Рішення

від 14.04.2015 по справі 927/445/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 квітня 2015 року справа № 927/485/14

Позивач: Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект",

пр. Жовтневий, 42а, м. Миколаїв, 54018

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛ-ВІ",

вул. Незалежності, 9, м.Чернігів, 14026

Предмет спору: про стягнення 31893,09 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

Від позивача: Лінійчук Н.А., довіреність 17/1-6119 від 08.08.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача зайво перерахованих коштів в розмірі 23052,60 грн, пені в розмірі 3826,73 грн., індексу інфляції в розмірі 4625,34 грн. та 3% річних в розмірі 388,42 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Наданим законом правом участі в судовому засіданні не скористався.

Судова кореспонденція направлена відповідачу 20.03.2015 року та 31.03.2015 року на адресу 14026 м. Чернігів, вул.. Незалежності повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

В судовому засіданні 31.03.2015 року судом вчинено дії по отриманню Спеціального витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , з метою з'ясування місця реєстрації відповідача. Спеціальний витяг, долучений до матеріалів справи, свідчить про місцезнаходження юридичної особи вул. Незалежності, 9, м. Чернігів, 14026 , що відповідає адресі, на яку судом здійснюється направлення судової кореспонденції.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи господарського суду Чернігівської області були направлені відповідачу по справі за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб адресою, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

09.04.2014 р. між сторонами укладено договір поставки № 1-04/14.

Відповідно до умов договору постачальник (відповідач) зобов'язується поставити покупцю (позивач) паливно-мастильні матеріали, зазначені в заявочній специфікації № 1 від 09.04.2014 р., а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна за одиницю кожного найменування товару з урахуванням ПДВ вказана в заявочній специфікації № 1 від 09.04.2014 р.

Відповідно до п. 4.3 договору ціна договору складається з суми зазначеної у заявочній специфікації № 1 від 09.04.2014 р. до договору. Ціна договору становить 439378140 грн. в т.ч. ПДВ - 73229690 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата за поставлений товар має бути здійснена згідно отриманого рахунку постачальника не пізніше 10 календарних днів від дати поставки.

Відповідно до поставочної специфікації № 1/1 від 18.04.2014 р. до договору сторонами визначено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів в розмірі 100 % від вартості поставленої партії товару на протязі 5 календарних днів після отримання товару на складі покупця.

Відповідачем по видатковим накладним №№ 299 від 15.07.2014 р. на суму 416323,80 грн., 307 від 18.07.2014 р. на суму 983923,20 грн., 338 від 22.07.2014 р. на суму 1155902,40 грн., всього на загальну суму 2556149,40 грн., а позивачем отримано, що підтверджується підписами на накладних.

Позивачем здійснено оплату накладних на загальну суму 2579202 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

Таким чином, відповідачем невиконані зобов'язання по поставці товару на суму 23052,60 грн.

Відповідно до п. 5.7 договору постачальник зобов'язаний перерахувати зайво отримані від покупця кошти на поточний рахунок покупця не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця.

Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем надано суду копії листів від 14.08.2014 р., 15.10.2014 р., 03.12.2014 р. адресовані відповідачу з проханням повернути надлишково сплачені кошти, однак доказів направлення листів та їх отримання відповідачем суду не надано, в зв'язку з чим такі докази судом до уваги не приймаються.

Позивачем надано суду докази направлення 03.04.2015 року відповідачу листа вимоги про повернення коштів, в зв'язку з чим суд вважає вчинені позивачем дії правомірними й направленими на захист порушених прав та інтересів, відповідно до приписів ст. 693 ЦК України та п.5.7. договору.

Таким чином, позивачем доведено до відома відповідача позицію щодо повернення коштів, а тому матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 23052,60 грн. станом на момент розгляду справи.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.10 договору у випадку порушення строку перерахування коштів, зайво отриманих від покупця постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період у період нарахування пені від суми заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача 3826,73 грн. пені за період з 20.08.2014 р. по 12.03.2015 р.

Однак, з огляду на формування вимоги на повернення коштів позивачем лише 03.04.2015 року, нарахування пені за період з 20.08.2014 р. по 12.03.2015 р. є неправомірним , а тому вимога про стягнення пені в сумі 3826,73 грн. задоволенню не підлягає.

Наданий в судове засідання 14.04.2015 року позивачем розрахунок пені з 06.04.2015 року по 14.04.2015 року на суму 341,05 грн. судом до уваги не приймається та як позовна вимога не розглядається з огляду на відсутність сформованої позивачем заяви до суду про збільшення вимоги в частині стягнення пені на 341,05 грн..

Позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 4625,34 грн. за період з 20.08.23014 р. по 12.03.2015 р. та 3 % річних в сумі 388,42 грн. за період 20.08.2014 р. по 12.03.2015 р.

Постановою Верховного суду України від 15.10.2013 р. у справі 5011-42/13539-2012 викладено правову позицію щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму неповернутої попередньої оплати, згідно якої застосування судами ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та 3 % річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є обов'язковими для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями ВС України.

Враховуючи викладене в стягненні індексу інфляції в сумі 4625,34 грн. та 3 % річних в сумі 388,42 грн. має бути відмовлено з огляду на те, що стягнення суми попередньої оплати 23052,60 грн. з відповідача не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач витребуваних документів та доказів повної оплати суду не надав. Позов не оспорив. Заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по поставці товару своєчасно не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, попередня оплата - кошти в сумі 23052,60 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3826,73 грн., індексу інфляції в сумі 4625,34 грн. та 3 % річних в сумі 388,42 грн. має бути відмовлено.

Стягнення з відповідача судового збору на користь позивача підлягає в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1320,57 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 615,625, 655, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 22, 33, 49, 75, п. 5 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛ-ВІ» (14026 м. Чернігів, вул.. Незалежності, 9 код 38916715) на користь Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (54018 м. Миколаїв, пр.-т Жовтевий, 42а р/р 2600701623 в філії АТ «Укрексімбанк» у м. Миколаєві МФО 326739 код 31821381) кошти в сумі 23052,60 грн. та 1320,57 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині пені в сумі 3826,73 грн., індексу інфляції в сумі 4625,34 грн. та 3 % річних в сумі 388,42 грн. відмовити.

Суддя І.А.Фетисова

.