Рішення

від 08.04.2015 по справі 922/1034/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р.Справа № 922/1034/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Дем'яновій Є.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології будівельного сервісу", м. Луганськ до Державного закладу "Луганський державний медичний університет", м. Рубіжне про стягнення 107305,73 грн. за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології будівельного сервісу", м. Луганськ (далі за тексом - позивач), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного закладу "Луганський державний медичний університет", м. Рубіжне (далі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 107305,73 грн. за договором підряду № 242 від 09.10.2013.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати за фактично виконаний об'єм робіт.

Позивач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив.

08 квітня 2015 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на травень 2015 року, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку. Також позивач надіслав пояснення по справі, відповідно до яких просить суд визнати поважними причини пропуску строку щодо застосування штрафних санкцій, який пропущений внаслідок проведення антитерористичної операції. Заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки останній не надав доказів важкого фінансового стану.

До суду надійшли заперечення відповідача від 13.03.2015, в яких він просив зупинити розгляд справи до завершення антитерористичної операції на території Луганської області. На підставі частини 2 статті 233 ГК України просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки у зв'язку із евакуацією з м. Луганська залишив на окупованій території все майно та документацію і на даний час вимушений орендувати приміщення на території м.Рубіжного та м.Кремінна, витрачаючи державні кошти.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки зазначена відповідачем підстава, завершення антитерористичної операції, не передбачена статтею 79 ГПК України.

Також, на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву від 16.03.2015, в яких він просив суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивач не виконав у повному обсязі передбачені договором №242 від 09.10.2013 підрядні роботи, а тому строк оплати робіт за цим договором не настав. У зв'язку з цим, а також враховуючи те, що позивач не заявляє вимог про стягнення основної заборгованості за виконані роботи, у нього відсутнє право вимагати сплати штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань. Крім того, позивач не направляв вимоги про сплату 3% річних та інфляційних нарахувань, а тому не має права їх вимагати на підставі ст. 625 ЦК України. Також позивача просив відмовити в стягненні пені та штрафу, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив.

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

09 жовтня 2013 року між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено Договір № 242 (далі за текстом - Договір), за умовами розділу 1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався на власний ризик виконати роботи з поточного ремонту розбирання облицювання стін та утеплення торцевих фасадів гуртожитку №1 Державного закладу «Луганський державний медичний університет», за адресою м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 17, згідно локального кошторису, який є невід'ємною частиною Договору. Вартість передбачених Договором робіт визначається договірною ціною та складає 754007,58грн.

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 82 календарних днів за умови своєчасного надання фронту робіт Замовником, з правом дострокового виконання.

Умовами пунктів 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється приймально-здавальними актами (форми №КБ-2в і довідки КБ-3), підписаними сторонами. Замовник протягом 2-х днів з дня отримання актів форми №КБ-2в та довідки КБ-3 зобов'язався перевірити та підписати ці документи або відмовити в їх підписанні, вказавши відповідну причину.

Згідно пункту 5.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів форми №КБ-2в і довідки №КБ-3 за фактичний виконаний об'єм робіт шляхом перерахування коштів на розрахункови рахунок позивача 100% вартості виконаних робіт, протягом 5-ти банківських днів, після підписання актів форми №КБ-2в та довідки №КБ-3.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 (пункт 8.1 Договору).

За порушення термінів виконання зобов'язань з винної сторони стягується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,1 відсотка, від суми Договору, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від суми Договору (пункт 9.1 Договору).

На підставі даного Договору позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 278172,11грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1 від 11.11.2013 та довідкою про вартість виконаних робіт від 11.11.2013 на суму 55944,46грн.; актом приймання виконаних робіт № 2 від 13.11.2013 та довідкою про вартість виконаних робіт від 13.11.2013 на суму 55583,18грн.; актом приймання виконаних робіт № 3 від 14.11.2013 та довідкою про вартість виконаних робіт від 14.11.2013 на суму 55562,19грн.; актом приймання виконаних робіт № 4 від 15.11.2013 та довідкою про вартість виконаних робіт від 15.11.2013 на суму 55678,72грн.; актом приймання виконаних робіт № 5 від 18.11.2013 та довідкою про вартість виконаних робіт від 18.11.2013 на суму 55403,56грн.

Від імені відповідача дані акти та довідки підписані без зауважень ректором Івченко В.К. та скріплені печаткою.

Враховуючи умови пункту 5.1 Договору, виконані підрядні роботи мали бути оплачені відповідачем протягом 5-ти банківських днів. Отже, останнім днем строку оплати підрядних робіт, прийнятих за актом №1 від 11.11.2013 слід вважати 18.11.2013, за актом № 2 від 13.11.2013 - 18.11.2013, за актом №3 від 14.11.2013 - 19.11.2013, за актом №4 від 15.11.2013 - 20.11.2013, за актом №5 від 18.11.2013 - 25.11.2013.

Позивач зазначив, що виконані роботи оплачені відповідачем в повному обсязі лише 29.05.2014, тобто з порушенням встановлених договором строків, на підтвердження чого надав виписку по банківському рахунку ТОВ «Технології будівельного сервісу» за 29.05.2014.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо оплати виконаних підрядних робіт, позивач просив стягнути на його користь з відповідача 18408,76грн. пені, 4961,37грн. 3% річних, 31155,28грн. інфляційних нарахувань, 52780,32грн. штрафу.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, оплата виконаних підрядних робіт за вищевказаними актами та довідками здійснена лише 29.05.2014, тобто з порушенням встановлених пунктом 5.1 Договору строків.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що у нього не виникло обов'язку по оплаті робіт, тому що позивач не виконав всі роботи на загальну суму Договору - 754007,58грн, оскільки вони суперечать положенням пункту 5.1 Договору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 4961,37грн. 3% річних та 31155,28грн. інфляційних нарахувань. Суд вважає за можливе задовольнити ці вимоги частково, оскільки позивачем допущено помилки під час розрахунку вказаних сум.

Так, при обчислені інфляційних нарахувань позивачем неправомірно застосовано індекс інфляції за листопад 2013 року, в той час як період заборгованості у цьому місяці за всіма актами виконаних робіт не перевищував 15-ти днів. Тому правильним є нарахування інфляційних витрат за період грудень 2013 року - травень 2014 року.

У зв'язку з цим, вимоги про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в розмірі 30598,93 грн.

Розрахунок 3% річних зроблено позивачем також помилково, оскільки неправильно визначено дати, з яких зобов'язання за Договором вважається порушеним, оскільки не враховано, що оплата здійснюється через 5 саме банківських днів з моменту підписання актів та довідок, відповідно невірно обчислений період для стягнення 3% річних.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в розмірі 4344,19грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 18408,76грн. пені та 52780,32грн. штрафу.

Разом із тим, частиною 2 статті 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 16.03.2015 просив суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафу у зв'язку із пропуском позовної давності. Про пропуск строку позовної давності за вимогами про стягнення штрафу відповідач також вказує в заяві від 07.04.2015.

Суд погоджується з твердженням відповідача про пропуск строку позовної давності, виходячи з наступного.

Право вимагати сплати відповідачем передбаченого пунктом 9.1 Договору штрафу виникло у позивача через 30 днів після того, як відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт. Матеріали справи підтверджують, що відповідач допустив прострочення оплати за актом №1 від 11.11.2013 починаючи з 19.11.2013. і таке порушення, враховуючи дату погашення заборгованості 29.05.2014, тривало більше 30 днів. Отже, починаючи з 19.12.2013 позивач мав право вимагати від відповідача сплату штрафу.

Однак, з даним позовом позивач звернувся 19.02.2015, що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду Харківської області, тобто за межами річного строку позовної давності для вимог про стягнення неустойки.

При цьому, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що строк позовної давності пропущений ним з поважних причин, оскільки належних доказів цього суду не надано. Посилання на проведення антитерористичної операції не доводить об'єктивної неможливості заявлення позивачем даного позову в межах скороченого строку позовної давності в один рік, починаючи з моменту виникнення заборгованості у листопаді 2013 року, і до дати фактичної подачі позовної заяви - 19.02.2015.

У зв'язку з цим, та з огляду на те, що відповідач заявив про застосування строків позовної давності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 52780,32грн. штрафу.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

В задоволенні вимог про стягнення пені, що нарахована за період, що виходить за межі річного строку позовної давності, а саме за період до 19.02.2014, слід відмовити.

В той же час, оскільки пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану за період з 19.02.2014 до моменту закінчення відповідних шестимісячних строків, передбачених частиною 6 статті 232 ГК України, за кожним актом приймання виконаних робіт.

У зв'язку з цим, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 10805,96грн.

Відповідач в поданій суду заяві просив зменшити розмір штрафних санкцій на підставі частини 2 статті 233 ГК України та статті 83 ГПК України, однак не надав доказів, які перешкоджали йому своєчасно сплатити заборгованість за Договором підряду №242 від 09.10.2013, у зв'язку з чим спір було доведено до суду. Не надано відповідачем і доказів наявності виняткових обставин, які об'єктивно унеможливлюють виконання рішення у даній справі. Також, суд враховує, що вимоги про стягнення штрафних санкцій задоволенні в значно меншому розмірі, ніж просив позивач у позові.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для зменшення розміру штрафних санкцій в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Луганський державний медичний університет" (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 32, код ЄДРПОУ 02010675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології будівельного сервісу» (91040, м. Луганськ, кв. Дружби, 5/93, код ЄДРПОУ 37523085) 30598,93 грн. інфляційних витрат, 4344,19грн. 3% річних, 10805,96грн. пені та витрати зі сплати судового збору в сумі 914,98грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 14.04.2015 р.

Суддя М.В. Калантай