Постанова

від 08.04.2015 по справі 904/9371/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015 року Справа № 904/9371/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві Головного управління та Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. по справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ", м.Новомосковськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ", м.Новомосковськ

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 р. у даній справі (суддя Примак С.А.) товариство з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці до 16.03.2015 р.; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Дідович Анастасію Михайлівну; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Згадана постанова мотивована посиланням на те, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Не погодившись з даною постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник зазначає, що боржником до податкового органу не було надано ліквідаційний баланс для перевірки його повноти та достовірності.

Господарським судом не перевірено належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності.

Незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень - рішень, оскільки у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, провадження у справі припинити.

Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві зазначає, що боржник своїми діями унеможливив проведення перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу, ліквідатор банкрута просить припинити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Ліквідатор вважає, що податковий орган не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом, оскільки на даному етапі розгляду справи його права не можуть бути порушені об'єктивно, а отже вона ще не є кредитором в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві не надано.

Скаржники, боржник та ліквідатор не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві просить розглянути справу за її відсутності.

Враховуючи, що явка учасників судового провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві не підлягає задоволенню, а провадження по апеляційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві підлягає припиненню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ" про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийнята до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2014 р. порушено провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ" за процедурою встановленою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Нормами ч. 2 цієї ж статті передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Отже, для визнання в порядку норм ст. 95 вказаного закону боржника банкрутом необхідною умовою та підставою для суду є встановлення факту недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

При цьому, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Пунктом 1 ч.1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

01.07.2014 р. єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії Куліченко Марину Сергіївну.

12.09.2014 р. єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ" прийнято рішення про зміну ліквідатора та призначено на посаду ліквідатора Дідович Анастасію Михайлівну.

Частиною 1 ст.105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи було надіслано державному реєстратору для проведення відповідної реєстраційної дії 11.09.2014 р.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2014 р. № 19627356 містить запис про перебування юридичної особи в стані припинення за рішенням засновників.

За ч.2 ст.105 ЦК України після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

В Бюлетені державної реєстрації від 07.07.2014 р. № 288 (18) опубліковано оголошення про припинення товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ" шляхом ліквідації.

На виконання вимог підпункту 11.1.1. пункту 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11р. № 1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.03.13р. за № 04/03-2, 03.07.2014 р. боржником на адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в якій платник перебуває на обліку, направлено заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

Згідно ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419, передбачено обов'язкове проведення інвентаризації, зокрема, у разі ліквідації підприємства.

Частиною 8 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, ліквідатором боржника складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 20.11.2014 р., який було затверджено рішенням власника від 21.11.2014 р.

З даного проміжного ліквідаційного балансу вбачається, що кредиторська заборгованість становить 366 740,00 грн.; дебіторська заборгованість, основні засоби, товарно - матеріальні цінності, нематеріальні активи - відсутні, грошові кошти - 8100,00 грн., що свідчить про наявність ознак неоплатності боржника

Отже, місцевим господарським судом на підставі доказів у справі були належним чином перевірені та встановлені обставини щодо наявності правових підстав для порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТІ ПРОФІ" за особливостями, передбаченими нормами ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також для визнання його банкрутом в порядку норм вказаної статті.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві вказані правові підстави не спростовані.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на те, що органу податкової служби не було надано проміжний ліквідаційний баланс боржника для перевірки його повноти та достовірності, оскільки стаття 111 ЦК України не вимагає обов'язкової перевірки та схвалення податковою інспекцією повноти проміжного ліквідаційного балансу.

Разом з тим, податковий орган не позбавлений можливості, за наявності підстав і у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до закінчення ліквідаційної процедури звернутись до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку.

При цьому, у разі відмови ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлений права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, доводи Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ліквідатора щодо припинення апеляційного провадження по апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, оскільки податковий орган звернувся до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, а тому має право на оскарження постанови господарського суду.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Статтею 9 Закону встановлено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

За ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту наведеної правової норми, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

В силу ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається через вказані вище процедури.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві в порядку ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до боржника, у зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доказів наявності грошових вимог до боржника податкова інспекція не надала і суду апеляційної інстанції.

Отже, скаржник не набув статусу кредитора боржника, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Згідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014 р. у справі №904/9371/14.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91,99, 101-103,105,106, ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві Головного управління залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. по справі №904/9371/14 залишити без змін.

Апеляційне провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі № 904/9371/14 припинити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена в повному обсязі 14.04.2015 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

І.О.Вечірко