Постанова

від 18.03.2015 по справі 37/299

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р. Справа№ 37/299

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Шлончаку Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Іващенко О.В. (довіреність від 01.12.2014 № 91/2014/12/01-2);

відповідача: Бойков О.С. (довіреність від 14.05.2013 № б/н),

розглянувши матеріали апеляційної скарги

житлово-будівельного кооперативу «ОБОЛОНЬ»

на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014

у справі № 37/299 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»

до житлово-будівельного кооперативу «ОБОЛОНЬ»

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Київська міська державна адміністрація

про стягнення 158447,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі № 37/299 позов задоволено частково та вирішено стягнути з ЖБК «ОБОЛОНЬ» на користь ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» 112513,51 грн основного боргу; 30857,67 грн інфляційної складової боргу; 4673,98 грн три відсотки річних; 2343,76 грн пені; 1503,89 грн витрат на сплату державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі № 37/299 в частині задоволення позову та прийняти нове, яким в цій частині відмовити.

ЖБК «ОБОЛОНЬ» обґрунтовує свою апеляційну скаргу, насамперед, тим, що позивачем документально не підтверджено кількість фактично спожитої відповідачем теплової енергії за спірний період. Також відповідач вказує на те, що позивачем безпідставно здійснювалося нарахування вартості спожитої теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА, в той час як, вони не набрали законної сили, оскільки не були зареєстровані в органах юстиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2014 у справі № 37/299 прийнято апеляційну скаргу ЖБК «ОБОЛОНЬ» до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін, про що сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями поштового зв'язку про вручення поштових відправлень суду.

Ухвалою від 14.05.2014 було призначено у справі № 37/299 судову комплексну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса із залученням фахівця в галузі теплопостачання Ленькина Олександра Володимировича. Провадження у справі № 37/299 було зупинено до отримання висновку експертизи. Вказана ухвала була надіслана судом всім учасникам судового процесу у даній справі.

Ухвалою від 26.01.2015 було поновлено провадження у справі у зв'язку з надходженням до суду апеляційної інстанції листа ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 06.01.2015 № 6461, до якого додано висновок, складений за наслідками проведеної судової експертизи у даній справі, та матеріали справи № 37/299. Вказаною ухвалою розгляд справи призначено на 11 лютого 2015 року, про що сторони повідомлені належним чином, що також підтверджується повідомленнями поштового зв'язку про вручення поштових відправлень суду.

В судових засіданнях 11 лютого та 11 березня 2015 року судом оголошувалися перерви до 11 та 18 березня 2015 року, відповідно.

За клопотаннями представників позивача і відповідача у даній справі продовжувався строк розгляду апеляційної скарги в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях представник позивача надав пояснення, якими заперечив проти доводів, викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Представник відповідача надав усні пояснення, згідно з якими позовні вимоги визнав частково.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, в той час, як Київська міська державна адміністрація про дату, час і місце повідомлена належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями. Третя особа про наявність поважних причин неявки його представника колегію суддів не повідомила.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 вересня 2000 року між акціонерною енергопостачальною компанією «КИЇВЕНЕРГО», найменування якої змінено на публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО», як енергопостачальною організацією та житлово-будівельним кооперативом «ОБОЛОНЬ», як абонентом, укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0448 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору.

Абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору (п. п. 2.3.1., 2.3.2. Договору).

Згідно з п. 2 додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 3 табуляграму фактичного споживання за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу - доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 додатку № 4 до Договору документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 додатку № 4), при цьому п. 5.1. Договору передбачено, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.5. Договору при відсутності приладів обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена абоненту, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Договір, згідно з п. 8.1., набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31 грудня 2000 року.

Припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. п. 8.3., 8.4. Договору).

Згідно з п. 1. додатку № 3 до Договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1999 № 47 за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ: для опалення 29,64 грн. (100 %), для гарячого водопостачання 29,64 грн. (100 %), а п. 3 цього додатку було передбачено можливе змінення тарифів в період дії договору.

Сторонами Договору також було підписано додаток № 4 «Порядок розрахунків за теплову енергію» відповідно до п. 3 якого сплату за вказаними п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, а п. 3.2. додатку № 4 до договору було передбачено, що абонентам, які не мають приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Договірні навантаження погоджені сторонами в додатку № 1, а саме: на гаряче водопостачання по середньогодинному тепловому навантаженню 0,066 Гкал/годину або 1,584 Гкал/добу на ГВП.

Кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання, яку повинен використовувати позивач при визначенні обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання складає 24 годин на добу та погоджена сторонами у зверненні-дорученні до укладеного договору.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Так, спір між сторонами даного судового процесу виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, ЖБК «ОБОЛОНЬ» допустило порушення у його грошовому зобов'язанні за Договором. Відповідач в термін, встановлений п. 3 додатку № 4 до Договору, спожиту теплову енергію за період часу з 01 жовтня 2005 року по 01 червня 2008 року в повному обсязі не сплатив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості та звернення ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 112513,51 грн; пені в сумі 10402,07 грн, три відсотки річних в сумі 4673,98 грн та інфляційні втрати в сумі 30857,67 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище обставин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1 і 2 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з частинами 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Так, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ЖБК «ОБОЛОНЬ», як абонент позивача, не має приладу обліку споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, а тому згідно з п. 5.5. Договору кількість відпущеної теплової енергії повинна визначатися розрахунковим способом, який погоджено у п. 3.2. додатку № 4 до Договору.

З урахуванням наведеного, відповідач стверджує, що матеріали даної справи не містять доказів, які підтверджують розмір фактично спожитої ЖБК «ОБОЛОНЬ» теплової енергії на підставі Договору, який розрахований ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в порядку, визначеному в п. 3.2. додатку № 4 до Договору.

У зв'язку з викладеним, відповідачем було заявлено, зокрема, до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення комплексної судової експертизи з метою встановлення фактичного розміру спожитої ЖБК «ОБОЛОНЬ» у спірний період теплової енергії на потреби гарячого водопостачання. Клопотання відповідача було задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.05.2014.

Вказаною ухвалою на з'ясування експертів поставлені такі питання: 1) який об'єм та розмір спожитої ЖБК «ОБОЛОНЬ» за період з 01 жовтня 2005 року по 01 червня 2008 року теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, з урахуванням того, що позивач повинен був обрахувати теплову енергію на потреби гарячого водопостачання у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору від 01.09.2000 № 240448? 2) Якими доказами підтверджується середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації», з урахуванням якої він повинен визначити кількість теплової енергії "розрахунковим способом», у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору від 01.09.2000 № 240448?

На виконання вказаної ухвали суду, судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса та експертом, фахівцем в галузі теплопостачання було зроблено такі висновки (висновок від 06.01.2015 № 6461): перше питання: з урахуванням того, що позивач повинен був обрахувати теплову енергію на потреби гарячого водопостачання у відповідності до вимог п. 3.2 додатку № 4 до Договору об'єм та розмір спожитої ЖБК «ОБОЛОНЬ» за період з 01 жовтня 2005 року по 01 червня 2008 року теплової енергії на потреби гарячого водопостачання підтверджується в розмірі 1139,842 Гкал та її вартість складає 172972,24 грн без ПДВ; на потреби опалення підтверджується в розмірі 2152,194 Гкал та її вартість складає 91061,68 грн без ПДВ. Друге питання: документами ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», які наявні в матеріалах справи, середньомісячна температура теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, з урахуванням якої він повинен визначити кількість теплової енергії «розрахунковим способом», у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до Договору документально не підтверджується.

Так, з висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 06.01.2015 № 6461 вбачається, що відомості обліку споживання теплової енергії (а.с. 58-78 том 1) визначають показники для сплати вартості обсягів споживання теплової енергії на опалення, а показники нарахувань за гаряче водопостачання в наданих відомостях відсутні. В обсязі наданих документів середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації», з урахуванням якої він повинен визначити кількість теплової енергії «розрахунковим способом», у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору від 01.09.2000 № 240448, документально не підтверджується.

Як вказує експерт у висновку від 06.01.2015 № 6461, температура гарячої води, що йде на потреби системи гарячого водопостачання на відміну від температури теплоносія в теплових мережах, є величиною сталою і незалежною ні від середньої температури навколишнього середовища, ні від температурного графіку теплової мережі і повинна складати 55 С.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, у разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка (55 С), передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок (п. 24).

Згідно з п. 2.3.12. Договору «Енергопостачальна організація» повинна додержувати температуру гарячої води на виході з водопідігрівача не нижче 50 °С.

У зв'язку із відсутністю даних щодо фактично температури гарячої води від водопідігрівача, не надається можливим виконати розрахунок фактично спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання відповідно до умов п. 3.2 додатку № 4 до Договору. Також доказів, які підтверджують середньомісячну фактичну температуру теплоносія, позивачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи відсутність у ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та в матеріалах даної справи фактичних даних температури мережевої води у подавальному трубопроводі, середньодобове теплове навантаження може визначатися у відповідності до вимог КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993.

На підставі КТМ-204 фахівцем в галузі теплопостачання Ленькиним О.В. по першому питанню висновку були визначені такі нормативні величини для розрахунку: 1,584 Гкал/доб - опалювальний період; 1,299 Гкал/доб - перехідний період; 1,014 Гкал/доб - неопалювальний період.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що матеріали даної справи не містять доказів, які б підтверджували дані щодо середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації. Також, будь-яких інших показників, які необхідно б було застосувати при обчисленні середньодобового річного теплового навантаження на потреби гарячого водопостачання та опалення, ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» суду не надано.

Таким чином, колегія зазначає, що згідно з висновком від 06.01.2015 № 6461 середньодобове теплове навантаження на потреби гарячого водопостачання у розмірі 1,584 Гкал/доб - опалювальний період; 1,299 Гкал/доб - перехідний період; 1,014 Гкал/доб є нормативними величинами, які мають бути застосовані для визначення обсягу теплової енергії на потреби гарячого водопостачання у відповідності до формул розрахунку, передбачених (КТМ-204). Відтак, середньодобове теплове навантаження на потреби гарячого водопостачання, визначене додатком № 1 до Договору, що складає 1,584 Гкал/добу, не може прийматися до розрахунку.

Отже, висновком експертів підтверджується, що позивач не довів свій позов в частині кількості фактично спожитої ЖБК «ОБОЛОНЬ» за період з 01 жовтня 2005 року по 01 червня 2008 року теплової енергії, яку позивач повинен був обрахувати у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до Договору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судовим експертом та фахівцем в галузі теплопостачання обґрунтовано використано розрахунковий спосіб обчислення кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії та здійснено розрахунок її вартості.

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2014 у справі № 2-а-118/11 провадження № 2-а/761/4/2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), визнані незаконними та нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації, зокрема, від 31.08.2009 № 981; від 30.09.2009 № 1141; від 30.11.2009 № 1333; від 31.05.2010 № 392.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 у справі № 761/8760/14-а було залишено без змін постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2014, якою визнані не чинними з моменту прийняття розпорядження КМДА від 30.07.2007 № 640, 641, 642, 643.

З урахуванням наведеного, тарифи, встановлені вищевказаними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, застосуванню при розрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії за спірний період не підлягають. Також, з урахуванням наведеного, колегією суддів відхиляються доводи апелянта щодо безпідставності застосування позивачем при розрахунку ним вартості спожитої теплової енергії за тарифами, які затверджені розпорядженнями КМДА, що не були зареєстровані в органах юстиції.

Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що застосуванню при обчисленні вартості спожитої ЖБК «ОБОЛОНЬ» теплової енергії підлягає тариф, встановлений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції від 27.06.2002 за № 46/429. Згідно із вказаним розпорядженням, тариф на теплову енергію становить 65,30 грн з ПДВ. При цьому, колегія зазначає, що розпорядження КМДА від 20.06.2002 № 1245 втратило чинність згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 18.04.2008 № 578.

Отже, при розрахунку вартості спожитої теплової енергії за період з 01 жовтня 2005 року по 01 травня 2008 року суд враховує тариф в розмірі 65,30 з ПДВ.

Так, як зазначено вище, за висновками експертів ЖБК «ОБОЛОНЬ» спожито за період з 01 жовтня 2005 року по 01 червня 2008 року теплову енергію на потреби гарячого водопостачання в розмірі 1139,842 Гкал, а на потреби опалення - 2152,194 Гкал.

Таким чином, виходячи з наведених обставин справи та висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 06.01.2015 № 6461, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту ЖБК «ОБОЛОНЬ» теплову енергію підлягає задоволенню частково в сумі 19760,35 грн, яка випливає з наступного розрахунку:

3256,9 х 65,30 = 212675,57 - 192915,22 = 19760,35;

де:

3256,9 Гкал - кількість теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, без урахування кількості теплової енергії, спожитої у травні-червні 2008 року;

65,30 грн - тариф, встановлений розпорядженням КМДА від 20.06.2002 № 1245;

212675,57 грн - вартість спожитої теплової енергії;

192915,22 грн - загальна сума, яка сплачена відповідачем за спожиту теплову енергію за період з 01 жовтня 2005 року по 01 травня 2008 року.

Щодо вимоги ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» про стягнення з відповідача заборгованості за травень 2008 року в сумі 4171,25 грн, колегія зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки у вказаному місяці мала місце переплата (12729,83 грн) за спожиту теплову енергію на підставі Договору.

Крім того, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 10402,07 грн; три відсотки річних в сумі 4673,98 грн та 30857,67 грн втрат від інфляції.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до Договору сторони передбачили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи те, що відповідачем допущено порушення виконання грошового зобов'язання за Договором та часткову обґрунтованість суми основної заборгованості, колегія суддів, здійснивши перерахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача неустойки та нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, дійшла висновку щодо їх часткового задоволення, а саме: пеня підлягає задоволенню в сумі 2270,28 грн; 3 % річних - 2253,96 грн та інфляційні нарахування - 10679,16 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі № 37/299 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «ОБОЛОНЬ» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі № 37/299 скасувати частково і прийняти нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» задовольнити частково.

3. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «ОБОЛОНЬ» (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, 51, код ЄДРПОУ 22885275) на користь публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) 19760,35(дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн 35 коп. основного боргу; 2270,28 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 28 коп. пені; 2253,96 (дві тисячі двісті п'ятдесят три) грн 96 коп. 3 % річних; 10679,16 (десять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 16 коп. інфляційних нарахувань; 349,64 (триста сорок дев'ять) грн. 64 коп. державного мита; 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, р/р 26000306201 у ВАТ "Ощадбанк" у м. Києві та Київській області, МФО322669, код 00131305) на користь житлово-будівельного кооперативу «ОБОЛОНЬ» (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, 51, код ЄДРПОУ 22885275) 1 234,83 (одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 83 коп. за подання апеляційної скарги; 7 383,46 (сім тисяч триста вісімдесят три) грн 46 коп. витрат, сплачених за проведення судової експертизи.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № № 37/299 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич