Постанова

від 02.03.2015 по справі 804/1851/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 804/1851/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області до Дочірнього підприємтсва «Гарант» відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський втормет» про стягнення 291,73грн., -

ВСТАНОВИВ :

27 січня 2015 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області звернулося з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Гарант" відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський втормет" та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 291,73грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області з 2004р. як платник обов'язкових страхових внесків та має заборгованість по страховим внескам у розмірі 291,73грн., яка виникла у відповідача у зв'язку з подачею останнім до позивача Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2008рік на суму 443,65грн. та, з урахуванням часткової сплати у сумі 151,92грн., становить 291,73грн. У зв'язку з тим, що заборгованість відповідача по страховим внескам є непогашеною, що грубо порушує інтереси держави в сфері соціального захисту, охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності, позивач просить стягнути зазначену суму боргу у судовому порядку.

Ухвалою суду від 30.01.2015р. було відкрито скорочене провадження та зобов'язано відповідача у 10-денний строк після отримання ухвали про відкриття провадження надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 2).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про наявність даної справи та розгляд її судом у скороченому провадженні повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 КАС України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.22).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"№ 2464-УІ від 08.07.2010р.

Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до заборгованості по сплаті страхових внесків за 2008р. в сумі 291,73грн., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Правовідносини, що виникають між суб'єктами державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.09.1999р. № 1105-ХІУ.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємтсво «Гарант» відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський втормет» зареєстроване 26.05.2004р. за адресою: 49124, м.Дніпропетровськ, вул. Липова, буд.6 та перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області з 2004р., що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи від 26.05.2004р. та копією довідки №3952 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.04.2006р. (а.с. 4-6, 9-10).

Згідно з ч.3,4 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на січень 2009р.) страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Ст. 15, 46 зазначеного Закону передбачають, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(в редакції, чинній на січень 2009р.), роботодавці (страхувальники) зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

П. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління ФССНВУ №36 від 12.07.2007р. (у редакції, чинній на січень 2009р.) передбачає, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно до п.7.5 вказаної вище Інструкції (у редакції, чинній на січень 2009р.) юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають Розрахункову відомість, зазначену у пункті 3.10 цієї Інструкції, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним.

У відповідності до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на січень 2009р.) страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Відповідно до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", виходячи з виду діяльності (код КВЕД 37.20.0) відповідачу присвоєно страховий тариф 1,86% на фонд нарахованої заробітної плати.

20.01.2009р. відповідач подав до позивача розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2008 рік, в якій відповідач самостійно визначив суму несплачених платежів за страховими внесками в розмірі 443,65грн. (а.с. 7).

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що заборгованість відповідача станом на 27.01.2015р., з урахуванням часткової сплати у сумі 151,92грн., зменшилася і становить 291,73грн. (а.с. 5).

Статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"( в редакції, чинній на січень 2009р.) передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості по страхових внесках у розмірі 291,73грн., а також не надав і доказів правомірності їх несплати.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо несвоєчасної сплати страхових внесків доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області до Дочірнього підприємтсва «Гарант» відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський втормет» про стягнення 291,73грн.- задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємтсва «Гарант» відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський втормет» (49124, м.Дніпропетровськ, вул. Липова, буд.6, код ЄДРПОУ 32989992) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області (р/р 37176699990150, МФО 805012 банк УДКУ у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 35840735) - заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 291грн. 73 коп. (двісті девяносто одна гривня 73 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва