Ухвала

від 09.04.2015 по справі 918/234/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2015 р. Справа № 918/234/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКМАР-УКРАЇНА"

про стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій в сумі 122 698 грн. 36 коп.

Представники:

Від позивача: Ємельянова А.М. (довіреність від 19 березня 2015 року);

Від позивача: Прокопенко А.О. (довіреність від 17 березня 2015 року);

Відповідача: не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКМАР-УКРАЇНА" про стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій в сумі 122 698 грн. 36 коп., з яких: 90 000,00 грн. основний борг, 26 640,00 грн. інфляційні збитки, 6 058,36 грн. 3% річних, позовні вимоги аргументувавши тим, що у відповідності до видаткової накладної №ОС/ОФ/Ас-0051 від 14 грудня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАКМАР-УКРАЇНА" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД сідельний тягач MAN 19.403 за ціною 73,200 грн. та вантажний напівпричіп NETAM FRUEHAUF за ціною 16 8000,00 грн., проте відповідач за отриманий товар не розрахувався, в зв'язку з чим позивачем в порядку статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 26 640,00 грн. інфляційних збитків, 6 058,36 грн. 3% річних.

03 квітня 2015 року позивачем подано до суду уточнення до позовної заяви відповідно до змісту яких позивач підтримує позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав причин неявки суджу не повідомив, про місце дату та час розгляду був повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення яке повернулось до господарського суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду що містить відомості про місце дату та час розгляду справи направлялась на адресу відповідача зазначену позивачем в позовній заяві а також у витягу з ЄДРПОУ.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

14 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицьке Розвиткове Товариство" були укладені договори комісії №3427 та №3428 відповідно до предметів яких ТзОВ "Галицьке Розвиткове Товариство" зобов'язується за дорученням ТзОВ "АСКОНА" ЛТД здійснити в інтересах та за рахунок останнього пошук покупця на автомобіль MAN 19.403 кузов (шасі) №WMAT32F366M228003, 1997 року випуску та автомобіль FRUEHAUF NETAM кузов (шасі) №А236562 1992 року випуску.

Згідно пунктів 2.4. вказаних договорів сторони погодили здійснити дії по пошуку покупця на автомобілі ТзОВ "АСКОНА" ЛТД за вказівкою ТзОВ "АСКОНА" ЛТД та на підставі наданих ним документів виписати довідку-рахунок.

На виконання умов договорів комісії №3427 та №3428 позивачем було передано ТзОВ "Галицьке Розвиткове Товариство" транспортні засоби, а саме: MAN 19.403 кузов (шасі) №WMAT32F366M228003, 1997 року випуску та автомобіль FRUEHAUF NETAM кузов (шасі) №А236562 1992 року випуску що підтверджується актами прийому на комісію транспортних засобів від 14 грудня 2011 року №3427 та №3428.

Як передбачено пунктами 3.3. договорів комісії розрахунок за автомобіль між позивачем та покупцем здійснюються самостійно з дотриманням вимог 632 Цивільного кодексу України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок-рахунків від 14 грудня 2011 року а також видаткової накладної №ОС\ОФ/Ас-0051 від 14 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД передало а Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКМАР-УКРАЇНА" отримало сідельний тягач MAN 19.403 та вантажний напівпричіп NETAM FRUEHAUF загальною вартістю 90 000,00 грн.

Згідно наданих Управлінням МВС України в Рівненській області відомостей, 25 квітня 2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАКМАР-УКРАЇНА" було зареєстровано транспортні засоби, а саме: автомобіль марки: MAN 19.403, 1997 року зеленого кольору, № двигуна3768450027В28, № шасі: WMAT32F366M228003; та автомобіль: FRUEHAUF NETAM 1992 року синього кольору; № шасі (рами): А236562.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

Вказані обставини свідчать про те, що відповідач у справі отримав у власність та зареєстрував транспортні засоби що були предметом договорів комісії №3427 від 14 грудня 2011 року та №3428 від 14 грудня 2011 року.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК - України), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позивачем доведено факт продажу відповідачу зазначених вище транспортних засобів, відповідач доказів сплати за поставлений товар суду не надав, відтак суд приходить до висновку що позовні вимоги ТзОВ "АСКОНА" ЛТД до ТзОВ "ПАКМАР-УКРАЇНА" в частині суми основного боргу яка складає 90 000,00 грн. є доведеними, відповідачем не спростованими а відтак такими що підлягають до задоволення.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач керуючись положеннями статті 625 ЦК України за період з 01 грудня 2012 року до 27 лютого 2015 року за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 6 058,26 грн. 3% річних та 26 640,00 грн. інфляційних втрат.

Наданий позивачем розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено визнано законним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКМАР-УКРАЇНА" про стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій в сумі 122 698 грн. 36 коп., з яких: 90 000,00 грн. основний борг, 26 640,00 грн. інфляційні збитки, 6 058,36 грн. 3% річних підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКМАР-УКРАЇНА" (33003, м.Рівне, вул. Гагаріна 39, код ЄДРПОУ 37796974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА" ЛТД (79013, м.Львів, вул. Генерала Чупринки 44, код ЄДРПОУ 19165672) - 90 000,00 грн. суми основного боргу, 26 640,00 грн. інфляційних збитків, 6 058,36 грн. 3% річних та 2 453,97 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2015 року

Суддя Качур А.М.