Рішення

від 14.04.2015 по справі 926/571/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2015 р. Справа № 926/571/15

За позовомЗахідно-української комерційної фірми «Світнест» до відповідачаОбласного комунального підприємства «Буковина-фарм» простягнення заборгованості на суму - 2805,86 грн. Суддя Швець Микола Васильович Представники : Від позивачаСтарожук К.О. довіреність № 171 від 14.03.2014 року Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Західно-українська комерційна фірма «Світнест» звернулася із позовною заявою до суду про стягнення з Обласного комунального підприємства «Буковина-фарм» заборгованості в сумі 2805,86 грн., у т.ч.: основного боргу - 1999,44 грн., інфляційних втрат - 278,84 грн., 3% річних -25,31 грн., пені - 302,32 грн., штрафу - 199,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 132-п/14 від 19.09.2014р.

Ухвалою суду від 03.04.2015р., порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10:00 год. 14.04.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та надав витребувані судом документи вх. № 4172 від 10.09.2014 р.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, проте явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Нез'явлення представників відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору, справу може бути розглянуто без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

19 вересня 2014 року між ЗУКФ «Світнест» (постачальник) та ОКП Буковна-фарм (покупець) було укладено договір поставки №132-п/14 (надалі - договір).

Відповідно до п.8.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до закінчення календарного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору, не повідомляють одна одну про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим на тих же умовах на невизначений строк. В будь-якому випадку договір вважається дійсним до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань.

Підписавши 19.09.2014р. протокол розбіжностей до договору поставки №132-п/14 від 19.09.2014р. сторони погодили внесення змін до нього.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язується передавати у власність покупця продукцію (надалі - товар) партіями згідно накладних у відповідності до замовлень, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору і прийнятих сторонами змін і доповнень до нього.

Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця (п.1.2).

Згідно з п.3.2 договору покупець зобов'язаний здійснити прийом товару та оплату за поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати відвантаження продукції, вказаної в накладній.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору, поставивши відповідачу товар на загальну суму 1999,44 грн., що підтверджується видатковою накладною № СН-0081577 від 27.09.2014р. на 163,08 грн., видатковою накладною № СН-0081576 від 27.09.2014р. на 638,76 грн., видатковою накладною № СН-0081574 від 27.09.2014р. на 796,20 грн., видатковою накладною № СН-0081575 від 30.09.2014р. на 401,40 грн. Проте відповідач за отриманий товар не розрахувався, що спричинило виникнення заборгованості в розмірі 1999,44 грн.

Позивач звертався до відповідача із листом від 11.11.2014р. з вимогою сплатити вартість товару, поставленого в період з 27 по 30 вересня 2014р. Відповідач, підписавши акт звірки №2751 від 31.12.2014р. визнав заборгованість в розмірі 1999,44 грн., проте оплату не здійснив.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1999,44 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України - учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за період з 31 жовтня 2014р. по 02 квітня 2015р. (включно) інфляційних втрат в сумі 278,84 грн. та 3% річних в сумі 25,31 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України - учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.5.2 договору у випадку порушення термінів оплати або постачання товарів, передбачених цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого товару, або простроченої суми оплати за кожний день прострочення. У разі, якщо покупець повністю не виконав свої зобов'язання по оплаті поставленої партії товару протягом двадцятиденного терміну з моменту закінчення строку наданої відстрочки передбаченої п. 3.2, він сплачує на вимогу постачальника штраф за затримку платежу в розмірі 10% від суми заборгованості (п.5.4 договору). На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 302,32 грн. та штрафу в сумі 199,95 грн.

Відповідач, свій обов'язок зі сплати коштів за договором не виконав, грошові кошти не повернув, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 2805,86 грн., у т.ч.: основного боргу - 1999,44 грн., інфляційних втрат - 278,84 грн., 3% річних -25,31 грн., пені - 302,32 грн., штрафу - 199,95 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Обласного комунального підприємства «Буковина-фарм»(м. Чернівці, пров. Текстильників, 1; код 21435200)

на користь Західно-української комерційної фірми «Світнест» (м. Чернівці, пров. Складський, 13; код 31121614)

- заборгованість в сумі 2805,86 грн., у т.ч.: основного боргу - 1999,44 грн., інфляційних втрат - 278,84 грн., 3% річних -25,31 грн., пені - 302,32 грн., штрафу - 199,95 грн.;

- відшкодування судового збору в сумі 1827 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

"Повне рішення складено 14.04.2014 року".

Суддя М.В. Швець