунку-фактіри на Товар із зазначенням точної суми ПДВ (п.4.2, п.5.1.Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору передача товару по кількості та якості відбувається на зерновому складі. Право власності на товар у покупця виникає з моменту його передачі постачальником.

Передача постачальником товару покупцеві у власність підтверджується передачею покупцеві оригіналів належним чином складених складських документів (складських квитанцій, простих чи подвійних складських свідоцтв) на товар в повному обсязі, виданими на ім'я покупця зерновим складом та належним чином оформлені (складські документи повинні бути підписані всіма посадовими особами, що передбачені бланком складського документу, складська квитанція повинна бути виписана в строк відповідно до п.6.1, складські документи мають бути занесені в основний державний реєстр складських документів). Постачальник зобов'язаний передати покупцеві також картки аналізу товару, що видані лабораторією зернового складу із зазначенням ваги товару, назви покупця та ПІБ посадових осіб зернового складу, які підписали сертифікати. Картки аналізу товару обов'язково повинні бути вказані в складському документі.

Пунктами 5.1 - 5.3 Договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з дня отримання документів, вказаних в п.6.2 цього договору, а також рахунки-фактури на товар із зазначенням точної суми ПДВ.

Постачальник зобов'язується, протягом 2 (двох) робочих днів з дня здійснення відвантаження кожної партії товару, надати покупцю оригінали видаткових та податкових накладних на товар на повну суму його вартості.

Обов'язки покупця по оплаті товару вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця при здійсненні оплати вартості товару відповідно до реквізитів, зазначених у цьому договорі.

Поставка зерна здійснювалась на підприємство Філія "Хлібна база № 88" ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів", що знаходиться за адресою вул. Першотравнева, 9-а смт.Артемівка, Чутівського району Полтавської області.

Відповідно до реєстру здачі зерна кукурудзи урожаю 2014 року у період з 10.10.2014 року - 12.10.2014 року на зерновий склад підприємства Філія "Хлібна база № 88" ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" вул. Першотравнева, 9-а смт.Артемівка, Чутівського району Полтавської області здійснювалась поставка зерна, що підтверджується товарно-транспортними накладними з боку СФГ "Дружба" від 10.10.2044р. №1010/1; від 11.10.2014р. №№ 1110/2 , 1110/3; 12.10.2014р. №1210/1 та з боку ТОВ "ТРИСТАРС" : від 10.10.2014р. № 0038110; від 11.10.2014р. №№ 0038114, 0003508 ; від 12.10.2014р. № 0038142.

Як зазначає позивач, п\ісля здійснення поставки зерна кукурудзи, ТОВ "ТРИСТАРС" у встановлений договором строк з постачальником зерна СФГ " Дружба " не розрахувалось, кошти на розрахунковий рахунок СФГ " Дружба " не надійшли.

Таким чином, Покупець - ТОВ "Тристарс" (Відповідач 1) отримав від Постачальника (Позивача) всього 130 тонн зерна кукурудзи та здав його по договору № 94/14-хб складського зберігання зберігання від 03.10.2014 року на зерновий склад філії "Хлібної бази № 88" ДП "Полтавський КХП" (Відповідач 2), як поклажодавець в особі директора Михайлова О.О. на зберігання до 30 травня 2015 року/п. 6.1 договору/.

Згідно умов договору № 94/14-хб складського зберігання від 03.10.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", (код ЄДРПОУ 37440004, пров. Шкільний, буд.4, кім. 24, м. Полтава) як поклажодавець за власний рахунок, поставляв на зерновий склад зерно культур, що вказані у договорі, а зерновий склад (ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база № 88") зобов'язався надати послугу пов'язану з його діяльністю, а саме: прийняти, розташувати по сховищам у відповідності з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зурно на протязі терміну дії цього договору. Пунктів 2.1-2.3.10 та 2.4.1-2.4.7 сторони визначили права та обов'язки сторін, в яких передбачено, що поклажодавець має право переоформити право власності на зерно відповідно до законодавства та самостійно вирішує всі питання стосовно реалізації власного зерна. Зерновий склад не має права втручатися у відносини поклажодавця з покупцями при відчуженні зерна та виконує свої зобов'язання згідно з цим договором. Поклажодавець має право в будь-який час, у передбаченому договором порядку, до закінчення строку зберігання, переоформити здане зерно на інше підприємство або одержати його (за винятком періоду зупинення елеватора і проведення ремонтних робіт з 20 травня по 01 липня) попередньо розрахувавшись із зерновим складом за зберігання і надані послуги.

Таким чином, згідно наведеного ТОВ "ТРИСТАРС" не розрахувавшись з постачальником СФГ " Дружба " згідно умов договору поставки №012728 від 10 жовтня 2014 року за іншим договором № 94/14-хб складського зберігання від 03.10.2014 року почав переоформлювати зерно позивача на іншого власника.

Так, за заявою від 14.10.2014 року ТОВ "ТРИСТАРС" просить директора філії "Хлібна база № 88 ДП "Полтавський КХП" Одарюк О.М. переоформити (зерно кукурудзи 3 класу в кількості 202 т. ) на ТОВ "Компанія "Континент", код ЄДРПОУ 22922059 / м. Київ, вул.. Вербицького,34-А через Михайлова О.О. згідно доручення №00040 від 10.10.2014 р.

Згідно наказу №ХБ - 00000219 від 14.10.2014 року до 19.10.2014року переоформлено зерно кукурудзи 3 класу в кількості 201 899 кг на іншого власника, а складська квитанція №1650 від 12.10.2014р. в кількості 33172 кг погашена 14.10.2014 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, що враховуючи сумнівну поведінку фірми замовника, 17.10.2014р. директор СФГ " Дружба " Осадчий О.В. особисто виїхав до м. Полтава на юридичну адресу ТОВ "ТРИСТАРС", а саме: м. Полтава, пров. Шкільний 4, для з'ясування причин нездійснення оплати, однак за вказаною адресою вищевказаної фірми не виявилося, а в зазначеному приміщенні фактично знаходиться прокуратура Київського і Ленінського району м. Полтава.

СФГ " Дружба " Осадчий О.В. 21.10.2014 р. звернувся до Зачепилівського РВ ГУ МВСУ в Харківській області з заявою про здійснення шахрайських дій, спрямованих на заволодіння майном СФГ " Дружба ". Зачепилівським РВ ГУ МВСУ в Харківської області за даним фактом було відкрито кримінальне провадження за №12014220290000237 від 22.10.2014 р., 15.11.2014р. винесено постанову про визнання потерпілим СФГ "Дружба " в особі директора Осадчого О.В. та постанову про визнання речових доказів та передачу їх до камери схову. 28.10.2014р. слідчим суддею Зачепилівського районного суду Харківської області за клопотанням слідчого СВ Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області винесено ухвалу щодо накладення арешту на зерно кукурудзи ТОВ "ТРИСТАРС" в кількості 130 тон, яке прийнято від СФГ " Дружба " згідно договору поставки № 012728 від 10.10.2014р. та заборони Філії " Хлібна база № 88" ДП « ПКХ» проводити будь-які дії по відчудженню вказаного зерна кукурудзи .

Враховуючи викладене, позивач вважає, що Договір поставки № 012728 від 10.10.2014р. був укладений господарством СФГ "Дружба" внаслідок обману з боку представників ТОВ "ТРИСТАРС".

Відповідно до приписів статей 6-7, 11-12,13-14, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є саме договори.

Згідно ч.2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. До кола таких заінтересованих осіб належать тільки ПСП "Комсомольське"та ТОВ "ТРИСТАРС".

Відповідно до статті 1 ЦК України встановлено відносини які регулюються цивільним законодавством є особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Нікчемність умови господарського зобов'язання визначено статтею 207 ГК України. Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції ( спеціальної правосуд'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його у умов; вимагають від одержувача товару ( послуги) непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Виконання господарського зобов'язання, визнано судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявністю наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а в одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (ст. 208 ГК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (покупцем) вимог, які встановлені частини 1-3,5 статті 203 ЦК України при укладені правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 509 ЦК України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до приписів статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статями 33- 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку

Згідно до приписів статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статями 33- 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом /стаття 43 ГПК України/.

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 ''Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази та доведено і підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог та обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України судовий збір у розмірі 6856,55грн. покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", код ЄДРПОУ37440004 у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій першого відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір поставки кукурудзи №012728 від 10.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС" (код ЄДРПОУ 37440004) та Селянським фермерським господарством " Дружба " ( код ЄДРПОУ 22685286) з дати його укладення.

3. Зобов"язати ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база №88" вул.Першотравнева,9А, смт.Артемівка, Чутівський район, Полтавська область, 38830, код 36066129) здійснити перереєстрацію власника кукурудзи, яке зберігається: по товарно-транспортній накладній №0038110 від 10.10.2014р., пункт навантаження сел.Зачепилівка, вантажовідправник ТОВ "Тристарс", по якому складено Реєстр товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №1595 від 10.10.2014р. на СФГ "Дружба" 64401, Харківська область, Зачепилівський район, пров.Спортивний,2, код 22685286: по товарно-транспортній накладній №003508 від 11.10.2014 року пункт навантаження не вказано, вантажовідправник ТОВ "Тристарс", накладна якої увійшла в Реєстр товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №ХБ-00001304 від 11.10.2014 року, на підставі якого оформлена Складська квитанція на зерно №1629 від 10.10.2014 року. на СФГ "Дружба" код ЄДРПОУ 22685286 та знаходиться за адресою: 64401, Харківська область, Зачепилівський район, пров.Спортивний,2 в кількості згідно складських квитанцій на зерно № 1595 від 10.10.2014 року та №1629 від 10.10.2014 року.

4. Зобов"язати ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база №88" вул.Першотравнева,9А, смт.Артемівка, Чутівський район, Полтавська область, 38830, код 36066129) повернути із чужого незаконного володіння СФГ "Дружба" 64401, Харківська область, Зачепилівський район, пров.Спортивний,2, код 22685286 зерно, яке зберігалося згідно складських квитанцій №1627 від 11.10.2014 року та №1650 від 12.10.2014 року, яке було оформлено на ТОВ "Тристарс" згідно договору поставки, та переоформлено на іншого власника, складських квитанцій, які погашено 14.10.2014 року та переоформлені на підставі листа ТОВ "Тристарс" по довіреності №00040 від 10.10.2014 року згідно внутрішнього наказу №ХБ-00000219 від 14.10.2014 року, по якому видана складська квитанція іншому власнику або в разі знаходження зерна кукурудзи на зберіганні ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база №88" та належить ТОВ "Тристарс", код ЄДРПОУ 37440004, стягнути це зерно на користь СФГ "Дружба", 64401, Харківська область, Зачепилівський район, пров.Спортивний,2, код ЄДРПОУ 22685286 в кількості згідно складських квитанцій на зерно №1627 від 11.10.2014 року та №1650 від 12.10.2014 року.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тристарс" (провулок Шкільний, 4, кім.24, м.Полтава,36000, код 37440004) на користь Селянського фермерського господарства "Дружба" (пров.Спортивний, 2, смт.Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область, 64400, код 22685286) судовий збір у розмірі 6856,55грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 10.04.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.