Рішення

від 09.04.2015 по справі 922/1114/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р.Справа № 922/1114/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий ряд "Агротрейд", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення 81 820,57 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мовчанюк М.М., довіреність б/н від 17.02.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий ряд "Агротрейд" (позивач) звернулося до господарського суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (відповідача) про стягнення 65 716,70 грн. основного боргу, 6 722,81 грн. пені, 983,05 грн. 3% річних та 8 398,01 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору поставки №АТ-1301-02/2014 від 13.01.2014 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13.01.2014 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №АТ-1301-02/2014 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором та у відповідності з замовленням покупця поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Згідно з п.п.2.1.-2.2. договору зобов'язання сторін по поставці товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення покупця. Покупець у замовленні зазначає кількість, асортимент, характеристик якості, ціну товару, адресу, умови поставки (п.4.1. договору) та дату (строк) здійснення поставки. Замовлення передається продавцю в будь-якій зрозумілій сторонами формі (шляхом заповнення бланку замовлення переданого електронною поштою, факсимільним зв'язком, вручення представнику). Погоджене сторонами замовлення в односторонньому порядку зміні не підлягає. Зміни в замовлення вносяться за згодою сторін і підтверджується продавцем письмово.

За умовами п.5.2. договору ціна одиниці товару погоджується сторонами та зазначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Вартість кожної окремої партії товару, що передається покупцеві, вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних на відповідну партію товару.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачеві товар на загальну вартість 75 716,79 грн., що підтверджується підписаними сторонами і скріпленими їх печатками видатковими накладними: №1903-03 від 19.03.2014 р. на суму 64 863,90 грн. та №2403-001 від 24.03.2014 р. на суму 10 852,80 грн. та виставив відповідачеві відповідні рахунки-фактури на оплату за №АТ-1903-03 від 19.03.2014 р. на суму 64 863,90 грн., №АТ-2403-001 від 24.03.2014 р. на суму 10852,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за товар в повному обсязі здійснюється в українській валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п.6.3. договору у разі оплати по факту поставки покупець проводить оплату поставленої партії-протягом 3-х банківських днів з дня поставки товару, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою.

У разі відстрочки платежу оплата здійснюється протягом 20-ти календарних днів (п.6.4. договору).

Згідно з п. 6.5. договору у разі, якщо сторони не узгодили порядок оплати, оплата товару проводиться на умовах відстрочки платежу у строки, зазначені в п.6.3. договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач у позові зазначив, про те, що оскільки в рахунках-фактурах не зазначено іншого строку оплати, то погодженим строком оплати товару є строк 3 (три) банківських днів з дня, з дня поставки товару.

Судом встановлено, що відповідач товар на загальну суму 75 716,70 грн. прийняв, але оплатив лише частково отриманий товар на суму 10 000,00 грн. за видатковою накладною №1903-03 від 19.03.2014 р. на суму 64 863,90 грн., про що свідчить банківська виписка по особовим рахункам (а.с. 55).

Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором в розмірі 65 716,70 грн. (75 716,70 грн. - 10 000,00 грн. = 65 716,70 грн.).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано жодними доказами щодо її повного або часткового погашення, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 65 716,70 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

За умовами ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати товару позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 983,05 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8 398,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування інфляційних втрат в розмірі 8 398,01 грн., суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За результатами проведеного судом перерахунку суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню в розмірі 977,64 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5,41 грн. суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Крім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 6 722,81 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Пунктом 9.2.1. договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п.6.1. договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

За результатами проведеного судом перерахунку суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково в розмірі 6 699,40 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 23,41 грн. суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 65 716,70 грн., пені в розмірі 6 699,40 грн., 3% річних в розмірі 977,64 грн. та інфляційних втрат в розмірі 8 398,01 грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 23,41 грн. та 3% річних в розмірі 5,41 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 693, 721 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115, п/р 260053013618 в ФХОУ ОАО "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий ряд "Агротрейд" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 6, код ЄДРПОУ 38649373, п/р 26001013015617 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) основний борг в розмірі 65 716,70 грн., пеню в розмірі 6 699,40 грн., 3% річних в розмірі 977,64 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 398,01 грн. та 1 826,35 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 14.04.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко